Валентина Гарас стверджує, що вона не є зрадницею України.
Тим не менш, написи на стіні її паркану в Херсоні вказують на абсолютно протилежне: “Рашистка” виведено червоною фарбою, щедро рясніють звинувачувальні літери «Z».
Страх і підозра панують на вулицях Херсона, який був окупований російськими військами понад вісім місяців, перш ніж їх витіснили українські сили в листопаді. З того часу Херсон нещадно та невпинно обстрілюють росіяни.
Через півроку після закінчення окупації жителі міста не довіряють власним сусідам, адже зрадником може виявитись будь-хто.
Гарас розповіла, що четверо українських військовослужбовців постукали в її двері 26 листопада, через кілька днів після того, як російські війська відступили, і звинуватили її в колабораціонізмі, злочині, який карається максимальним терміном ув’язнення на 10-15 років. Вони обшукали її будинок та вилучили телефон і комп’ютер, посилаючись на скарги сусідів, що вона закликала мешканців міста підкорятися російським окупантам і брати російські паспорти, додала вона.
Згодом 74-річну жінку допитала поліція, хоча її не було заарештовано і не було висунуто жодних звинувачень. У свою чергу жінка заперечує всі звинувачення на свою адресу та каже, що не розуміє, чому її називають колабораціоністкою, додаючи, що раділа, коли росіяни відступили з Херсона.
“Я чесно не знаю, чому мене так називають, – розказує вона зі сльозами на очах біля свого будинку. — Немає жодних доказів моєї підтримки росіян”.
Однак її сусідка Ірина Нечевілова розказала іншу версію історії.
«Вона відкрито підтримувала росіян і розказувала всім, що Росія – велична країна, що їй погано жилось при українській владі. Вона досить відкрито озвучувала свою позицію», — сказала Нечевілова.
Поліція в місцевій дільниці, де, за словами Гарас, її допитували, відмовилася коментувати цю справу. Українські військові не відразу відповіли на запит про коментар.
Reuters не зміг незалежно перевірити версію подій Гарас чи Нечевілової.
Звинувачення в колабораціонізмі стали частиною повсякденного життя по всій Україні після звільнення окупованих росіянами територій.
За словами Олександра Мусієнка, київського військового аналітика, Росія втратила понад 40% території, яку вона захопила після початку повномасштабного вторгнення в лютому минулого року, залишивши під контролем майже п’яту частину країни, включаючи Крим.
В Україні зареєстровано понад 5300 справ про колабораціонізм, йдеться на сайті Генпрокуратури. Незрозуміло, на якій стадії розгляду перебувають справи, і Офіс Генерального Прокурора не відразу відповів на запит про коментар.
Щоденні обстріли з боку Росії
Ще більше напруги в місті додають щоденні обстріли з боку російських військ, які закріпилися на протилежному березі Дніпра. Деякі сім’ї розділені, члени родини живуть на різних берегах річки.Після незаконного референдуму росіян зі сфальсифікованими результатами, Reuters поспілкувався з п’ятьма мешканцями міста, які сказали, що підозрюють своїх знайомих чи чиновників у співпраці з російськими окупантами.
З моменту захоплення росіянами міста до суду було направлено 152 кримінальні справи про колабораціонізм, повідомив перший заступник прокурора Херсонської області Сергій Калмиков. Вони стосувалися 162 осіб, у тому числі місцевих депутатів, поліцейських, лікарів, бізнесменів і жителів, додав він.
Калмиков розповів Reuters, що 14 осіб з перших направлених кримінальних справ, були визнані винними, включно з тими, хто закликав інших голосувати на референдумі.
У Херсоні, як і в деяких інших частинах країни, через війну не працюють суди, що сповільнює процес притягнення людей до відповідальності, оскільки слухання доводиться проводити в інших місцях, кажуть місцеві чиновники.
Однак розглянуті випадки можуть бути лише вершиною айсберга.
У СБУ в Херсонській області заявили, що встановили 1147 осіб, причетних до організації та проведення референдуму, але інших подробиць цих випадків не надали.
Зрада заради виживання?
Після успішного українського контрнаступу, ймовірно, подібна ситуація буде спостерігатись в інших звільнених населених пунктах України.Випадки співпраці з росіянами можуть бути результатом важкого вибору, на який людям довелось піти заради виживання в умовах окупації.
Рада наводить приклад випадку з власником ферми, який залишив своє господарство в Запорізькій області після окупації території російськими військами. Він залишив бізнес своїм робітникам, які повинні були зареєструватись згідно з російськими стандартами та взяти російські паспорти. Тепер він боїться перспективи можливого притягнення до кримінальної відповідальності після закінчення окупації.
Деякі лобістські групи кажуть, що закони, які визначають співпрацю з росіянами, є нечіткими та мають бути переглянуті, щоб відображати реальність людей, які намагаються продовжувати заробляти на життя під час окупації. Або, як висловилася Всеукраїнська аграрна рада, розрізнити, «хто зрадник, а хто працює заради виживання».
Даний матеріал є перекладом статті британського видання Reuters.
Мост
