Вітчизняні ЗМІ днями розповсюдили новину про відновлення арештів коштів на рахунках громадян, щодо яких відкриті виконавчі провадження за заборгованість. Ця інформація набула неабиякого резонансу, особливо після коментаря співзасновника Monobank Олега Гороховського.
Він зазначив, що 6 травня набув чинності закон, який повертає блокування коштів на арештованих банківських рахунках боржників. Таке блокування було тимчасово призупинено на початку повномасштабної війни для громадян, чиї борги не перевищували 100 тисяч гривень. За словами Гороховського, повернення арешту рахунків торкнеться понад 400 тисяч клієнтів тільки Monobank. Те саме, звичайно, стосується і клієнтів інших фінустанов, які мають заборгованість.
Багато людей сприйняли цю інформацію як щось нове і загрозливе для їхніх коштів у банках. Хоча насправді це було повернення старої норми, яка діяла до повномасштабної війни, і була тимчасово призупинена рішенням уряду. Але не всі громадяни, звісно, слідкували за законодавчими новаціями, тому відновлення блокування коштів застало декого зненацька.
Зокрема, це додало головного болю деяким волонтерам, що проводять благодійні збори на власні рахунки – гроші могли бути заблоковані через невеликий штраф (приміром, за перевищення швидкості), який вони могли вчасно не помітити
Тож УНІАН вирішив за допомогою юристів розібратися, що стоїть за поверненням практики таких арештів, кого це стосується та як будуть блокуватися кошти після вступу закону в силу.
Як працюють арешти коштів боржників
У зв’язку з тим, що ця практика - це відновлення раніше існуючого права на арешт коштів боржників, юрист адвокатського об’єднання "Місечко та Партнери" Ярина Паш розповіла, як і чому взагалі відбуваються такі арешти."Арешт на кошти боржника накладається приватним чи державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Постанова про арешт коштів виноситься під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення коштів. При цьому арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди", - сказала юрист.
Загальна процедура накладення арешту на кошти боржника, за її словами, виглядає наступним чином: державний чи приватний виконавці надсилають до банків вимогу про отримання інформації щодо наявності і стану банківських рахунків боржника.
Банки при цьому повинні не пізніше, ніж через 1 годину після отримання вимоги, надіслати виконавцям відповідну інформацію. Після цього фінустанови отримують постанову про арешт коштів боржника, а якщо на рахунку є наявні гроші, виконавець надсилає до банку вимогу про списання таких грошових коштів.
Адвокат, кандидат юридичних наук Анна Даніель зазначила, що до надавачів платіжних послуг, до яких звертаються виконавці щодо блокування коштів, належать як банки, так і небанківські установи.
"Арешт коштів є одним із найбільш ефективних заходів впливу, за допомогою якого забезпечується виконання судового рішення та повернення заборгованості за виконавчими провадженнями. За допомогою арешту коштів обмежується право власника користуватися грошовими коштами на його рахунку", - пояснила Даніель.
Що змінилося у травні
До початку травня цього року діяла ухвалена ще в березні 2022 року постанова уряду, яка дозволяла боржникам користуватися грошима з арештованих рахунків за умови, що сума стягнення не перевищує 100 тисяч гривень.Адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання ALERTES Денис Терещенко у коментарі агенції УНІАН зазначив, що з 6 травня були внесені зміни до закону "Про виконавче провадження", які викликали жваве обговорення, адже ними фактично повернулося блокування коштів на арештованих банківських рахунках боржників.
"Потрібно розуміти, що арешти рахунків громадян нікуди не зникали. Розпорядженням Кабміну лише було надано дозвіл фізичним особам-боржникам користуватись власними коштами на арештованих банківських рахунках за умови, що сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень. Таке рішення було прийняте з метою підтримки населення в умовах початку повномасштабної війни", - пояснив адвокат.
Кого стосуються такі арешти?
За словами Терещенка, арешт на банківські рахунки може бути накладений у ході виконання судового рішення про стягнення певних сум заборгованостей. Це можуть бути цивільні правовідносини, аліменти, сплата за житлово-комунальні послуги, штрафи за вчинення адміністративних правопорушень тощо.Судовий адвокат адвокатського об’єднання AVER LEX, член Асоціації правників України Олексій Бохан пояснив, що більше року фізичні особи могли користуватися грошима з рахунків, на які були накладені арешти, якщо сума стягнення за виконавчим провадженням не перевищує 100 тисяч гривень на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
"Тобто фактично на тлі повномасштабного вторгнення боржникам надавався дозвіл на розпорядження своїми грошовими коштами, які могли би бути стягнуті на користь їх кредиторів", - сказав Бохан.
Можливості використання грошей
Проте українські боржники все ж зможуть користуватися певною сумою коштів із заблокованого рахунку. За словами Бохана, наразі фізичні особи-боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати протягом одного місяця. Також вони можуть сплачувати податки, збори без урахування такого арешту за умови, що такий поточний рахунок визначений для здійснення операцій."Тобто тепер фізична особа-боржник зможе щомісячно розпоряджатися тільки гарантованою сумою у 13 400 гривень з одного зі своїх арештованих рахунків. При цьому для уможливлення такого розпорядження особі необхідно буде звернутися із заявою до відповідного виконавця", - сказав адвокат.
Таким чином, можливості для боржників з 6 травня було звужено, а для їх кредиторів – розширено. Тепер, як зазначив Бохан, фізичні особи-боржники можуть щомісячно користуватися сумою в 13 400 гривень, доки виконавче провадження не буде закінчено, а арешти з рахунків не буде знято. Наприклад, внаслідок добровільної сплати боргу та витрат виконавчого провадження боржником або стягнення їх у примусовому порядку.
Як арешти рахунків впливають на бізнес
Арешт рахунків може також стосуватися і бізнесу. За словами юриста Ярини Паш, юридичні особи-боржники та самозайняті особи, які використовують найману працю фізичних осіб, і на кошти яких накладено арешт, можуть використовувати гроші з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування."Тобто бізнес може здійснювати операції за такими арештованими рахунками виключно для виплати заробітної плати працівникам та сплати податків та зборів. При цьому сума виплати заробітної плати одному працівникові не повинна перевищувати 5 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі така сума складає 33 500 гривень) на місяць", - пояснила Паш.
При цьому контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи-боржника чи самозайняту особу відповідно.
Які залишилися пільги
Незважаючи на повернення арештів коштів, все ж за законом залишилися певні категорії рахунків, щодо яких не відбуваються стягнення.За словами юриста адвокатського об’єднання "Діксі Лекс" Андрія Бовкуна, на період до припинення воєнного стану в Україні не застосовується звернення стягнення на пенсію, стипендію крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ.
"Також у період дії воєнного стану в Україні зупиняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях, де ведуться активні бойові дії, та тимчасово окупованих територіях. Або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних дій", - сказав Бовкун у коментарі УНІАН.
Таким чином, повернення блокування коштів на рахунках боржників не стало чимось новим. Як і до війни, такі особи мають сплатити свої борги для того, аби мати змогу розблокувати кошти та вільно ними розпоряджатися. В противному випадку сума доступних грошей з заблокованого рахунку буде обмежена сумою у 13 400 гривень.
Тому тут не відбулося жодної зради – просто законодавці скасували дію пільгової постанови, що діяла понад рік. Усі заборгованості мають гаситися, тому використовуються визначені законом методи для цього.
Якщо українці хочуть жити в країні з працюючою економікою, то вони мають нести справедливу відповідальність за свої дії. Все це будується на довірі між учасниками ринку: якщо хтось бере в борг, то має ці гроші повернути, якщо скоїв порушення – треба відповідати за це по закону.
Якщо ми станемо частиною Євросоюзу, куди ми тримаємо курс, то правила і рішення, що діють на території ЄС, будуть застосовані і на території України. Ця ситуація також має нагадати українцям про відповідальне ставлення до боргів і в цілому – про необхідність бути законослухняними громадянами правової держави.
Адже заборгованість за житлово-комунальні послуги чи аліменти означає, що хтось не отримає справедливо визначені кошти за надані послуги чи на утримання дітей. Тому українцям необхідно реагувати на це по-дорослому та відповідати за свої дії. І не впадати в паніку з будь-якого приводу.
Катерина Жирій