Усі вони хочуть бути обраними в фейкові «законодавчі збори Херсонської області» від партії «Єдина Росія».
Партія оприлюднила список учасників попереднього голосування, яке вона проводить серед своїх прихильників. Станом на час підготовки цієї статті в списку – 103 людини. З них 70 – члени партії, 25 – безпартійні і 8 – зазначені як «Прихильник партії».
«Міністри»
Серед потенційних «кандидатів» в фейкові «законодавчі збори» – лише два очільника підконтрольних окупантам «міністерств», і обидва – в рангу «виконуючий обов’язки міністра».Це – «виконуючий обов’язки міністра освіти Херсонської області» Олексій Галченков і «виконуючий обов’язки міністра туризму» Сергій Гришин.
Про Галченкова відомо, що він народився у 1987 році в Росії, в місті Таганрог Ростовської області. На теперішню посаду його призначили в березні 2023 року. До цього він з лютого 2022 року керував «відділом по роботі освіти Генічеського муніципального округу». На окуповану частину Херсонської області Галченков приїхав з РФ.
«Виконуючий обов’язки міністра туризму» Сергій Гришин до початку співпраці з окупантами не був настільки відомою людиною, щоб можна було знайти багато даних про нього.
Гауляйтери
Не всі керівники територій забажали брати участь в незаконних виборах. Можливо, хтось сподівається з часом перебратися в Росію і там знайти собі роботу. І ці люди напевне не хочуть «прив’язувати» себе до Херсонщини, бо розуміють, що визволення всієї території області – лише питання часу, і окупація не затягнеться на роки як у випадку з Донбасом та Кримом. У когось можуть бути інші міркування.Але декілька окупаційних «голів адміністрацій» все ж фігурують серед «кандидатів».
Це:
- «глава адміністрації Генічеського району» Олена Терських,
- «глава адміністрації міста Олешки» Георгій Журавко,
- глава «адміністрації» Іванівки Олександр Васалатий,
- Новотроїцька – Юрій Бочко,
- Нижніх Сірогоз – Петро Зборовський,
- Каховки – Павло Філіпчук,
- Чаплинки – Олександр Хлюстов,
- Скадовська – Сергій Швайко.
Олександр Васалатий раніше жив в Криму, звідки втік через проблеми з законом. Російський паспорт він отримав, вже перебуваючи на Херсонщині.
Олександр Хлюстов – громадянин РФ. Він закінчив саратовський інститут внутрішніх військ МВС РФ. Воював на Донбасі у 2014 – 2017 роках в складі 8-ї армії Південного воєнного округу збройних сил РФ.
Є серед потенційних кандидатів і «сімейний підряд». Це – батько і син Бочко. Юрій Бочко (батько) балотується як «глава Новотроїцької адміністрації», а Григорій Бочко (син) – як «глава Володимиро-Іллінської сільської ради», тобто, окупаційної адміністрації села Чумацький Шлях.
Фейкові «ректори»
В списку претендентів на участь в незаконних виборах є й «ректорки» трьох фейкових херсонських вищих навчальних закладів.Галина Райко – «ректорка» фейкового «Херсонського технічного університету», створеного на базі захопленого під час окупації обласного центру Херсонського національного технічного університету (ХНТУ). Райко – уродженка Голої Пристані. У ХНТУ завідувала кафедрою інформаційних технологій. Має наукове звання «кандидат технічних наук», авторка низки наукових публікацій.
Загалом погодилися співпрацювати з окупантами 26 викладачів та інших співробітників ХНТУ. Зараз «зареєстрований за російським законодавством» і фактично неіснуючий ВНЗ «Херсонський технічний університет» має «прописку» в Генічеську і іноді «спливає» під час пропагандистських заходів.
Ельвіра Фатєєва – окупаційна «ректорка» Херсонської академії неперервної освіти. Колись вона працювала в ХДУ, очолювала там курси довузівської підготовки та приймальну комісію. Пізніше працювала в Херсонському державному аграрному університеті, а станом на початок окупації Херсона працювала у Херсонському національному технічному університеті.
Після втечі росіян з Херсона академію теж «зареєстрували» за російським законодавством. Зараз цей підконтрольний окупантам виш існує лише формально. А «ректорка» має підозру в колаборантстві.
Євгенія Чернишова – окупаційна «ректорка» Херсонського державного аграрно-економічного університету (ХДАЕУ). Колишня співробітниця ХДАЕУ та діюча станом на початок окупації Херсона чиновниця Держпродспоживслужби стала «ректоркою» 27 липня 2022 року. Чернишова у Херсонському державному аграрно-економічному університеті впроваджувала «освітні стандарти Росії», приймала нових співробітників і студентів.
Пропагандисти
Серед претендентів на участь в незаконних виборах пропагандистський «цех» представлений лише двома співробітницями підконтрольного російським окупантам телеканалу «Таврія». Одна з них – херсонка, друга – громадянка РФ. Обидві вказані в списку як безпартійні.Юлія Сіпко – програмний директор «Тавріі», ведуча програми «Розмова з губернатором», під час якої бере інтерв’ю у підконтрольного окупантам «тимчасово виконуючого обов’язки губернатора Херсонської області» Володимира Сальдо.
Ще одна претендентка – Ксенія Дегтярьова. Вона приїхала на Херсонщину з РФ вже під час окупації області.
Одіозні і курйозні
Є серед претендентів і люди, які не мають високих посад в окупаційній владі чи в інших підконтрольних росіянам структурах, але все ж відомі як давні симпатики «руського миру». Живучі в Україні, вони по-різному проявляли свою нелюбов до країни, громадянами якої були: хтось – відверто і агресивно, хтось – під маскою «адекватного українця» і навіть, вдаючи з себе «патріота». А після повномасштабного російського вторгнення усі вони показали свої справжні обличчя, пішовши служити окупантам і вже не приховуючи ненависті до України, де вони «так мучилися».Валентин Рибін – в недавньому минулому – український адвокат, який захищав беркутівців, Шарія та інших одіозних в Україні осіб. В 2016 році Рибін балотувався на позачергових виборах народного депутата по округу №183 і запам’ятався херсонцям екстравагантною політичною рекламою – плакатом з його фото в трусах у вигляді прапору США.
Олександр Пінаєв – колишній Генічеський міський голова (2010-2012, достроково відправлений у відставку ). Він ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Після російської окупації Криму в 2014 році неодноразово публічно висловлювався, що «росіяни зробили правильно». Восени 2020 року балотувався на посаду мера та депутата Генічеської міської ради від партії «Ліва опозиція». Обраний депутатом. Вже в перший день повномасштабної агресії Росії проти України, 24 лютого 2022 року, заявив, що зустрічався з окупаційною адміністрацією Генічеська і закликав місцеве населення виходити з підвалів та «повертатися до мирного життя». Влітку 2022 року став заступником голови окупаційної Генічеської ВЦА. В жовтні 2022 року отримав підозру в колабораціонізмі. Зараз очолює «юридичний відділ» міської окупаційної адміністрації.
В грудні 2022 року в Телеграм-спільноті «Секреты Геническа», яку адмініструє Пінаєв, з’явився допис з погрозами на адресу родин, де діти дистанційно навчаються в українських школах. Зокрема, погрожують вилученням дітей з таких родин для усиновлення їх «подалі».
Ігор Телегін – начальник «управління зовнішньої і внутрішньої політики» окупаційної адміністрації Херсонської області. Фігурант гучного скандалу стосовно його участі в афганській військовій компанії, яку СРСР вів у 1978-1988 роках. Телегін приписував собі неіснуючі бойові заслуги і сам себе нагороджував орденами. Під час окупації Херсона він пішов на співпрацю з ворогом. Зараз перебуває в Генічеську, де активно просуває російську пропаганду.
Деякі претенденти заслуговують на увагу, бо їх перебування в списку виглядає як курйоз і ілюструє, наскільки у окупантів проблемна ситуація з тими, хто готовий на них працювати, що вони просувають таких людей.
Геннадій Малюков в списку зазначений як «сторож складу» на створеному окупантами підприємстві «Херсонтранс». Він – відомий в Генічеську проросійський активіст. До окупації був підприємцем середньої руки, займався бізнесом, пов’язаним з охоронною діяльністю. Дуже ностальгує за СРСР. Під час окупації отримав свою «хвилину слави», коли першим оприлюднивши фото відновлення в Генічеську пам’ятника Леніну, які, посилаючись на Малюкова, потім розмістили чимало ЗМІ.
Колаборантська кар’єра Малюкова під час окупації була просто «карколомною». З березня по червень 2022 року він очолював міський відділ окупаційної «поліції». Містяни кажуть, що його перебування на цій посаді запам’яталося настільки нахабними спробами «віджимати» чуже майно, що цього не стерпіли навіть окупанти. А ще короткої кар’єри окупаційного поліцая для Малюкова було достатньо для отримання в Україні заочного вироку – 15 років позбавлення волі.
Напевне Малюков не задоволений посадою «сторож складу» і все ще хоче повернутися в «обойму», бо у 2023 році вступив до фейкового «Херсонського технічного університету» за спеціальністю «туризм». Також він адмініструє Телеграм-канал «Геническ Справедливый!», де переважно розміщує контент з різних прокремлівських медіа. Іноді розміщує там і власні «глибокі думки».
В 2017 році Максимов був фігурантом гучного скандалу із знищенням культурного центру Kherson Art Hub Ілюзіон. Саме він доклав найбільших зусиль, щоб центр виселили із знакової для херсонських інтелектуалів і культурних діячів будівлі кінотеатру «Ілюзіон», яка перебувала на балансі «Кіновідеопрокату» і яку так хотіла продати тодішня обласна влада.
За цю послугу з Максимовим розрахувалися, призначивши його в 2021 році заступником директора обласного центру народної творчості. На той час Максимов вже досяг пенсійного віку, термін його контракту як директора «Кіновідеопрокату» закінчився, але з «цінним кадром» не розпрощалися. Під час окупації Максимов перейшов на бік ворога.
Ще один претендент – Ігор Полєвіков – відомий в Херсоні пропагандист ідей «руського миру», екс-директор Херсонської музичної школи №3, на базі якої неодноразово проводилися різні «культурні заходи» під егідою фонду «Руський мир». Також Полєвіков очолював ГО «Центр російської культури» і «Князь Потьомкін». Тому інформація про його перехід на бік ворога під час окупації Херсона нікого не здивувала. Зараз Полєвіков – «в. о. завідувача кафедрою образотворчих мистецтв факультету культури та мистецтв» створеного окупантами фейкового «Херсонського державного університету».
І наостанок варто звернути увагу на такого кандидата як Давид Лобакін – 19-річний прес-секретар окупаційного «міністерства праці і соціальної політики Херсонської області». Він народився в Москві, має лише шкільну освіту. На окупованій частині Херсонщині спочатку з’явився як «блогер», давав для прокремлівських медіа коментарі про «налагодження мирного життя». Веде Телеграм-канал, де більшість контенту взяті з партійних медіа-ресурсів «Єдиної Росії».
«Хто ці люди?!»
Таке питання виникає стосовно переважної більшості претендентів від «Єдиної Росії» на участь в незаконних виборах на Херсонщині. Чимало прізвищ зі списку претендентів нічого не скажуть навіть людям, непогано обізнаним в політичних та інших розкладах на Херсонщині.Але не будемо забувати, що це «попереднє голосування» – пропагандистська акція, і її організаторам було важливо просто набрати велику кількість бажаючих, створити ілюзію «масовості», не дивлячись на інші складові.
Якщо окупація лівобережної частини Херсонщини триватиме до вересня 2023 року і незаконні вибори все ж відбудуться, то дуже ймовірно, що ми побачимо серед кандидатів багатьох людей, які не беруть участь в цьому фарсі. А не «світитися» вирішили чимало відомих на Херсонщині прислужників окупантів. Немає в списку, наприклад, Володимира Сальдо, Віталія Булюка, батька і сина Семенчевих, Сергія Черевка, Едуарда Репілевського, Тетяни Томіліної, Тетяни Кузьміч, Ружени Рубльової.
Але якщо дійде до виборів, ніщо не заважає окупантам примусити брати в них участь будь-кого.
А поки що повний список претендентів виглядає так:
1. Абдураїмов Енвер Елімдарович
2. Бабешко Надія Сергіївна
3. Бачинська Ірина Анатоліївна
4. Богомолов Дмитро Ігорович
5. Бондаренко Ігор Олександрович
6. Бочко Григорій Юрійович
7. Бочко Юрій Григорович
8. Васалатий Олександр Миколайович
9. Ведмедівська Ольга Миколаївна
10. Вікшняйкін Сергій Михайлович
11. Володін Сергій Леонідович
12. Гаврилюк Олег Володимирович
13. Галченков Олексій Сергійович
14. Глушан Тетяна Володимирівна
15. Грибовська Катерина Вікторівна
16. Гришин Сергій Юрійович
17. Гусєв Олег Костянтинович
18. Дегтярьова Ксенія Олексіївна
19. Деркач Володимир Андрійович
20. Дорохов Костянтин Олексійович
21. Єфремов Станіслав Валерійович
22. Жданюк Ігор Петрович
23. Жигайлов Микола Володимирович
24. Жовна В’ячеслав Валерійович
25. Журавко Георгій Володимирович
26. Завгородній Олександр В’ячеславович
27. Загорільський Андрій Сергійович
28. Збаровський Петро Миколайович
29. Іваннікова Лариса Валеріївна
30. Іванченко Олег Анатолійович
31. Калінін Володимир Володимирович
32. Касьян Валерія Анатоліївна
33. Касьяненко Василь Анатолійович
34. Кім Павло Леонідович
35. Клецький Сергій Олександрович
36. Ковальова Оксана Володимирівна
37. Ковальчук Михайло Михайлович
38. Копко Олександр Миколайович
39. Косов Володимир Вікторович
40. Кравченко Олег Олександрович
41. Круглий Володимир Миколайович
42. Кришка Тетяна Анатоліївна
43. Ктитор Вадим Юрійович
44. Куделін Андрій Васильович
45. Кузьменко Євгенія Миколаївна
46. Кузьмін Євген Сергійович
47. Лазаренко Наталія Ігорівна
48. Лебедкін Володимир Іванович
49. Лобакін Давид Шотович
50. Максимов Євген Іванович
51. Максимчук Анжела Валентинівна
52. Малюков Геннадій Анатолійович
53. Мацак Ліна Андріївна
54. Медведкова Світлана Валеріївна
55. Мокрушина Наталія Вікторівна
56. Мороз Ігор Володимирович
57. Мороз Оксана Петрівна
58. Мухін Сергій Володимирович
59. М’якоголовий Максим Сергійович
60. Нагаєв Євген Анатолійович
61. Новодранова Тетяна В’ячеславівна
62. Орус Олег Якович
63. Павловський Юрій Вікторович
64. Петришак Віра Петрівна
65. Пінаєв Олександр Вікторович
66. Пиріг Євген Анатолійович
67. Плісов Сергій Володимирович
68. Погосян Левон Ашотович
69. Польовиків Ігор Олексійович
70. Поповчук Євген Сергійович
71. Рабчаєв Олександр Володимирович
72. Райко Галина Олександрівна
73. Рівненський Максим Сергійович
74. Розов Олексій Юрійович
75. Рибін Валентин Володимирович
76. Сабінов Андрій Павлович
77. Сидоров Роман Вікторович
78. Сіпко Юлія Олегівна
79. Степанова Наталія Володимирівна
80. Стребчук Максим Леонідович
81. Сухачова Тетяна Дмитрівна
82. Телегін Ігор Євгенович
83. Терехова Ольга Андріївна
84. Терських Олена Олександрівна
85. Титаренко Віталій Валерійович
86. Трифонюк Вадим Данилович
87. Тиндюк Анатолій Кузьмич
88. Фатєєва Ельвіра Михайлівна
89. Фесенко Олександр Олександрович
90. Філіпчук Павло Ігорович
91. Фісай Сергій Олександрович
92. Фомін Олександр Олександрович
93. Франківський Едуард Францович
94. Харитонов Андрій Миколайович
95. Харлан Володимир Іванович
96. Хлюстов Олександр Васильович
97. Цхай Валерій Євгенович
98. Чорний Ігор Анатолійович
99. Чернишова Євгенія Олегівна
100. Черняєв Олександр Іванович
101. Чуднова Світлана Гідаятівна
102. Чумак Наталія Вадимівна
103. Швайко Сергій Миколайович.
В’ячеслав Гусаков, Мост
