Колаж: на першому фото - зграя птахів в "Асканії-новій", на другому - вид на старий та новий маяки на острові Джарилгач, на третьому - затоки та єрики Нижньожніпровського паркуРосійські окупанти захопили заповідники та національні парки, розташовані на лівобережжі Херсонщини. Вони переоформили документи за російськими нормативно-правовими актами, призначили своїх "керівників" і змінили статус установ. Тепер в основному вони займатимуться так званою "туристичною діяльністю".
Суспільне поспілкувалось з керівниками трьох херсонських установ - заповідника "Асканія-Нова" та національних парків "Джарилгацького" та "Нижньодніпровського". Що відбувається на захоплених територіях, як вдавалось виживати, щоб не втратити унікальні природні колекції, читайте у нашому матеріалі.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Фальц-Фейна
"Асканія-Нова" в окупації опинилась з першого дня. 24 лютого 2022 року о дев'ятій годині ранку на кордоні Асканії й Чаплинки вже з'явилася російська техніка. Понад рік установа функціонувала в автономному режимі, але в українському форматі. 20 березня все змінилось, розповідає керівник закладу. За словами його директора Віктора Шаповала, установа ще рухається по інерції, але певні процеси там вже відбуваються."Це вже відома інформація, окупаційна адміністрація фактично захопила установу. З'явився новопризначений міністерством охорони навколишнього середовища РФ очільник. Частина персоналу йде, залишає установу, частина - змушена залишитися, бо треба доглядати колекції "Асканії-Нової", — розповів керівник заповідника.
Херсонщина. Коні Пржевальського у заповідному спепу до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна/Facebook"Асканія-Нова"- це специфічна установа, каже він. У складі заповідника є не лише природні екосистеми, а й штучні. Насамперед це зоопарк та дендрологічний парк. Там утримуються об'єкти, які потребують щоденного догляду.
"От в цьому ключова проблема функціонування заповідника "Асканія-Нова". Тому ситуація складається таким чином, що частина персоналу залишається в установі і забезпечує усі технологічні процеси, які пов'язані з доглядом і утриманням цих колекцій", — розповів Шаповал.
За його словами, колектив, попри окупацію, тримався довго. Ситуація була складною від першого дня. Заповідник повністю втратив логістичні шляхи. Тож доводилось шукати інші можливості забезпечення тварин кормами та ліками.
"Ми отримували заробітну плату від держави, але через пені причини не змогли придбати пально-мастильні матеріали та корми. Треба було швидко орієнтуватися. Наші реєстраційні рахунки виявились непридатними для благодійної допомоги. Тоді нам на допомогу прийшла Всеукраїнська природоохоронна група. Я й досі залишаюся у постійному контакті з керівником Олексієм Василюком. Вони закумулювали на своїх рахунках ці кошти, і здійснювали оплати з нашими постачальниками", — розповідає керівник заповідника.
Херсонщина, зоповідний ковиловий степ до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна/FacebookВіктор Шаповал каже, що на сьогодні на складах установи є пристойний резерв: запаси зернових, грубих та соковитих кормів, то ж загрози в утриманні колекції немає. Вона, за його словами, в іншому.
"Колекція копитних може представляти для них інтерес. Саме цей об'єкт "Асканії" знаходиться в критичному становищі та в реальній загрозі. Це — колекція зоопарку. Зараз у нас понад 3300 особин копитних і птахів. Це те, що утримується на території зоопарку "Асканія-Нова". Це ті тварини, які потребують догляду і годівлі. Чисельність фауни набагато більше, бо є птахи, що мігрують. Вони як гості. Частина з них мігрує на Великий Чапельський під. А от тварин зоопарку налічується 3300 особини. Це дуже динамічна цифра", — каже Шаповал.
Зараз заповідник перебуває в "глибокому тилу", від лінії зіткнення — 75-80 кілометрів. Останній раз його обстрілювали у жовтні 2022 року, але авіація, розповідає директор, літає постійно. Це, за його словами, великий стрес для тварин.
"Вони літають над Чапельським Подом, де утримуються копитні, хоча прольоти над територією заповідника заборонені. На території заповідника базується військова техніка, на території Поду було порушено загорожі. Це також стрес для тварин. На території масиву Південний — це ділянка заповідного степу, почали зводити фортифікації, рити окопи. Але вдалось зупинити ці події", — каже Віктор Шаповал.
І називає, ще одну потенційну загрозу — замінування. За його словами, всі розуміють, що ці процеси відбуваються, але в яких масштабах — не відомо. Як не відомо і те, що так звана "нова влада" збирається зробити із заповідником.
"Зарєстрований заповідник, як "Государственное автономное учреждение – биосферный заповедник "Аскания-Нова." Чомусь з назви зникло ім»я засновника заповідника Фальц-Фейна. Можливо, це пов»язано з тим, що він етнічний німець. У видах діяльності - мисливська не прописана, але загроза є — вивезення тварин", — розповів директор заповідника.
Херсонщина. Стадо сайгаків в асканійському заповіднику до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна/FacebookЯк буде працювати заповідник під керівництвом окупантів, передбачити Віктор Шаповал не може. Втім він сподівається, що вони все ж таки не встигнуть завдати йому великої шкоди.
"Ми прорахували всі варіанти розвитку подій. По кормах питання закрите, в наявності є ветпрепарати. Зараз одне завдання — підтримати персонал, і зберегти той кістяк, з яким буде необхідно займатися від першого дня над відновленням заповідника. Ми будемо мати втрати. Це однозначно. Але відновлювати заповідник ми будемо з людьми. І це люди з Асканії-Нової. Все це буде зроблено. Але то питання перспективи", — каже Шаповал.
Національний природний парк "Джарилгацький"
В національному природному парку "Джарилгацький" ситуація вкрай складна, розповідає його директорка Ірина Сабашенко. Парк російські військові захопили в перші дні повномасштабного вторгнення, він і досі перебуває в окупації."Наше майно, приміщення, техніка — усе захоплене. Доступу до острівної частини немає. Ми були змушені перевести людей на простій, на дистанційне управління установою. Атаки ворога по острову були неодноразово. Вибухами порушується гідрологічний режим і стан екосистем, гинуть тварини, дельфіни, наслідки просто катастрофічні", — каже Сабашенко.
Херсонщина, мис Джарилгач, острів до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Суспільне ХерсонКрім того, за словами директорки, при перереєстрації парку російські окупанти змінили його статус. Тепер росіяни там влаштовують полювання на рідкісних червонокнижних тварин, таких як олень європейський, лані, муфлони, каже директорка парку.
"Ці дії є повністю незаконними, нелегітимними, злочинними. Ми звернулися до Міндовкілля з метою поширити цю інформацію та надання їй розголосу. Міністерство своєю чергою також вживає усіх заходів, спілкується з міжнародними організаціями, конвенціями, щоб засудити й визнати такі дії протиправними. Також основна увага приділяється комунікації та співпраці з організаціями, які опікуються рідкісними видами рослинного і тваринного світу", — розповідає пані Ірина.
Херсонщина, лань Європейська, східна частина острова Джарилгач до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Суспільне ХерсонШкоду, яку завдали російські окупанти національному парку, зараз підрахувати не можливо. Доступу до острівної частини немає ні в кого.
"Ми вимушені збирати тільки дані, які поступають до нас з різних джерел. Ми збираємо, фіксуємо для того, щоб надалі ми могли компенсувати збитки. Але збитки ніякими грошима компенсувати неможливо", — каже Сабашенко.
Херсонщина, узбережжя Джарилгацької затоки, острів, коса Синя до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Суспільне ХерсонЗа її словами екологічна цінність острова Джарилгач полягає в тому, що на ньому збережена дуже велика кількість саме унікальних рідкісних природних комплексів та рідкісних представників флори і фауни Причорномор’я. Також острів є ключовим у розташування для міграції птахів і їх зимівлі. Він має світове значення для збереження популяції саме водних птахів, водно-болотного комплексу.
Національний природний парк "Нижньодніпровський"
У національному парку "Нижньодніпровському" теж складна ситуація. Це найбільший за своєю площею парк в регіоні - 80 тисяч 177 гектарів від Каховської ГЕС до адміністративної межі з Миколаївською областю, розповідає директор парку Олексій Чачібая."Це 120 кілометрів довжини по річці Дніпро. Це лівий та правий берег. Входять в парк острови плавневої системи, а там трохи понад 40 дачних кооперативів. Та на деяких великих островах розташовані прям населені пункти. Межує парк з чотирма районами, а також Херсоном та Новою Каховкою. Тому це дуже велика площа", — каже Чачібая.
Херсонщина, байдарки у протоках дніпровських плавнів до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: Нацпарк "Нижньодніпровський"/FacebookЧерез це, за його словами, наразі важко дізнатись, що відбувається на територіях парку, доступу до них немає. Обмежуються поки супутниковими знімками. Так вдалось встановити, яку шкоду заподіяли пожежі, які виникали через збройну агресію росіян.
"Шкода, яку завдали й продовжують завдавати російські окупанти велика. З початку повномасштабного вторгнення через пожежі вигоріло понад п'ять тисяч гектарів території парку", — каже Олексій Чачібая.
Осередки займання (жовтим кольором) на території НПП «Нижньодніпровський» за увесь період спостережень. Фото: Нацпарк "Нижньодніпровський"/FacebookВнаслідок ушкодження російськими військовими трьох шандорів Каховської ГЕС стався неконтрольований скид води, розповідає директор. Це, за його словами, мало наслідки для плавневої системи нижнього Дніпра, на території якого розташований нацпарк.
"Ми виявили факт масової загибелі водних живих ресурсів. Ми відповідно змогли обрахувати цю шкоду, наші працівники виїжджали на місце. Промоніторили види живих природних екоресурсів, а саме риби, яка плавала. То ми змогли обрахувати приблизну кількість шкоди, яка на той час виникла через збройну агресію Росії", — розповів керівник нацпарку.
Херсонщина. Мертва риба в плавнях змілілої річки Дніпро, 24 січня 2023 Фото: Білозерська громада/FacebookКрім того, російській військові повністю розтрощили офіс, який розташований у Херсоні і розікрали обладнання та техніку, яка належить установі: катери, автомобілі та інше, каже директор. Цим завдали збитків на 10 мільйонів гривень. Тепер, за його словами, призначили свого так званого "директора Нижньодніпровського парку".
"На жаль, і серед співробітників парку знайшлися люди, які пішли на співпрацю. На даний час по цім колишнім співробітникам, або з ким припинені трудові відносини, внесені відповідні карні справи в ЄРДР, ведуться слідчі дії", — розповів Чачібая.
Херсонщина. Змілілі плавні річки Дніпро, 24 січня 2023 Фото: Білозерська громада/FacebookНаразі територія парку під постійними обстрілами. За словами директора, росіяни знищують унікальну екосистему України.
"Ми національний природний парк, який входить у міжнародну смарагдову мережу, болотний фонд міжнародного значення. Тому це дуже велике значення має не тільки для збереження флори та фауни України. Оскільки у нас є занесені представники як у Червону книгу світову, так і в Червону і Зелену книги України", — розповів Олексій Чачібая.