З огляду на військову допомогу, яку останнім часом надають Україні західні партнери напередодні контрнаступу Сил оборони, а саме сучасні танки та бронетехніку, напрямком номер один для звільнення окупованих територій може стати південь нашої країни. Найбільш зручними для такої техніки є не ліси, не житлова забудова, а відкриті площі, наприклад, степи Херсонщини.Для взяття в оперативне оточення російського угруповання в Криму та звільнення півострова необхідно відрізати всі його шляхи постачання – як материковий, так і логістичний шлях Керченським мостом. Для цього українська армія має вийти на узбережжя Азовського моря.
Знищення мосту також було б дуже доречним. Звісно, ворог перешкоджатиме діям української армії, але загалом він вже не має можливостей суттєво завадити звільненню окупованих територій. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– Російські пропагандисти влаштували істерику через небезпеку завдавання ударів по Москві українськими дронами. Інформприводом став пост у Twitter секретаря РНБО Олексія Данілова, в якому він натякнув на наявність в України дронів дальністю понад 3000 км. Чи дійсно суто теоретично така можливість є? Чи є наразі нагальна потреба у завданні ударів по центрах ухвалення рішень у Росії?
– Насправді повідомлення про те, що в України є дрони, що можуть діяти на великій відстані, лунали раніше. Їх озвучували представники "Укроборонпрому" на початку грудня минулого року. В той час в Україні проходили випробування ударних БПЛА, що можуть діяти на 1000 км.
Чи можемо ми такими БПЛА атакувати Москву? Якщо ми могли атакувати "Енгельс-2", то повірте, зможемо атакувати і Москву, адже відстань не перевищує 1000 км. Ми можемо атакувати і Москву, і будь-які інші цілі на території Росії, що розташовані в радіусі до 1000 км від наших кордонів.
Чи варто нам це робити? Якщо це якісь військові об’єкти, логістичні центри тощо – звісно, ми маємо нищити ворога, це не протирічить міжнародному законодавству. Чи є сенс атакувати безпосередньо Москву? На мою думку, звісно, є. Тому що це центр ухвалення рішень та потужний пропагандистський центр. Одна із складових гібридної війни – це інформаційна війна. Тому, гадаю, було б непогано атакувати саме "Останкіно".
А те, що вони там у Росії бояться… Хай бояться далі. Вони атакували нашу київську телевежу, але їм це не вдалося. Думаю, нашим дронам могла б вдатися атака на "Останкіно". Це моя особиста думка.
Як колись ми казали в дитинстві: "Тут-тук, я в будиночку". Ні, Москва не "в будиночку". Її можна атакувати, якщо там є військові об’єкти, що впливають на війну в Україні, яку веде Російська Федерація. Я вважаю, ми не просто можемо, але й мусимо це робити.
– Ще два знакових об’єкти для країни-окупанта – Керченський, або Кримський міст та, власне, сам український півострів Крим. Щодо мосту. Свого часу по ньому було завдано удар, міст було пошкоджено, але, на жаль, він ще тримається. Чи вважаєте ви, що перед контрнаступом українських Сил оборони було б бажано знищити ще й цей міст?
– Так, про це були розмови. Наразі він частково відремонтований. Є лише автомобільний рух, залізничного немає. Чи треба його знищувати під час нашого контрнаступу? Цілком можливо. Якщо по цьому мосту в тимчасово окупований Крим можуть постачатися боєприпаси, жива сила та техніка ворога, то це просто логістичний маршрут, який має бути знищений.
– Питання щодо Криму. Чи вважаєте ви, що Кримський перешийок може бути заблокований нашими Силами оборони, що кримське угруповання ворога може бути взято в оперативне оточення? Що для цього потрібно? Як ви оцінюєте перспективи звільнення нашого півострова?
– На цю тему було зроблено багато заяв нашими високопосадовцями – і про політичну, і про військову складову цього питання. Звісно, Крим – це наша територія, його потрібно звільняти. Йшлося також про те, що його можна звільнити цього року.
Яким чином? Думаю, він має потрапити в оперативне оточення, для цього треба перерізати всі шляхи постачання з материка. Як саме буде звільнятися Крим, думаю, краще знають у нашому Генеральному штабі. Але це дуже важливо зробити з погляду пливу на весь медійний простір РФ.
Звільнення Криму для них буде дуже суттєвим ударом. Я думаю, що після цього до Путіна вже не будуть дослухатись. Росіяни не пробачать йому таку втрату.
– Звісно, Генеральний штаб знає більше, ніж ми. Але із суто військового погляду – які напрямки контрнаступу наразі були б найбільш пріоритетними, зважаючи на ситуацію, що склалася на фронті?
– Це питання аналізували генерали з блоку НАТО, наші союзники. Я вважаю, що найбільш імовірним буде південний напрямок – для того, щоб вийти на узбережжя Азовського моря та відрізати Крим від материкової частини РФ. Мені здається, що це було б цілком логічно.
Зокрема, з огляду на військову техніку, яку ми отримали від союзників. На півночі – лісиста місцевість, там важко застосовувати важку техніку. Донбас – це урбанізована місцевість, там важка техніка і танки теж не дуже доречні. Вони більш доречні на відкритій місцевості, де можуть робити велике просування на повному ходу і доволі швидко.
Тому припускаю, що техніка, яку останнім часом отримала Україна, призначена саме для херсонських степів, південного напрямку. З військового погляду там найбільш доречне використання важкої техніки і танків.
А коли на решті території підсохне ґрунт, коли можна буде рухатися по полях, щоб у них не загрузла техніка – думаю, це буде наприкінці весни. Ймовірно, не раніше червня.
– У Головному управлінні розвідки вважають, що ворог може намагатися зірвати контрнаступ ЗСУ й завдавати ударів по військових об’єктах України. Раніше ми бачили інформацію про те, що ворог укріплює свою лінію оборони на певних ділянках фронту. Ваш прогноз – чи може окупант суттєво вплинути на перебіг контрнаступу? Які важелі впливу в нього є?
– На всіх імовірних ділянках нашого наступу вони починають переходити до оборони, вони роблять фортифікаційні споруди в Криму, інформаційно готують власне населення до того, що, найімовірніше, їм доведеться оборонятися. Вони обґрунтовують це тим, що нібито в Україні воює велика кількість військовослужбовців НАТО. Наприклад, глава Радбезу РФ Медведєв заявив маячню, що в нас воює 3 мільйони 600 тисяч вояків НАТО.
Але що може завадити нашому контрнаступу з їхнього боку? По суті, нічого.
– Отже, можемо сподіватись, що контрнаступ буде успішним.
– Найімовірніше, так воно і буде.
