В якому стані бібліотека
Бібліотеку імені Олеся Гончара обстріляли росіяни ще в листопаді — майже одразу після «акту доброї волі» з їхнього боку, коли Херсон деокупували. Ось такий вигляд мала бібліотека.Автор: Український Південь
Очільниця бібліотеки Надія Коротун тоді написала: «Такий вигляд має наша обласна бібліотека зараз. Друзі! Прошу допомоги у представників органів влади всіх рівнів. Ми самі не справимось! Пошкоджено близько тисячі кв.метрів скла віконних блоків!!! Лише зі сторони Дніпра пошкоджено 88 вікон!!! Попереду дощі, сніг, вітер! Це загроза для фондів, меблів, техніки, паркетної підлоги! SOS!!! Ми чекаємо на допомогу! Віримо, що з такою бідою ми зможемо справитись, але разом з вами – владою, колективом, друзями і небайдужими громадянами! Потрібен матеріал OSB, вологостійкий, товщиною не менше 15 мм і досвідчені фахівці – висотники! Зараз це – наша загальна справа СПАСТИ ГОНЧАРІВКУ!!!»До речі, у цьому ж дописі є і реквізити бібліотеки, ми їх продублюємо на випадок, якщо ви захочете допомогти:
Громадська організація «Херсонське обласне бібліотечне товариство» код ЄДРПОУ 14114753 р/р UA213223130000026004000008630 АТ «Укрексімбанк» з поміткою благодійний внесок на відновлення будівлі Херсонської бібліотеки ім. Олеся Гончара.
Як виявилось, одними з перших відгукнулись російський письменник Борис Акунін і росіянка Олександра Вахрушева. За інформацією Надії Коротун, вони зібрали 41 300 гривень для бібліотеки. Це приблизно 1 000 євро.
Хто такі «хороші росіяни» і чим вони небезпечні
Після масштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року росіяни умовно розділились на дві категорії: одні підтримують війну в Україні та політику Владіміра Путіна, інші — начебто ні. Друга категорія впевнено займає позицію «хороших росіян»: вони начебто проти війни в Україні і начебто не підтримують політику Путіна. Втім, чи це дійсно добре?Авторка проєкту «Як не стати овочем» — письменниця, дослідниця і журналістка Оксана Мороз разом із партнерами проводить дослідження риторики «хороших росіян». Волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» разом із платформою «Аналізуй» проаналізували висловлювання щодо України (2014 — 2022 роки) 91-го публічного росіянина та публікації у дев'яти російських медіа, які позиціонують себе як опозиційні до режиму Путіна.
Мета – показати українцям, наскільки публічна позиція відомих росіян, які критикують Путіна, насправді підсилює чи послаблює позицію України в інформаційному полі. Зокрема, чи транслюють вони тези російської пропаганди (свідомо чи ні). Нагадаємо, що війна Росії проти України триває з 2014 року, а чимала кількість росіян протягом цього часу змінювали свою публічну позицію або не висловлювали її, доки це не торкнулось їх особисто санкціями та відповідним ставленням за межами Росії.
Але ми ж пам'ятаємо, хто окуповував Херсон і всю Херсонщину, хто зараз її обстрілює, хто забирав «на підвал» проукраїнських херсонців, хто вбивав деяких з них, хто взагалі вчиняв звірства в Україні, які з 2022 року відкрились світу: це робили росіяни. Пересічні росіяни.
Скоріш за все, ви бачили численні ролики та перехоплення українських спецслужб, в яких росіяни описували свої ж звірства. Є ресурс, реалізований ГО «Антикорупційний штаб» та «Слідство.Інфо», — Реєстр військових злочинців, де збирають перелік військових злочинців, а також опис їхніх злочинів: мародерства, вбивства, викрадення тощо. Це все робили не особисто Путін та його оточення, а пересічні росіяни за наказами свого ж командування. Тобто це війна не Путіна — це війна Росії проти України, із цілеспрямованим знищенням українського народу та української ідентичності.
Загалом «хороші росіяни» можуть критикувати Путіна та його дії, проте вони завжди залишаються росіянами і на перше місце ставлять саме російські інтереси. І це мабуть одне з найточніших визначень «хороших росіян», яке дає Українська правда у своїй статті.
«Красуня з гарними очима» та письменник-імперіаліст із непевним ставленням до статусу Криму «рятують» херсонську бібліотеку
Серед тих, хто «допомагає» херсонській бібліотеці — росіянка Анна Вахрушева, уродженка Москви, яка проживає в Празі. Саме її Надія Коротун назвала «красунею з гарними очима». Другий «помічник» — відомий російський письменник Борис Акунін. Він начебто не підтримує війну Росії в Україні. Але той самий Акунін у березні 2014 року опублікував у своєму LiveJournal текст російського політика Олексія Навального, у якому були слова: «Те, що Крим випадково «дістався» Україні – це неправильно, несправедливо та прикро будь-якому нормальному жителю РФ».Згодом у листопаді того ж року Акунін заявив, що анексія півострова є крадіжкою, і він би «провів референдум із тривалою підготовкою та під суворим міжнародним спостереженням. І нехай самі кримчани вирішують, куди їм рухатися – туди, сюди чи бути самими по собі». Додавши, що з попередніх поїздок у Крим у нього склалося враження, що там «багато людей не хочуть жити в Україні».
Борис Акунін у серпневому дописі 2022 року ставить поряд із «Маріупольським щоденником» українки Яни Панової щоденник мешканки Москви, в якому вона описує душевні страждання після 24 лютого. Тобто фактично ототожнює страждання мешканки Маріуполя, чиє місто знищують росіяни разом із людьми, та росіянки, яка начебто страждає через війну Росії в Україні. Чи доцільне таке ототожнення?
Акунін не приховує того, що він — імперіаліст: «Можливо я вас злякаю, але я також (також, як Путін — ред.) російський імперіаліст. Просто я уявляю правильно імперію інакше, ніж Владімір Путін. Це імперія, яку не бояться, а люблять. Наприклад, розвивати потенціал країни так, щоб сусідні країни хотіли з Росією дружити, торгувати».
В той же час, імперіалізм як такий передбачає розширення і панування держави, зазвичай шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю. Звернемось до наукового трактування імперіалізму. Термін «імперіалізм» став широко відомим після виходу в світ однойменної праці англійського економіста Дж. Гобсона, в якій він приділив велику увагу цьому надзвичайно актуальному на момент його дослідження явищу в світовій, а відповідно до тогочасних уявлень переважно європейській, політичній практиці. Головною характеристикою імперіалізму він вважав прагнення одних держав до збагачення за рахунок підкорення інших. А головною рушійної силою імперіалізму є прагнення нарощення могутності за рахунок територіальної експансії, фінансово-економічні інтереси в цьому контексті відходять на другий план. А тепер знову згадаємо, що Акунін вважає себе імперіалістом. Вочевидь, «хорошим» імперіалістом.
Як можуть розвиватись події далі
Після пограбування та обстрілу херсонської бібліотеки одними росіянами інші росіяни «допомагають» її оновити, зібравши приблизно 1 тисячу євро. Наразі дійсно кожна гривня-копійка-євро та інші валюти, спрямовані на допомогу відбудови Херсона, важливі. Але якщо це гроші росіян, то чим вони відрізняються від «гуманітарної допомоги», яку росіяни роздавали в окупованому ними ж Херсоні, після того, як пограбували крамниці та розстрілювали херсонців? Численні донори готові наразі підтримати відбудову України і активно підтримують такі проєкти. Втім, директорка херсонської бібліотеки публічно дякує двом росіянам, один із яких точно має імперські погляди (а саме вони стали основою захоплення росіянами Криму і Херсонщини) та явно не проукраїнську позицію щодо Криму.А далі цілком може бути просування наративу про те, як «хороші росіяни» допомагають українцям. Втім, не забуваємо про те, про що писали наші колеги: росіяни завжди залишаються росіянами і на перше місце ставлять саме російські інтереси. Слідом за цим ідуть лояльне ставлення до російського контенту, забуття українського, а далі все по колу — як із 2014 року: приходять російські військові.
kavun.city