“Запам’ятався Янушевич небагато чим. Бо будь-хто на його місці отримував би дуже багато критики. Давайте відвертто. Він постає на посаду в серпні, коли багато розчарувань, період, коли обіцяли вже звільнення. А на початку вересня починається цей епічний красивий похід на Харківщині, а не на Херсонщині. А потім, коли відбувається 11.11 звільнення міста Херсон: фестиваль, радість і оці сльози безмежної радості вони тривали максимум тиждень. А далі настають дуже суворі будні. Коли ти стикаєшся з громадами, які згвалтовані, які хворі після окупації, які знекровлені, розчавлені, в яких немає ресурсів. Приїжджають люди, в яких багато потреб, а ти не можеш їх задовольнити. Запам’ятався, очевидно, він відчуттям невідповідності, того що очікувалося, і те що сталося ”, – розповідає Данилов.
До того ж, за словами Данилова, Янушевичу було складно конкурувати з іміджем Віталія Кіма – голови Миколаївської обласної військової адміністрації. Який для херсонців став взірцем і героєм-управлінцем. Хоча Янушевич і намагався взаємодіяти з медіа, зазначає Данилов.
Щодо причин звільнення, то заступник директора Центру близькосхідних досліджень називає політичну складову. Кілька голів військових адміністрацій, серед яких і Янушевич, були людьми заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка. І коли того звільнив президент – полетіли й голови областей.
Щодо ймовірних кандидатів, хто може очолити область, Данилов каже, що такі люди є серед херсонців: волонтери та голови районних адміністрацій, які добре показали себе під час окупації.