На Херсонщині, незважаючи на постійні обстріли, відновлення важливих для життєдіяльності населення об’єктів йде повним ходом. Крім цього, відбувається розмінування територій та підготовка укриттів, в яких після початку обстрілу людина може за секунди сховатися від уламків.
При цьому понад 90% мешканців обласного центру підключено до електропостачання, водопостачання, газопостачання та опалення. Загалом на деокупованих частинах регіону більш ніж прийнятна ситуація з гуманітарною підтримкою, функціонуванням аптечних мереж та супермаркетів.
Але повертатися херсонцям, що виїхали, поки зарано через часті артилерійські, мінометні, танкові обстріли, а також “прильоти”, яких буває до сотні на день.
Як відновлюють Херсонську область під обстрілами? Де найбільші проблеми з водо- та електропостачанням? Яка ситуація з розмінуванням регіону? Що відбувається на поки окупованому лівому березі Херсонської області? Скільки українських громадян залишається в Херсоні та як зараз відбувається евакуація? Про це в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповів перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський.
Про відновлення регіону в умовах постійних обстрілів
— Яку увагу в Херсоні та області приділили Дню соборності 22 січня? І як в регіоні йдуть процеси відновлення в умовах постійних обстрілів?— День соборності — справді великий день. В Херсоні цими днями були заходи. Широко їх не анонсували, бо питання безпеки залишаються дуже гострими: обстріли не припиняються, і проведення масових заходів зараз неможливе. Але обласна військова адміністрація спільно з облрадою привітала лікарів, волонтерів, наших рятувальників, а також вшанувала пам’ять загиблих хлопців, які захищали Херсон від початку війни.
Відновлювальні роботи йдуть максимально можливими темпами — наскільки дозволяють технічні можливості та ресурси.
Насамперед, це критична інфраструктура, а також питання безпеки наших людей: розмінування території, відновлення укриттів, підготовка укриттів в приміщеннях, які хоч би мінімально відповідають вимогам. Мова не про створення повноцінних бомбосховищ, а укриттів, в які після початку обстрілу людина може зайти за секунди і там сховатися від уламків — це у нас основний фактор ураження.
— Ми розуміємо, що на поки не деокупованій території обстріли відбуваються ледве не щодня. Розкажіть оновлену інформацію про наслідки?
— Обстріли справді відбуваються щодня і щоночі, не припиняючись. За останню добу у нас зафіксовано 49 обстрілів, 13 з них — безпосередньо по Херсону. На щастя, ніхто не загинув, але троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості — медики надають їм необхідну допомогу. Пізніше вирішуватиметься питання медичної евакуації цих людей на більш безпечну територію.
Щодо обстрілів: це ще відносно невелика кількість, бо останніми днями було по 90-100 “прильотів” на добу, і інтенсивність була ще більшою.
Ворог переважно використовує артилерійські системи, іноді фіксуються мінометні та ракетні обстріли, рідше — танкові обстріли в певних локаціях. Тому що у нас велика кількість населених пунктів, зокрема Херсон, знаходяться безпосередньо на березі Дніпра. Відповідно, Дніпро — це сіра зона, а на тому березі — вже позиції ворога.
— В Херсоні пошкоджено 650 приватних та 390 багатоквартирних будинків. Росіяни підривали мости, знищували автошляхи. Сума збитків через зруйновану інфраструктуру становить 40 млрд гривень. Як повідомив керівник Херсонської ОВА Ярослав Янушевич, постраждали 49 садків та шкіл, а також 17 лікарень. Якщо ми говоримо про відновлення пошкоджених будинків, садків, шкіл, чи ведуться певні види робіт чи вони зупиняються у зв’язку з тим, що обстріли тривають?
— Ми не припиняємо відновлювальні роботи, незважаючи на обстріл. На жаль, ми маємо випадки, коли постраждали волонтери, які виконували такі роботи.
Ті об’єкти, функціонування яких конче потрібне для життєдіяльності громади, ремонтуються максимально. А на тих, що не використовуються, наприклад, закладах культури, йдуть фактично консерваційні роботи. Тобто закриваються проломи, вибиті вікна, щоб під впливом навколишнього середовища не було подальших руйнувань. І на цьому в принципі закінчуємо, бо зараз, на жаль, дуже багато іншої роботи…
— З чим найбільші проблеми? Розкажіть детальніше про такі сфери як водопостачання, електропостачання?
— Якщо брати статистику, з критичною інфраструктурою в місті більш ніж задовільна ситуація. Але я розумію, що нашому мікрорайону Острів, який до цієї статистики не потрапив, вона втішною зовсім не здається.
Загалом у нас понад 90% абонентів зараз підключено до електропостачання, водопостачання, газопостачання та опалення.
У громадах набагато складніша ситуація з опаленням. Вийшло дотягнути лінію до Бериславського району — до Берислава зараз йдуть підключення, але для подальшого нарощування темпів потрібно значно більше ресурсів. Наприклад, Херсонобленерго — це приватна компанія, тому можливості впливу на неї з боку влади обмежені навіть в умовах воєнного стану. Багато в чому у нас руки зав’язані наявністю їхніх ресурсів, хоча все можливе сприяння вони отримують.
Там, де немає можливості відновлення електропостачання, зараз пріоритет у влади — хоча б за допомогою генераторів запустити насосні станції, щоб люди мали воду та газ для опалення та приготування їжі.
— З чим зараз пов’язаний найбільший обсяг робіт?
— Крім критичної інфраструктури, у нас катастрофічно багато вибитих вікон після кожного обстрілу. І з урахуванням погодних умов зараз дуже багато робіт з закриття цих вікон для того, щоб загерметизувати приміщення, яке постраждало від вибухової хвилі. В деяких випадках також виносить віконні рами.
Найголовніший пріоритет — звичайно, медицина. Зараз вона повноцінно функціонує в Херсоні, намагаємося, щоб в максимальній кількості громад також був доступ до медичних послуг. Ми маємо і обладнання, і лікарів, і автомобілі швидкої допомоги.
Медики насправді працюють в дуже складних умовах, бо вони виїжджають на місце “прильоту” одночасно з рятувальниками та поліцією. І вони завжди ризикують нарватися на повторний “приліт” — час від часу окупанти так роблять.
Вони обстрілюють певну локацію, вичікують певний час спеціально для того, щоб під’їхали рятувальники, медики, а потім повторно “накривають” ту ж локацію. Цих ризиків, на жаль, уникнути неможливо.
— Російські окупанти замінували величезні території. Вони мінують навіть дитячі візки — цю інформацію озвучив керівник напряму розмінування в Херсоні Роман Рогатинський. На кінець грудня, за піротехнічними підрахунками, на Херсонщині здійснено розмінування 800 гектарів території. Як змінилися ці дані наприкінці січня? Чи можна зараз говорити, що, зокрема, Херсон є безпечним в цьому аспекті?
— На жаль, не можемо. Херсон більшою мірою безпечний, бо там бригади з розмінування ЗСУ та ДСНС доклали справді титанічних зусиль.
Люди не лише з наших обласних управлінь, а й ті, хто приїхав зі всієї України, продовжують нам допомагати.
Але кількість “сюрпризів”, залишених окупантами, не дозволяє говорити про те, що у нас є хоч якісь абсолютно безпечні території. Є й масштабне каскадне мінування, коли низку боєприпасів вони пов’язували в одну мережу, а є дуже невеликі закладки з вибухівкою, які розміщувалися просто між папками з документами в адміністративних будівлях.
Впевнений, що у нас чимало таких “сюрпризів” ще залишилося навіть у тих приміщеннях, які вже оглядали, але повноцінно вибухотехніки їх не перевіряли. Справа в тому, що на тих частинах територій, де немає підстав вважати, що там проводилося мінування, просто відбувається огляд.
Потрібно зараз дотримуватись максимальної обережності з будь-якими невідомими предметами — все що завгодно може виявитися міною.
Про причини російського терору
— Залякування і жодної військової мети — такою є причина обстрілів звільненого Херсона, вважає керівник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Євген Єрін. На його думку, ворог хоче змусити мирне населення відмовитись від ідеї звільнення, щоб не опинитися під обстрілами. Як би ви охарактеризували дії супротивника?— На жаль, ціль у них є. І ця ціль — не лише населення Херсонської області. Вони діють класичними методами терористів, для яких потрібна якомога більша кількість жертв і якомога більший резонанс. Обстрілами абсолютно невоєнних цілей — гуманітарних центрів, лікарень, ДСНС і навіть не об’єктів критичної інфраструктури, хоча по них теж прилітає — вони хочуть зламати моральний дух і залякати населення.
По-перше, щоб населення Херсонської області жило в атмосфері постійного терору. А друге — вони чудово розуміють, що вся Україна стежить за тим, що відбувається на цих територіях.
Ці постійні криваві новини з нашої області, на думку окупантів, мають певним чином зламати моральний дух.
Але вони досі не розуміють, до якої історії потрапили в цьому плані — наскільки українці вміють об’єднуватися і наскільки це мужні перед смертельною загрозою люди.
Чим більше вони “накидують” на Херсон і на наші громади, тим більша злість до цього “русского мира” і готовність будь-що робити, щоб перемогти в цій війні. Тому тут терористична тактика з залякування населення не спрацює.
Про ситуацію на тимчасово окупованій частині Херсонської області
— Чи є у вас дані про те, які методи застосовують російські військові на поки що окупованій території Херсонської області? Раніше звучала інформація, що всі громадські об’єкти просто забирають собі… Наприклад, якщо це лікарня, то що робити мирним людям?— На тимчасово окупованій території нашої області дуже складна гуманітарна ситуація. Всі медзаклади, наскільки я знаю, фактично в планах закриття. Їх або передислокуватимуть, або перепрофілюватимуть у військові шпиталі.
Доступ до медичних послуг наших людей буде значно ускладнений.
Там зараз йде грандіозний тиск на наших підприємців, щоб вони не використовували гривню. Гривня вже заборонена, а її використання окупаційна влада прирівнює практично до екстремізму.
Якщо у тебе підприємство продовжує розрахунки в гривні, можна просто поїхати на підвал.
Вони максимально блокують і можливість переведення в готівку грошей з наших карток. До останнього залишалися люди, які брали гроші на свою картку і віддавали за мінусом певної комісії людям готівкою — це рятувало.
Українську фінансову систему повністю заблокували досить давно. І все це відбувається на тлі того, що виїхати можна лише через Крим. На сьогоднішній момент виїзд через Василівку на Запоріжжя не працює, і не існує інших, хоча б напівофіційних гуманітарних коридорів.
Виїхати з цієї території нашим людям дуже важко.
— Навіщо вони проводять таку політику, яка прискорює, сприяє чи тисне на мирних українців, щоб вони виїжджали на окуповану територію Криму? І потім не знаємо, що з ними відбуватиметься… Це, по суті, політика для подальшої депортації наших громадян на територію РФ?
— Почасти це помста за те, що вони розраховували на підтримку регіону, коли його окупували. Натомість вони отримали просто тотальну ненависть, мітинги, опір та постійний саботаж всіх процесів, які вони намагалися робити, в тому числі запровадження їхньої фінансової системи, підготовки до навчального року, перепрофілювання медицини під свої стандарти.
Будь-яка їхня ініціатива зіштовхувалася завжди з максимальним саботажем з боку наших людей.
Потім вони зрозуміли, що цю територію не втримають — з нею доведеться розлучатися, можливо, найближчим часом. І інвестувати туди вони теж не хочуть. Раніше вони справді намагалися частково підкуповувати населення, розкидалися грошовими виплатами за все, що завгодно, намагалися показати, що “русский мир” — це казка на землі.
У них залишилися ще якісь проекти, наприклад, вдають, що хочуть нове місто будувати. І начебто намагаються запровадити програму для фермерів з компенсації збитків — якісь кредити, пільги… Але жодних реальних рухів в цьому напрямку вони практично не роблять, одна пропаганда.
Вони за великим рахунком вже закінчили історію про те, що Херсонська область — це територія РФ.
Але вони продовжують вирішувати свої демографічні проблеми за рахунок населення, агітуючи людей виїжджати на територію РФ.
— Викрадення та вбивства на непідконтрольній Україні частині Херсонської області не припиняються. В Олешківському районі окупанти розстріляли чоловіка через підозру в допомозі ЗСУ. Показові страти виправдовують тим, що це партизани з руху опору. У вас є інформація про те, що сталося?
— Можу лише сказати, що за цим фактом порушено кримінальну справу, триває слідство. Перевіряються дані [нібито вбитої] людини, які вони частково опублікували — серія та номер паспорта. Наразі правоохоронні органи намагаються встановити місцезнаходження даної людини.
Якщо підтвердиться, що він перебував на тимчасово окупованій території і що це не інсценування, а справді така кара — шукатимемо винних.
Впевнений, що згодом вдасться встановити всіх людей, які причетні до цього вбивства. Це вбивство, і ці люди будуть притягнуті до відповідальності, бо щодо таких злочинів терміну давності немає.
— Була інформація, що в Голопристанському районі росіяни викрали п’ятьох людей, цілу родину, а будинок підірвали. Доля бранців невідома. Чи відома загальна кількість викрадених в Херсонській області людей? Нагадаю, що багатьох українців утримують в СІЗО Сімферополя. Наприклад, правозахисна організація КримSOS говорить про шість сотень заручників.
— На жаль, може йтися про ще більшу кількість людей… Щодо окремих людей ми маємо інформацію, що їх уже навіть з Криму вивезли. Найцікавіших для них людей, яким хочуть зробити показові кримінальні справи або яких вважають носіями важливої інформації, вони намагаються одразу відправляти та утримувати в Криму, зокрема в Сімферополі. А декого відвозять в різні регіони РФ.
За яким принципом вони ухвалюють такі рішення, сказати дуже складно.
Після втрати правобережної частини нашої області кількість людей, яких вивозили до Сімферополя, суттєво збільшилася. Почалася інтенсивніша вогнева ураження їхніх об’єктів на лівому березі, тобто вони дуже некомфортно почуваються на цій території.
— Ще одна болісна тема — з Євпаторії зникли херсонські діти, яких окупанти вивезли на оздоровлення, повідомляє Асоціація реінтеграції Криму. Чи є інформація про цих фактично викрадених дітей?
— Інформація є, але вона поки що перевіряється, бо місцями суперечлива. Історія з нібито програмою оздоровлення — це був перший етап прихованої депортації людей з Херсонської області на територію РФ. Йшлося спочатку про тиждень, 10 днів або два тижні — вивезти дітей до здравниць окупованого Криму чи до Росії. Потім вони почали подовжувати ці терміни, говорячи батькам про те, що зараз небезпечно на Херсонщині. У підсумку вже просто казали, що дітей не повернуть. Хочете, отримуйте російські паспорти, їдьте до них та живіть там разом. А повертатися до Херсонської області не потрібно…
Вони максимально створювали умови для того, щоб люди виїжджали з Херсонської області на територію РФ, вирішуючи таким чином свої демографічні проблеми.
Ще раз хочу наголосити: підтримки населення під час окупації як лівобережної, так і правобережної частин Херсонської області у них не було абсолютно. Їх це сильно не влаштовувало, але вони розуміли, що вдіяти з цим нічого не можуть.
І, мабуть, один з мотивів цієї депортації — просто зменшити кількість населення тут, розпорошивши територією РФ, щоб було менше проблем.
— Російський уповноважений з прав людини каже, нібито з окупованої лівобережної частини Херсонської області буде встановлено гуманітарні коридори. Наскільки можна вірити цим словам і що відбувається насправді?
— Я не вірю жодним взагалі словам російської сторони, зокрема, про гуманітарну ситуацію в Херсонській області. Можу лише сказати, що за весь час війни та окупації жодного узгодженого гуманітарного коридору не було, незважаючи на всі спроби української сторони та міжнародних організацій щодо його організації.
На початковій стадії окупації йшлося про постачання і ліків, і продуктів харчування, і предметів першої необхідності, але жодного постачання окупанти не робили і не давали це робити Україні.
Хоча за міжнародними нормами, якщо вони вже окупували територію, вони відповідають за базові гуманітарні потреби населення. Тому ліки, зокрема інсулін та гормональні препарати, ми завозили контрабандними стежками, маленькими партіями в багажнику легкових автомобілів.
А те, що вони зараз роблять якісь заяви… Довгий час неофіційно працював коридор через Василівку на Запоріжжя — до так званого референдуму виїжджало 500-700 осіб на добу тільки з Херсонської області.
Але окупанти цей коридор закрили, тепер там взагалі не проїжджає ніхто.
Про населення Херсона та евакуацію
— Станом на початок січня в Херсоні залишилося менше 70 тис. жителів — це 20% від довоєнного населення, яке становило 330 тис., повідомив пресофіцер комендатури оборони Херсона Дмитро Плетинчук. Як змінилася демографічна ситуація з врахуванням щоденної евакуації за допомогою 26 машин швидкої допомоги, госпітального поїзда? Наприклад, напередодні херсонців похилого віку вивезли до Львівської області, підтвердив голова Львівської ОВА Максим Козицький. І хотілося б почути пару слів про процес евакуації.— За моїми оцінками, зараз в Херсоні залишається максимум 55-60 тис. осіб. Люди продовжують від’їжджати, і це є абсолютно правильним рішенням.
В середньому у нас виїжджають зараз 50-100 людей на день. Це лише ті, які скористалися програмою військової адміністрації з добровільної евакуації. А скільки людей їде самостійно, досить складно відстежувати… Вони не зобов’язані нікого повідомляти про те, що виїхали — це їхнє право.
Щодо добровільної евакуації: максимальні зусилля спрямовані на те, щоб це було максимально швидко та комфортно для наших людей. Бо розуміємо, що рішення непросте, особливо для сімей — кинути, хоч на якийсь час, свій будинок і поїхати в іншу область. Виїжджають люди і за допомогою поїздів “Укрзалізниці”, і автобусами. Допомагають громадські організації, партнери.
З евакуацією насправді проблем немає. Достатньо звернутися телефоном на гарячу лінію до обласної військової адміністрації. Далі цю заявку відпрацюють до евакуації.
— Щоб ви сказали тим українським сім’ям, які хочуть повернутися, але ще думають на підставі своєї інформації чи від родичів, що залишилися?
— Насправді все буде добре. Ми все відбудуємо, мито, і Херсонська область буде ще крутішою в усіх відношеннях, ніж раніше.
Область “перекувалася” після всіх речей, які випали на її долю.
Але зараз зовсім не час повертатися. Ситуація з безпекою вкрай складна, близько сотні “прильотів” щодня. Тобто це не питання комфорту, бо якраз по роботі критичної інфраструктури, гуманітарній підтримці, функціонуванню аптечних мереж та супермаркетів — це все зараз більш ніж прийнятно.
Зараз найголовніше — зберегти життя та здоров’я, а потім всі повернуться і все буде чудово. Потрібно трохи зачекати.
Про відповідальність колаборантів
— Ви сказали, що область “перекувалася”. Але що робити з тими, хто так чи інакше підтримував окупаційну владу? Які стабілізаційні заходи проводять місцева влада та правоохоронні органи по мірі деокупації регіону?— Місцева влада меншою мірою… Але, на жаль, в будь-якому суспільстві є певний відсоток маргінальності, і певний відсоток людей, які в таких жорстких кризах зраджують свій народ, себе, країну.
Серед населення нашої області насправді дуже незначний відсоток колаборантів та зрадників.
Наразі тривають стабілізаційні заходи, це процес виключно в правовому полі. Жодного полювання на відьом немає, як пишуть в російських пабліках, нібито людей витягують зі своїх будинків і ледь не на вулиці розстрілюють… Якщо достатньо доказів за сукупністю для оголошення підозри, то це роблять — людина їде до суду, який вже визначає запобіжний захід. І далі слідство триває.
Хочу сказати, що кожен зрадник в будь-якому випадку відповість. Я завжди говорив і не відмовлюся від цього ніколи — у зрадника всього два шляхи: або могила, або в’язниця.
Зважаючи на те, що робили з нашими хлопцями в цих камерах… Тисячі людей насправді прогнали і через СІЗО, і через інші тортури. Потрібно чекати, доки правоохоронна система ефективно спрацює. Але чесно скажу — краще йдіть самі та здайтеся. Тому що ніхто не “відпетляє”, і суспільство за цим стежитиме дуже сильно.