Відмова від великих музеїв-«монстрів» і створення невеликих спеціалізованих музеїв – найперспективніший шлях відновлення розграбованих росіянами херсонських зібрань старожитностей.
Такою концепцією поділився з кореспондентом Миколаївського центру журналістських розслідувань херсонський краєзнавець і архітектор Сергій Дяченко.
На думку Сергія Дяченка навіть після української перемоги і розпаду такої держави, як Росія, навряд чи варто розраховувати на повернення в повному обсязі розкрадених росіянами музейних колекцій.
«Немає сумнівів, що Росія зазнає краху, що буде міжнародний суд, що будуть пред’явлені списки вкрадених речей із зобов’язанням їх повернення та відшкодування втрат. Але повернути втрачені експонати повністю буде неможливо навіть фізично. Адже переміщень наших колекцій територією Росії буде не одне. А кожне переміщення – це нові втрати й розкрадання. Тобто якщо замислюватися над майбутнім музеїв, я б взагалі не розраховував на повернення колекцій, але подумав би над тим, щоб наші музеї принципово реформувати», - каже Сергій Дяченко.
Він вважає, що відтепер херсонські музейники повинні докорінно змінити підхід до роботи:
«Можливо, музеї потрібно не об’єднувати у монструозні «спрути», а розділити тематично, наприклад на археологічний, історії міста, природничий, художній, літературний та, можливо, інші. Кожний з них можна створити з нуля якщо їх діяльність буде відкритою та професійно-науковою. Але це якраз зробити надзвичайно важко через мізерне державне фінансування. Отже фінансування має надходити з різних джерел: від держави, міста, бізнесу, культурних донорських фондів, пожертв та інших. Для цього потрібні реформи. Але якщо фонд є державним, то опіка цими фондами, тобто створення належних умов зберігання, контроль, евакуація мають бути покладені саме на державні установи. А з цим у нас – велика проблема. Я б не гнався за кількістю експонатів, а зосереджувався на якості. Але це мрії».
Також, на думку Сергія Дяченка, має бути особливий підхід до вкрадених росіянами експонатів:
«В міжнародному досвіді стало за правило після крадіжок з музеїв чи їх руйнувань засекречувати будь яку інформацію щодо вкрадених або безвісти зниклих експонатів. Ми маємо справу з нецивілізованим ворогом, тобто зі справжніми бандитами. Розкрадання колекцій відбувалося на різних етапах – ще до вивезення, під час вивезення, та на новому місті до опису. Тобто описана частина, яка потрапить у якісь фондосховища, ніяк не буде такою, якою була до початку окупації. Потрібно мати на увазі те, що велика частина вкраденого піде на чорний ринок, у приватні колекції, й там ціна цих речей буде коливатися залежно від атрибуції та частоти згадувань у пресі».
Нагадаємо, російські окупанти вивезли з Херсонського краєзнавчого музею і Херсонського художнього музею ім. Шовкуненка загалом близько 20 тисяч експонатів.
Ірина Паршина, Центр журналістських розслідувань
