Брати Павло та Олексій Білецькі з Херсону вісім років успішно розвивали власний центр туризму «ХерсОN». Вторгнення росіян перекреслило професійні мрії, змусивши кинути всі сили та енергію на волонтерську діяльність і наближення перемоги.Павло Білецький розповів
про те, як офіс компанії перетворився на колцентр, що приймав запити про допомогу від містян, як гіди розвішували українську символіку у місті та навіщо його команда почала в?ялити рибу.Що таке туристичний центр ХерсОN
- Працює з 2013 року.
- Розробив понад 115 екскурсійних напрямків.
- У 2021 році на екскурсіях центру побувало до 25 тис. відвідувачів.
- Річний оборот перевищував 2 млн грн.
- До пандемії COVID-19 в центрі працювала власна кав?ярня, до повномасштабного вторгнення — активно розвивався сувенірний напрям.
- Від лютого 2022 року співробітники волонтерять: спочатку допомагали окупованому Херсону, згодом зосередилися на допомозі армії (лише у листопаді зібрали приблизно 40 тис. грн).
Дайвінг-тури та вторгнення
О п?ятій ранку Павло Білецький мав пірнати у море. Брати готували новий напрям для туристичного центру «ХерсОN» –– дайвінг-тури вЄгипті, які здавалися дуже перспективними. Річ у тім, що компанія Білецьких швидко розросталась і літніх активностей для потенційних клієнтів уже бракувало. Брати мріяли розтягнути сезон для своїх клієнтів на весь рік, і занурення з аквалангом здавалося чудовою ідеєю. Тим паче що серед продуктів турагенції вже був яхтинг і досвід турів за кордон. В Єгипті херсонський бізнесмен Павло налагоджував контакти, домовлявся на місці з підрядниками. Все йшло за планом.
Так для Білецького почалася повномасштабна війна. У Херсоні залишалися його батьки, молодший брат і вагітна дружина.
«ХерсON»: яскравий старт
Центр туризму «ХерсON» з?явився наприкінці 2013 року як маленька туристична агенція у місті, яке мало у кого в Україні асоціювалося з активним відпочинком чи цікавими екскурсіями. Про Херсон зазвичай згадували тільки у розрізі гастрономічної культури, та й вона стандартно обмежувалася кавунами та томатами.Перший рік роботи компанії припав на важкий для України 2014-й, але сповнені любові до свого міста брати Білецькі не здавались і придумували, а потім реалізовували нові ідеї для туризму в місті та регіоні.
Так з?явились екскурсії містом «Херсон де масон» та «Херсон, якого ви не знаєте». Клієнтам почали пропонувати тури на Кінбурн, Актовський каньйон і в Шато Трубецького. Згодом центр туризму додав до своєї програми польоти на парапланах та катання на вейкборді.
«У перший рік крізь нас пройшло приблизно дві тисячі людей, потім це число щороку подвоювалося –– чотири тисячі, вісім і так далі. А 2021 року у нас було вже 22-25 тисяч клієнтів», –– розповідає Павло.
У 2020 році (який теж був непростим через пандемію COVID-19) «ХерсON» мав приблизно 25 продуктів, які умовно можна поділити на міські екскурсії, активний відпочинок, тури півднем України та гастрономічно-винні тури. Розвиток був настільки потужним, що вже у 2021 році туристична агенція розширила перелік до 115 продуктів.Таке стрімке зростання, як пояснює Павло, стало можливим через розтягування сезону: у холодну пору року туристам пропонували яхтинг у Туреччині або поїздки на квадроциклах, для яких негода не була перешкодою.
За ці вісім років українці більше дізналися про Херсонську область і вже не боялись обирати цей напрям для відпочинку. Людям цікаво було приїхати до Станіслава, щоб подивитися на власні очі на знаменитий Херсонський гранд-каньйон, чи зробити яскраві фотосесії на рожевих озерах.
На 2022 рік у братів Білецьких планів було ще більше.
Від активного туризму до волонтерства
24 лютого Павло, забувши про дайвінг, насамперед зв?язався з рідними та переконався, що з ними все гаразд. Відразу виїхати до України він не зміг, але це не завадило йому повноцінно зануритись у нову реальність свого міста. Вже 25 лютого він, його брат, команда «ХерсОN» та партнери по бізнесу запустили волонтерські процеси.
У середині березня Білецький нарешті дістався України. Шлях з Єгипту додому був довгий — через закрите небо довелося їхати через Австрію та Польщу. Прямувати до Херсону сенсу не було — місто вже було окуповане, тож його родина вирішила осісти в Одесі.
Близькі Павла –– батьки, брат та дружина –– виїхали з міста на початку квітня. До того часу брат Олексій устиг перевезти речі центру з офісу на склад.
«У центрі були не тільки наші сувеніри, але й ті, що давали нам підрядники на реалізацію. Тому ми паралельно намагались з ними зв?язуватись, щоб повернути їм товар. Один із постачальників, у кого були цукати з дині, сказав, що йому нічого не треба і щоб ми все роздали дітям у місті», –– згадує Павло.
Як він каже, повномасштабна війна показала, що левова частка тих, з ким команда працювала до вторгнення, адекватні люди, в яких Білецькі не розчарувалися.
«Це мене дуже тішить. Були, звісно, і такі персонажі, кому тепер при зустрічі хотілось би плюнути в очі, але їх одиниці», –– наголошує співрозмовник.
Нове життя риби-кавуна
Рибу-кавуна брати Білецькі придумали торік восени. Як каже Павло, у Херсоні до 2014 року майже не продавали оригінальні сувеніри з локальною прив?язкою, у крамничках можна було знайти лише китайські стандартизовані вироби з написами українською. Тому підприємці потроху почали робити власні.«Спочатку це були маленькі магніти й підставки під олівці. Але логічним продовженням був гастрономічний продукт, бо коли ти кудись подорожуєш, то завжди хочеш спробувати ту територію на смак», — пояснює херсонець.
Брати стали робити бекмес — унікальний мед із кавунів, потім у їхній крамничці з?явилися сухі вітаміни з груш та яблук. Але найбільш вдалою ідеєю стала риба-кавун.
«Херсонщина не може не асоціюватися з рибою. Як Херсонська область знана кавунами, таким самим символом регіону є риба. Тим більше що ми з братом виросли на березі Дніпра, з дитинства бачили, як рибу ловлять, солять та їдять», — розказує Павло.
Так вони й вирішили, що в?ялена риба — це такий must have для всіх, хто хоче привезти щось смачненьке з Херсонщини. У їхньому асортименті з?явилася тарань, синець, лящ, судак.
Намагаючись акумулювати додаткові кошти, Білецькі провели декілька благодійних екскурсій Одесою. «Але ми розуміли, що масово проводити екскурсії у таких обставинах не можемо. Насамперед це небезпечно. Тому ми поставили цей напрям на паузу», — згадує підприємець.
Гроші для придбання теплого військового одягу та спорядження у братів виходить збирати також завдяки продажу символічних турів до Чорнобаївки.
Про екскурсії до Чорнобаївки та про те, яким буде туризм в Україні після перемоги, читайте за тиждень.
thepage.ua