«Кращої колекції не було»
На початок повномасштабного вторгнення Росії колекція Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка налічувала близько 14 тисяч творів мистецтва.«Найкращої колекції в обласних музеях України не було, – каже директор музею Аліна Доценко. – Напевно, тому багато вітчизняних тізарубіжних художників вважали за честь подарувати, привезти (свої роботи – КР), бути у нас. Художники та музейники з Британії навіть не вірили довгий час, що у нас був Пітер Лелі, учень Ван Дейка. У нас були роботи і Августа фон Байєра (Німеччина), була і майоліка Врубеля, і Айвазовський з чудовими краєвидами, Поленов і Шибанов, Барб'є (Франція). Твори прикладного мистецтва та скульптури у нас були з Німеччини, Китаю, Японії, Франції, Італії, Голландії, Бельгії, датовані з 17 до 21 століття».
На момент захоплення міста російською армією будівля музею перебувала на реставрації, тому колекцію якийсь час вдавалося ховати у фондах музею під «легендою» того, що картини вивезені під час ремонтних робіт.
Але в середині липня колекцію таки знайшли. «Загалом нас було 30 людей, і шестеро виявилися зрадниками. Одна з них із перших днів березня бігала до (російської – КР) комендатури і говорила, що колекція в музеї», – розповідає Доценко.
Загалом нас було 30 людей, і шестеро виявилися зрадникамиАліна Доценко
1 листопада у херсонських телеграм-каналах було опубліковано відео, на якому зафіксовано завантаження картин художнього музею у вантажівки. Вивезення колекції, за словами очевидців, розпочалося 31 жовтня і тривав 5 днів.
«Деякі херсонці телефонували мені та плакали. Казали: «Ми знаємо колекцію, її ж, як сміття, сміттєві машини вивозять. Завантажують, кидають, люди брудними руками тягають», – згадує Доценко.
На пересланих із Криму знімках, на яких зафіксовано завезення колекції до «Центрального музею Тавриди», херсонські музейники тепер ідентифікують роботи зі своїх фондів.
«Порятунок» і недостача
Крим.Реалії поговорили з керівником «Центрального музею Тавриди» Андрієм Мальгіним. Він підтвердив, що колекція Херсонського музею у нього «на зберіганні», але відмовився називати імена тих, хто передав йому картини.
Це не наші картини, ми це чудово розуміємоАндрій Мальгін
«Ми знали, що в Херсоні будь-якої миті могли розпочатися бойові дії. Вважаю, що спроби врятувати ці картини виправдані. Те, що там бойові дії так і не розпочалися – ми про це не знали. Нас попросили, і ми виявили таку добру волю. Це не наші картини, ми це чудово розуміємо, жодних спроб із нашого боку заявити про те, що вони залишаться у нас або ми їх експонуватимемо, ми їх просто зберігаємо», – каже Мальгін.
Директор «Центрального музею Тавриди» стверджує, що готовий повернути картини Херсонському художньому музею. Але від відповіді на запитання, кого він вважає керівництвом музею, Мальгін ухилився: «Я ці питання не уповноважений розглядати. У цьому випадку до мене звернулося керівництво, яке має печатку та відповідає за збереження цих картин, і ми пішли йому назустріч».
То це називається порятунком – вкрасти?Аліна Доценко
Аліна Доценко каже, що з жодним проханням до кримських музейників законне керівництво Херсонського художнього музею не зверталося: «Моя реакція – це брехня, брехня і ще раз брехня. Ніхто нікого не просив вивозити. Ніхто нікого не просив рятувати. Рятувати від чого? Від законних власників України? Рівних цій колекції не було в обласних і багатьох центральних музеях. То це називається порятунком – вкрасти?»
Леніна цього клятого залишили! Навіщо він мені потрібний, цей Ленін!Аліна Доценко
«Вони наполягають на тому, що мають 10 тисяч. Ну ось ми зробимо інвентаризацію та виявимо, що залишилася тисяча. А куди поділися решта? Напевно, дорогою по кишенях розпихали найцінніше», – каже Доценко, зазначаючи при цьому, що портрет Володимира Леніна до переліку цінного, зважаючи на все, не увійшов, і він залишився в Херсоні. «Леніна цього клятого залишили! Навіщо він мені потрібний, цей Ленін! Я його готова розбити, але ж він у мене по інвентарних книгах проходить», – обурюється директор музею.
Що далі?
Керівництво Херсонського художнього музею побоюється і того, що з анексованого Криму колекцію можуть вивезти разом із колекціями кримських музеїв. Про ризики такої «евакуації» Крим.Реалії писали раніше. 3 грудня Кримський інститут стратегічних досліджень опублікував інформацію про те, що до кримських музеїв завезли пакувальні матеріали «для евакуації колекцій». Радник російського глави Криму Олег Крючков цю інформацію заперечує.У коментарі для Крим.Реалії кандидат історичних наук Денис Яшний говорить про те, що інсайдерська інформація Кримського інституту стратегічних досліджень стосується насамперед музеїв республіканського рівня.
Вони просто заватажать і вивезутьДенис Яшний
«Тут найголовніше питання – навіщо? Тому що найближчим часом якихось великих виставок кримських предметів за межами Криму не планується. Ми також розуміємо, що розмови про вивезення колекцій із Херсона в липні та вересні ще не йшли. Співробітники Херсонського краєзнавчого музею, які пішли на колабораціонізм, їздили до Херсонеса, їх там вчили працювати з російським програмним забезпеченням, але про вивезення не йшлося. І рішення це було ухвалене дуже швидко. Сама поява пакувального матеріалу не говорить, що є конкретні плани вивезення. Але якщо буде загроза, що ЗСУ просуватимуться досить активно, вони так само без дотримання правил перевезення, без страхування, вони просто заватажать і вивезуть, як вивозили Херсонські музеї», – каже Яшний.
radiosvoboda.org
