Для фаната садівництва й життя на природі гірше тортур – бачити свою дачу з вікна міської квартири, й не мати змогу на неї потрапити. Розлучили окупанти з улюбленою «фазендою» і 84-річного херсонця Петра Саковича. Адже сам пенсіонер живе в обласному центрі, який уже звільнили від рашистської нечисті. А його скромний заміський будиночок на протилежному березі Дніпра, у товаристві «Лотос-2», куди можна буде дістатися тільки після вигнання «асвабадітєлєй». Про те, як вони хазяйнували на дачах херсонців, і як живеться після деокупації, Петро Вікентійович і розповів автору цих рядків.
Втім, Херсон окупанти продовжують обстрілювати. У багатоповерхівці на ХБК, де розташована моя квартира, скалки вже повибивали багато вікон, і мені також одну шибку на балконі винесло – залатав її дерматином. Перші дні було дуже важко: світло зникло, водогін не працював. Грілися газом, воду для технічних потреб носили з Дніпра. Давали гуманітарку, але я по неї не ходив: здавалося чимось принизливим у черзі по дармові продукти стояти. Та потім справи почали виправлятися: отримав пенсію за п’ять місяців, і знову є з чим ходити по харчі на Дніпровський ринок, хоч він поки й напівпорожній. Батареї в квартирі вже днів зо три хоч і не гарячі, але потроху теплішають. Знову дали воду та електроенергію. Є підстави для обережного оптимізму. Тільки б наші захисники відбили окупантам бажанням мирні квартали обстрілювати, та й взагалі вибили їх подалі з України…
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, newdayua.net