Випускник ХДУ Іван Антипенко радіє поверненю в alma materВ середині червня колаборантки Томіліна і Кузміч захопили будівлю ХДУ. 1 вересня вони нібито почали навчальний рік, а вже 11 листопада над Херсоном підняли український прапор. 13 листопада ми із бійцями 126 бригади ТРО зайшли на територію університету — хлопці хотіли зняти банери про “росія тут навсєгда”.
Заодно з приміщення викинули триколори.
Залишили навіть кота Василя, якого у ХДУ вважають членом колективу.
За півтора тижні ми повернулися в ХДУ, і в холі зустріли його ректора Олександра Співаковського.
В музей історії університету зайти майже неможливо — все приміщення завалене комп?ютерною технікою.
В самому музеї колаборанти тікаючи кинули цілий стенд присвячений померлому у 2011 році ректору Олегу Мішукову. Колаборантка Томіліна була вірною соратницею ректора, як і більшість тих, хто зрадив і пішов працювати на росіян.
“Моє крісло чомусь їй не сподобалося, і вона його кудись поділа. Притягла з кабінету першого проректора Сергія Омельчука. Його крісло краще за моє, може тому Томіліна його і вкрала”, – посміхається ректор.
Наразі в університеті потроху наводять лад, вигрібають сміття та знаходять сліди збочень колаборантів.
Все це дасть СБУ можливість працювати більш результативно, якщо, звісно, вони захочуть займатися.
За нашими даними, “студентам” неіснуючого ВИШу читали лекції як викладачі-зрадники, на кшталт Оксани Кундельчук, або професора Володимира Єзікова, так і якісь священики.
Лекції на тему “Наш край — територія міжнаціональної та міжконфесійної згоди” читав якийсь протоієрей І. Гаркуша.
А в цей час в декількох кілометрах від ХДУ, у катівні росіяни били та знущалися з українців, татар, євреїв. Християн, мусульман та іудеїв. Вчених, робітників, безробітних. Бідних і багатих.
Таку територію згоди в Херсоні будували окупанти. І на щастя, не добудували.
Мост
