А от зі своїми вояками, які встигли залишити Херсон живими, окупаційному керівництву довелось повозитись. Частину їх заселили у порожні квартири, будинки і гуртожиток ВПУ № 17, але основну масу поселили у пансіонатах і базах відпочинку Арабатської Стрілки. Там, а ще у сусідньому з містом Азовському спостерігається нині дуже велике скупчення військової техніки і живої сили противника.
Міст через протоку Промоїна, який було підірвано ще 24 лютого, окупанти відновили. Мабуть, на випадок, коли доведеться тікати з Генічеська у Крим. Ймовірно, таку ж мету переслідували під час підготовки ґрунтової дороги зі Стрілкового у бік раніше окупованого півострова. Наразі її вже накатують.
На городах біля мікрорайону окупанти встановили свою радіолокаційну станцію, а от плити з вертолітних майданчиків біля ВПУ № 17 чомусь демонтують.
На вулицях міста – дуже багато цивільного автотранспорту. На центральному проспекті Миру, наприклад, автівок зараз більше, ніж у хороший курортний сезон. Це «евакуйовані» рашистами мешканці Херсона, Каховки, Нової Каховки, Олешок та навколишніх сіл приїхали до Генічеська на тимчасове проживання.
Військові тим часом шукають будь-який спосіб зігрітись. Вчора, наприклад, велику їх групу бачили у магазині «Рибалка», де вояки купували… рибацькі костюми. Хоча, може, не для тепла, а для того, щоб вплав через Сиваш у Крим тікати, купували, невідомо.
Не забезпечили їх командири і засобами гігієни. Кожного дня генічани бачать на центральному ринку вояк без автоматів, що купують мило, пральний порошок та іншу побутову хімію. Хочуть, напевно, зустріти смерть чистими. Так і буде, якщо втекти не встигнуть.
Борис ВИНОГРАДОВ, Новий день
