Ця заява була відповіддю на репліку нового командувача російськими окупаційними військами в Україні Сергія Суровікіна про "підготовку ракетного удару ЗСУ по Херсону і по греблі Каховської ГЕС".
Сам Суровікін заявив про "удар ЗСУ", коментуючи складну військову ситуацію для окупантів на Херсонщині. Він визнав, що українська армія прориває оборону.
За даними української розвідки, окупанти провели основні роботи із замінування греблі ще у квітні. За останні кілька днів було заміновано шлюзи та опори Каховської ГЕС.
Втім підірвати таку конструкцію, як розповів в інтерв'ю УП голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, буде вкрай важко.
"Щоб зруйнувати Каховську греблю, потрібні десятки тонн правильно розташованої вибухівки. Не можна КаМАЗ десь поруч поставити, це нічого не дасть", – зазначив Буданов.
Паралельно в експертних колах почалося обговорення реальних наслідків підриву: від часткової зупинки контрнаступу української армії на півдні до затоплення значної частини лівого берега окупованої Херсонщини.
Деякі фахівці, до яких "УП" звернулася по коментарі, зазначили, що наразі існує занадто мало ввідних даних, щоб оцінити реальні наслідки розливу Дніпра.
Які функції виконує Каховська гребля, що може статися у випадку її повного руйнування та як це вплине на бойові, зокрема контрнаступальні дії української армії на півдні – коротко розповідає "Українська правда".
Знайти відповіді на ці запитання "УП" допомогли:
- Михайло Яцюк – директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України;
- Володимир Коваленко – міський голова Нової Каховки, за п'ять кілометрів від якої розташована Каховська ГЕС;
- Юрій Соболевський – перший заступник голови Херсонської облради;
- Василь Опанасюк – експерт-вибухотехнік;
- Роман Костенко – депутат, військовий, який ознайомлений з перебігом бойових дій на півдні України.
Каховська гребля є частиною Каховської ГЕС, зведеної в 1950-1960 роках на Херсонщині. Каховська ГЕС є останньою, найнижчою сходинкою Дніпровського каскаду електростанцій.
Одна із задач ГЕС – накопичуючи та перерозподіляючи водні ресурси, забезпечувати водою український посушливий південь.
Потужність станції невисока – вона складає 334,8 МВт (для порівняння: потужність Київської ГЕС складає 440 МВт, Дніпровської – 1 577 МВт).
З перших годин повномасштабного вторгнення Каховська ГЕС та Північно-Кримський канал, що живиться від Каховського водосховища, перебувають під контролем окупантів. Вода з Дніпра знову йде в окупований Крим.
Українські працівники ГЕС наразі не допущені до роботи. На ГЕС посилені "заходи безпеки".
У чому важливість Каховської греблі. Каховська гребля виконує одразу кілька функцій. По-перше, вона "підпирає" Дніпро й дозволяє накопичувати до 18 кубокілометрів води у Каховському водосховищі (це найбільший повний об'єм з усіх водосховищ на Дніпрі).
По-друге, вона допомагає регулювати накопичений об'єм води, щоб забезпечувати водою навіть найпосушливіші райони півдня України. Від води з Каховського водосховища залежать два величезних канали – Каховський та Північно-Кримський, а також зрошувальні системи в Запорізькій та Дніпропетровській областях.
По-третє, гребля Каховської ГЕС є енергетичним об'єктом – встановлені на ній гідроенергетичні агрегати виробляють електроенергію. Здебільшого вона має балансувати енергосистему та покривати пікові години споживання.
"У пікові години навантаження Каховська ГЕС, виробляючи немалу кількість електроенергії, є своєрідним стабілізатором енергосистеми. Тобто вона убезпечує нас від руйнацій і відключень", – пояснює міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко.
По-четверте, вздовж греблі розташований ще один міст між двома берегами Дніпра на Херсонщині. Його протяжність складає майже чотири кілометри. Окупанти активно, навіть після точкових ракетних ударів, використовують греблю для перевезення своєї техніки та живої сили.
Чи реально взагалі підірвати греблю? Про можливість руйнування такої величезної залізобетонної конструкції як Каховська гребля з обережністю говорить не лише голова ГУР, а й військові та місцева влада.
На користь її міцності свідчить і той факт, що після кількох ракетних ударів ЗСУ по Каховському мосту конструкція греблі стоїть, а міст продовжують використовувати окупанти.
"Гребля справді побудована з урахуванням військових дій – це капітальна споруда із запасом міцності. Зруйнувати її зовні – дуже важко, це, мабуть, необхідна вже тактична ядерна зброя, щоб це зробити. Але якщо є доступ до цієї інфраструктури, як у російських військ, то зсередини її можна підірвати.
Тієї зброї, яку наразі використовують українські військові (знищуючи мости та переправи на окупованих територіях – "УП") – недостатньо", – пояснює перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський.
Експерт-вибухотехнік Василь Опанасюк зазначає, що підірвані 5-6 тонн тротилу (це одна вантажівка) можуть хіба що утворити в греблі дірку радіусом п'ять метрів. Через неї просто витікатиме вода.
Для суттєвого пошкодження греблі треба щонайменше десять таких вантажівок. Далі під тиском води конструкція може почати руйнуватися.
В історії України вже був схожий випадок.
У 1941 році, щоб зупинити просування німецьких військ, радянські військові підірвали греблю ДніпроГЕСу. Точніше було підірвано її частину – 175 метрів з понад 600. Внаслідок підриву в греблі утворилася величезна дірка, через яку стрімко витікала вода.
"Коли стався вибух, швидкість течії набагато пришвидшилася. Вода могла піднятися десь до 5 метрів. Але навряд чи це була якась одномоментна хвиля. Вода різко піднялася і дуже швидко текла близько 2-3 днів. А далі все нормалізувалося", – розповідав рік тому "Радіо Свободі" запорізький історик Володимир Лінков.
Що відбудеться у випадку підриву греблі? Якщо плотина буде суттєво пошкоджена або зруйнована, то вода з величезною швидкістю піде вниз по руслу Дніпра. Експерти називають це явище гідродинамічною аварією.
"Буде штучний, неконтрольований паводок, що супроводжуватиметься затопленням, підтопленням населених пунктів і руйнуванням нижчерозташованих об'єктів. Це буде величезна загроза для життя тамтешнього населення", – пояснює директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк.
"Зона розливу також залежатиме від рівня води на момент підриву. Зараз росіяни ніби як намагаються там спускати воду", – додає Юрій Соболевський.
У випадку підриву Дніпро розіллється на обидва береги – як на правий, де розташований Херсон, так і на лівий, де розташована Нова Каховка. Втім, більший удар припаде саме на лівобережжя Херсонщини, оскільки воно знаходиться нижче, ніж території правого берега.
Насамперед постраждають заплавні території та надзаплавні тераси.
Фізично після підриву греблі підніметься 12-метровий стовп води, прогнозує Володимир Коваленко.
"За радянськими розрахунками, цей стовп води дійде до свого піку на десяту годину (після вибуху – УП), у цей час у Новій Каховці буде затоплено проспект Дніпровський, вулиці Історична та Героїв України. Це ті вулиці, що розташовані вздовж Дніпра (500 метрів від берега – "УП")", – додає Коваленко.
На прибережних вулицях, за його словами, рівень води може становити метр-півтора. Він почне спадати лише за сім днів після вибуху.
Масштаби наслідків. Найбільшою шкодою від руйнування греблі та прориву величезного водного потоку буде затоплення населених пунктів, що розташовані нижче за течією Дніпра.
За оцінкою президента Зеленського, у зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном.
Точних даних, моделювань зони затоплення наразі немає. У кількох російських і німецьких медіа, а також пропагандистських телеграм-каналах поширюють карту (з посиланням на дані 2004-го року), на якій серед потенційних затоплених міст позначені Херсон, Олешки, Гола Пристань.
Втім, деякі гідрологи зазначають, що затоплення Олешок і Голої Пристані – ситуація з області фантастики.
Тим часом мешканцям Херсона та найближчих селищ, які живуть поблизу Дніпра та річки Кошової, радять тимчасово переміститися на верхні вулиці своїх районів. Таким чином вони посунуться на відстань від 600 метрів до 1400 метрів від берега Дніпра.
Маршрут переміщення жителів Херсона та Антонівки від Дніпра у разі підриву Каховської гребліМАПА: АНДРІЙ КАЛІСТРАТЕНКО, УП
Маршрут переміщення мешканців Комашин, Зимівника та Приозерного у разі підриву Каховської гребліМАПА: АНДРІЙ КАЛІСТРАТЕНКО, УП
Паралельно без води ризикує опинитися Каховський канал, яким подається вода в окупований Бердянськ та більшість населених пунктів Запорізької області.
"Ця гуманітарна катастрофа зачепить, якщо не мільйон, то сотні тисяч людей", – пояснює Михайло Яцюк.
До гуманітарної катастрофи також додасться проблема із системою зрошення на півдні України. Йдеться не лише про недобір врожаю наступного року, а й з часом про деградацію ґрунтів, зміну флори й фауни тощо.
"Це вплине як на Крим, так і на весь південь Херсонської області. А це і Краснознам'янський канал, і рисові системи в Каланчакському районі. Це матиме величезні негативні наслідки для сільського господарства в усьому регіоні", – додає Яцюк.
У разі підриву Каховської дамби й спустошення Каховського водосховища відновити його запаси Україна зможе лише навесні 2023 року (за умови, що аварію буде усунуто). Перекинути стоки з інших водосховищ навряд вдасться.
Зі спустошення або принаймні зниження рівня води в Каховському водосховищі випливає ще один, конче негативний наслідок підриву греблі – загроза для функціонування Запорізької атомної електростанції. Адже ЗАЕС охолоджують водою саме з Каховського водосховища.
Як підрив греблі вплине на подачу води в окупований Крим. Якщо коротко, то негативно для жителів Криму, а також для самих окупантів. Адже якщо в Каховському водосховищі не буде води або ж її рівень буде недостатнім (меншим за нинішні 16,4 метра), то в Північно-Кримський канал вода просто не потече.
За оцінкою секретаря РНБО Олексія Данілова, у разі підриву ГЕС Крим може залишитися без води на 10-15 років, а можливо, й назавжди.
Навіщо росіянам підривати дамбу. Опитані "УП" експерти припускають дві причини можливого підриву.
Перша – у такий спосіб росіяни хочуть завадити українській армії перейти на лівий берег.
Втім, як пояснює нардеп і військовий Роман Костенко, це можна зробити значно простіше – достатньо перебити авто- та залізничні шляхи на Каховській греблі та тримати її під постійним вогнем. Тобто військової доцільності в підриві немає.
До того ж, величезний водяний потік хлине саме на лівий берег, який наразі є окупованим.
"Поки росіяни розраховують стояти на лівому березі, я думаю, що плотину вони не підірвуть. Якщо ж ми їх будемо витісняти з лівого берега, то це питання для них знову може постати", – розповідає Костенко.
Друга причина можливого підриву – це продовження тактики Росії зі знищення критичної інфраструктури України.
"Ця ГЕС є дуже важливою в енергетичному комплексі. Враховуючи об'єми води, потенціал агрегатів, які там зосереджені… Ворог це знає, він хоче це знищити і в такий спосіб завдати шкоди нашій економіці", – пояснює Михайло Яцюк.
Відновити пошкоджену греблю в умовах бойових дій неможливо. У мирний час на це знадобиться щонайменше рік.
Як підрив греблі вплине на контрнаступ української армії на півдні. Суто теоретично розлив Дніпра (за умови, що росіяни відступлять на лівий берег) звісно ж, ускладнить доступ української армії до окупанта. Розширення річки дорівнюватиме збільшенню дистанції до противника.
Втім Роман Костенко залишається при думці, що після звільнення правого берега Дніпра (Херсона), українській армії варто буде закріпитися і все ж піти в контрнаступ північніше – на Запорізькому напрямку:
"Форсувати Дніпро, якщо ворог стоятиме на лівому березі, означає дуже ризикувати – може бути дуже багато жертв".
Ольга Кириленко, УП