Про цей випадок повідомила у власному Телеграм-каналі окупаційна поліція, кілька колаборантських медіа розтиражували це повідомлення.
«Екстремістською літературою» виявилася книжка «Московські вбивці Бандери перед судом» – видана в Німеччині збірка матеріалів справи про вбивство легендарного українця агентом КДБ Богданом Сташинським, який, до речі, згодом став перебіжчиком і добровільно здався правосуддю Німеччини, а потім співпрацював з ЦРУ.
Окупаційні поліцейські пишуть про вилучення книжки і про проведення з жінкою «профілактичної бесіди про неприпустимість дій, спрямованих на героїзацію націоналістів та нацистів». А також пишуть про те, що жінка «висловила добровільне бажання допомогти комунальним службам у впорядкуванні рідного селища».
Слова про «добровільне бажання» – це прояв особливого цинізму окупантів. Зрозуміло, що насправді йдеться про покарання жінки за зберігання книжки, яка не була заборонена в Україні.
Дії окупаційної поліції – не тільки знущання над людиною, а й порушення законодавства РФ, зокрема, конституції країни, згідно зі статтею 54 якої «закон, який встановлює чи обтяжує відповідальність, зворотної сили не має».
До того ж зберігання історичної книги, документального дослідження не є проявом екстремізму, який в російській юриспруденції визначається, як «прихильність до крайніх поглядів і дій, що радикально заперечують існуючі в суспільстві норми та правила. Базовою основою екстремізму є агресивність, наповнена будь-яким ідейним змістом (сенсом)».
А мелодію, яка супроводжує відео з безвинно покараною жінкою, «Don’t Worry, Be Happy» Боббі МакФерріна, неможна розцінити інакше, окрім як глузування, знущання і свідчення наявності у окупаційних поліцаїв наймерзотніших людських якостей.
Мост