«Робота нашої артилерії настільки педантична та ювелірна, що більше спрямована на деморалізацію війська супротивника. Тому удари по Антонівському мосту були. Але вони були філігранними», – так представниця командування «Південь» ЗСУ України Наталя Гуменюк розповіла про ракетний удар по Антонівському мосту, якого ЗСУ завдали 26 липня.
Удари по Антонівському мосту активізували дискусії про те, чи атакуватимуть українські військові міст через Керченську протоку.
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко так описував в ефірі українського телеканалу UA причини, через які українські війська одного разу мають атакувати цей об’єкт: «Нам треба знищити цей міст. Наприклад, візьмемо танковий полк. Він складається щонайменше із 3-4 залізничних ешелонів по 50 вагонів у кожному. До того, як з’явився Керченський міст, щоб переправити таке сполучення, потрібна була величезна кількість рейсів порома. 5 рейсів на один ешелон, це 15-20 рейсів, щоб перевезти лише танковий полк. Сьогодні, коли є Керченський міст, ці ешелони можуть пройти за кілька хвилин. З погляду військової логістики, знищення такого об’єкта, як Керченський міст, виглядає абсолютно логічним».
Кремль уже реагував на заяви українських військових і політиків щодо можливих ударів по мосту через Керченську протоку.
«Безпека Криму гарантована тими превентивними заходами і тими додатковими заходами, які зараз вживаються по лінії наших військових, про сутність тих заходів я говорити не можу, це питання до військових. А щодо згадки нашого мосту, Кримського мосту, українськими військовими та політиками, це далеко не вперше. Нам про це добре відомо, зрозуміло, подібні погрози ми знаємо і беремо до уваги», – заявляв раніше прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.
Удари ЗСУ по Антоновському мосту в Херсоні полковник Збройних сил України, військовий експерт Владислав Селезньов називає можливою репетицією того, що може статися з Керченським мостом.
Розповідаючи про військову ситуацію в Херсонській області, Селезньов стверджує, що в російських військ виникли певні труднощі на правому березі Дніпра. За його словами, вони з'явилися через те, що українські збройні сили пошкодили не тільки Антонівський міст, але ще два інфраструктурні об'єкти, через які раніше російські війська здійснювали військову логістику.
«Росіяни постали перед дилемою: яким чином поповнювати ресурси, зокрема й збройною технікою для дій російських окупантів. Наразі на Херсонському напрямку перекидають велику кількість підрозділів ПДВ Росії. Це пов'язано не тільки з тим, що росіяни, можливо, спробують атакувати ЗСУ на Миколаївському і Криворізькому напрямках, а й з великою ймовірністю з тим, що інші бойові броньовані машини мости, пошкоджені РСЗВ HIMARS, не зможуть винести», – зазначає Селезньов.
Якою буде реакція кримчан, коли українські війська візьмуться за визволення анексованого Криму? На думку Владислава Селезньова, чимало жителів Криму зберегли добрі спогади про те, яким був півострів до початку його анексії Росією у 2014 році. «Це дає підстави та впевненість у тому, що кримчани зустрічатимуть українську армію як армію визволителів, а не створюватимуть осередки спротиву. Для мене цілком очевидно, що українські військові повертатимуться додому», – упевнений Селезньов.
