Кожен військовий злочин росії - це не лише постріли, вибухи, людські жертви та інші страшні атрибути таких дій. Це ще й додаткова пропагандистська «вибухова хвиля», коли кожне звірство супроводжується медіа-кампанією з лейтмотивом «Все не так однозначно».
Було так й після ракетного обстрілу кременчуцького торгового центру «Амстор». Російські загарбники завдали ракетного удару по торговому центрі в Кременчуку на Полтавщині. Під час обстрілу в будівлі перебувало, як повідомляють ЗМІ, понад тисяча цивільних людей. Станом на ніч з 27 на 28 червня відомо про 16 загиблих і 59 поранених. Невідома доля ще 40 людей, які ймовірно лишалися під завалами.
До ганебної кампанії «відбілювання» злочинців долучилися й херсонські пропагандистські медіа, які обслуговують росіян.
Допомагають російським пропагандистам, так би мовити, вдавати чорне за біле такі херсонські Телеграм-канали: «Новости Херсонщины», «Каховский городской быт», «На самом деле в Херсоне», «Таврическая губерния». Можливо, долучилися і ще якісь ресурси, які пройшли повз нашу увагу. Але навіть на підставі й того, що ми знайшли, можна точно сказати, що херсонські медіа-колаборанти не лишилися осторонь і як могли допомагали «старшим по званню».Росіяни вдалися до звичної для них підміни понять: мовляв, обстріляли не мирний торговий центр, а ретельно замаскований військовий об'єкт, та ще й розташований поруч з іншими об'єктами, які мають певне значення у військовому плані. Тобто, російські пропагандисти намагаються переконати свою аудиторію в тому, що дві ракети Х-22, які влучили в торговий центр й у міський стадіон, випущені по, з точки зору росії, «законним цілям»: по нібито замаскованому під торгівельний центр військовому об'єкту, по заводу «Дормаш», по залізничній станції.
Разом з цим людей тишком-нишком підводять до висновку про те, що в загибелі мирних мешканців частково винні й українці: розмістили «законні цілі» біля цивільних об'єктів. Втім, деякі російські пропагандисти навіть заперечують факт загибелі мирних мешканців й пишуть «сами подожгли или обстреляли для красивой картинки». Зокрема, таке твердження розміщене на Телеграм-каналі «Репортёр Руденко V» російського пропагандиста Андрія Руденка. Його допис поширив на своєму каналі навіть ТОП-пропагандист Володимир Соловйов.
Але чи не найбільш поширюваними були матеріали, побудовані як «спростування фейків», тільки за принципом «правда - це брехня, а брехня - це правда». Усе перевертається з ніг на голову. Тобто, «фейк» у пропагандистів - це сам факт рашистського ракетного удару по цивільному об'єкту, а «правда»... «Правдою» в цих матеріалах є багатослівна словесна конструкція, яку неможливо звести до простого і зрозумілого спростування фейку. Але вона підводить читача до потрібного російським пропагандистам висновку, що «все не так однозначно». Створюється інформаційний шум, у якому розмивається правда.Й херсонські колаборантські Телеграм-канали поширювали цю пропагандистську «вибухову хвилю», мета якої - якомога далі відвести людей від цілком логічного в даній ситуації висновку про те, що ракетний удар по мирному місту - однозначно військовий злочин, якому немає й не може бути виправдання.
Долучилися до цієї кампанії й рашистські фейсбучні боти, які полюбляють «пастися» на сторінках херсонських «ватників».Щодо «використання торгового центру як військового об'єкту», то це спростовується матеріалами українських журналістів, зробленими з місця події невдовзі після трагедії. Зокрема, є й відео із свідченнями очевидців, в тому числі - й родичів людей, які працювали в знищеному ТЦ. Росія застосувала звичну для неї пропагандистську тактику. Такий самий інформаційний шум для відволікання від висновку про військові злочини створювався навколо трагедії MH17, ракетних обстрілів вокзалу в Краматорську й будівлі Миколаївської ОДА, бомбардування будівлі театру в Маріуполі, інших злодіянь росії.
Росія - не просто держава-терорист. Вона, так би мовити, терорист в квадраті, бо випущені по українцям ракети й скинуті бомби супроводжують ще й «ракети» й «бомби» шаленої демагогії, безсовісної брехні й нахабних маніпуляцій. Й у цьому беруть участь і росіяни, і місцеві колаборанти, які ведуть херсонські медіа-помийки на кшталт згаданих вище.
Цим людям не завадило б згадати про долю Йозефа Геббельса, а також про Юліуса Штрейхера - страченого за вироком Нюрнберзького трибуналу редактора провідної нацистської газети «Der St?rmer». Варто згадати також власників і ведучих «Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів», які закликали до геноциду в Руанді (1994 рік), а потім опинилися на лаві підсудних й отримали від 25 років позбавлення волі до довічного ув'язнення. Це - Фелісьєн Кабуга, Паскаль Сімбікангва, Бернар Мукінго, Валері Бемерікі.
Отримають своє й ті, хто виправдовував злочини рашистів. Бо бути пропагандистом, який виправдовує вбивства - бути співучасником вбивств.
Мост