Для загарбників стало несподіванкою те, що херсонські бібліотеки закриті, бо їх керівництво не хоче наражати працівників закладів й читачів на небезпеку. Судячи з повідомлень на підконтрольних окупантам Телеграм-каналах, вони серйозно вважали, що в місті, де час від часу лунають вибухи, де повно військових окупантської армії, бібліотекарі працюватимуть, а читачі відвідуватимуть бібліотеки.
Підконтрольні окупантам медіа повідомили, що з Росії привезли дві тисячі книжок для однієї з херсонських бібліотек (точно не вказано, що це за заклад, напевне обласна бібліотека ім. Гончара, куди нещодавно росіяни і місцеві колаборанти привозили свої «подарунки»), але виявилося, що їх співробітники «самоусунулися». Якщо це бібліотека імені Гончара, то вона з міркувань безпеки перейшла на роботу з читачами в онлайн-режимі, про що й повідомила на своїй сторінці в Фейсбуці ще в березні. Але у всесвіті окупантів інтернет, мабуть, ще не вигадали.
Втім, для тих загарбників, які все ж здогадуються про існування інтернету, він - загроза. Бо вони провозять в бібліотеки книжки, як самі зазначають, Чехова, Пушкіна, Чуковського, Лермонтова, та інших «російських класиків». Але український читач за потреби може знайти і інтернеті твори й цих авторів, й інших письменників: й «російських класиків», й авторів з інших країн. Може й порівняти художній рівень. А якщо людина пристойно знає хоча б англійську мову, то взагалі після прочитання в оригіналі творів найкращіх англомовних авторів, виникає, м'яко кажучи, подив з приводу пієтету перед «російською класикою». А для людей, які володіють ще й французською і німецькою мовами, переважна більшість російської літератури - щось здебільшого вторинне й зовсім нецікаве.
До речі, українська література в контексті світової літератури сприймається як значно більш самобутня і значно менш епігонська, ніж російська.
Мабуть, одна з причин обмеження для мешканців окупованих територій доступу в інтернет - збереження культового статусу російської літератури, що можливо лише у разі її домінування в культурному просторі на певній території. Наслідок такого домінування - культурне й інтелектуальне зубожіння людей. Саме така мета у російських загарбників. Бо якщо людина має вільний доступ до найкращих надбань світової культури і науки, здатна самостійно й критично мислити, управляти нею неможливо. Так людина формує власні цінності на ґрунті загальнолюдських цінностей, куди зовсім не вписуються тоталітаризм і шлях «к свету - по этапу, к счастью - под плетями». Саме такі люди - українці.
А щодо двох тисяч книжок, то частину їх окупанти хочуть роздати із своєю «гуманітркою», щоб «добро не пропадало», а частину таки передадуть в бібліотеки. Бо для них все ще «книга - джерело знань», й для багатьох росіян - єдине, і не кожна книга, а лише ті, які дозволені цензурою. В таку «похмуру ніч середньовіччя» росіяни тягнуть херсонців. Але успіху точно не матимуть.
Мост