Наразі не є таємницею активна підтримка кримськими структурами Української православної церкви московського патріархату окупації півострову росією та наступної активної мілітаризації регіону агресором. Формальне, «канонічне» підпорядкування при цьому Києву ніяк не заважало кримським та севастопольським ієрархам з 2014 року бути залученими до військово-пропагандистських заходів росіян в Криму.
Очевидно маючи відповідні «агентурні позиції» й на півдні материкової України агресор сподівався, що у окупованих районах Херсонської та Запорізької областей взаємодія із церквою піде по такому самому «кримському сценарію». Але у цьому вимірі окупантів чекало розчарування, адже нібито «за визначенням проросійські» церковні структури відмовилися у своїй значній частині щонайменш публічно підтримувати окупантів.
Така «несподівана» поведінка релігійних діячів пояснюється нелюдським режимом, встановленим агресором на півдні материкової України, проукраїнськими настроями абсолютної більшості населення регіону, незалежно від їх віросповідання, та публічною позицією київської мітрополії московського патріархату.
Крім того, відомо що більше 400 священиків Української православної церкви московського патріархату, зокрема з Херсонської та Запорізької областей письмово звернулися до патріархів Сходу з вимогою провести над московським патріархом Кирилом церковний суд через схвалення останнім російського нацизму та агресії проти України.
Намагаючись змінити ситуацію окупанти почали декілька тижнів тому активно та навіть публічно шантажувати церковників Херсону та Таврії «компрометуючими матеріалами» нібито знайденими ними у херсонському регіональному управлінні СБУ. Вбачається, що рівень цих «матеріалів» очевидно носив «у гіршому випадку» відомості про дрібні побутові факти та на ситуацію істотно не вплинув.
Тепер, за тиждень до православної Пасхи, коли відокремленість церкви від окупантів стане у багатьох приходах Півдня очевидною, окупанти змушені терміново шукати «форми впливу» на релігійних ієрархів. При цьому агресор не вигадав нічого кращого, ніж через власне міністерство оборони анонсувати на півдні України нібито «обстріли пасхальних богослужінь українськими націоналістами».
Тим самим агресор прямо погрожує структурам Української православної церкви московського патріархату, за умови їх подальшого ухилення від співпраці з окупаційною «адміністрацією» у Херсонській та Запорізькій областях, знищенням храмів та вбивствами прихожан російськими загарбниками, від імені нібито «українців».
arc.construction