Якщо комусь здається, що йому чогось не додали,подивіться на цих жінок. Ці пані разом зі своїми чоловіками організували доставку фермерського молока із Білозерки у Комишани – під обстрілами, незважаючи на завалену дорогу, руками переносили ємності через завали з автомобіля у Білозерці в автомобіль у Комишанах. Потім разом з квартальними й волонтерами (а це такі ж звичайні мешканки селища), розливали безкоштовно надане фермерами молоко у менші ємності й роздавали родинам з дітьми, самотнім літнім людям, людям з інвалідністю. Перевозили ж власним коштом, тобто купували пальне за свої гроші. Зараз ферма безкоштовно молоко не надає, адже має купувати корм для корів, сплачувати за електроенергію, людям за роботу. А молоко у Комишани продовжує поступати – силами тих самих людей. Якщо біля вашого будинку не продають молоко – не потрібно запитувати у міської влади, чому вона не організувала доставку, організуйте її самі. В країні війна, час позбуватися очікувань, що хтось має про вас подбати. Міська влада робить більше, ніж може з огяду на обставини. Шукайте й ви можливість згуртуватися декількома ОСББ, кварталами, групами людей й цінуйте те, що у нас є навіть такі недосконалі й незручні, але можливості. Пресслужба Херсонської міської ради
