
Іграшки, книги, малюнки, одяг, парфуми та ковдра - особисті речі, з якими у дітей асоціюється власне воєнне життя. Кожний предмет, каже директорка музею воєнного дитинства в Україні Юлія Скубицька, окрема дитяча історія.
"Ми здійснюємо ротацію експонатів. Для нас важливо показати, що для участі у проєкті ваша історія не має бути якоюсь супер особливою. Іноді люди кажуть, що у інших людей історія краща. Ми просто переїхали і все. Але кожна розмова показує, якщо, навіть, виїхали швидко це, навіть, не стрес, а багаж, який все життя треба носити", - каже Юлія Скубицька.

"Цю книжку мені читала мама. Мама і брат загинули. Він після обстрілу пожив недовго. Йому почали осколки діставати, і він помер. – це те, через що проходять діти під час війни", - говорить директорка Музею воєнного дитинства в Україні.

Херсонець Євгеній Шатілов уважно читає і розглядає предмети. Говорить, повз кожного експонату важко пройти.
"У цьому музеї інакше представлений досвід війни. Ми звикли говорити про якісь битви, головокомандувачів. А тут ми бачимо пересічних людей, які зіштовхнулися з війною. А насамперед це діти. Їх досвід проходить десь на периферії", - розповів відвідувач виставки Євгеній Шатілов.

Музей воєнного дитинства - міжнародна платформа, яка збирає історії дітей, які жили у зоні проведення бойових дій. Ідея проєкту народилася в 2010 році у Ясмінко Галіловича, боснійського письменника, дитинство якого проходило під час війни у 1990 році. У 2017 році у Сараєві відкрився перший музей, розказує директорка Музею воєнного дитинства в Україні Юлія Скубицька. 8 років учасники проєкту працюють в Україні. Перша виставка була проведена у Києві. Херсон - друге місто. Експозиція триватиме в літературному музеї до 2 лютого включно.
Суспільне Херсон