Не думали не гадали круті столичні «кадровики» на чолі з президентом НААНУ Ярославом Гадзалом, що знайдуться у державі високоморальні люди, для котрих честь і гідність — в крові. Такі за гроші не купують керівних крісел, незаслужених нагород, псевдовчених звань. Є такі, є!
Те, на що не сподівалися пан Ярослав Гадзало і його права (кадрова) рука Ануш Балян — куратор конкурсних відборів на заміщення вакантних посад керівників державних підприємств НААНУ, таки сталося. Бо не статися просто не могло!
19 листопада ц. р. Херсонський окружний адміністративний суд у відкритому засіданні розглянув позов Валентини Валеріївни Уманської до Національної академії аграрних наук України (НААНУ), конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора ДП «Дослідне господарство Інституту рису».
Херсонський адмінсуд визнав протиправним та скасував рішення, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії з відбору на посаду директора ДП «Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України» № 3 від 16.09.2021 р. «Про визнання найкращою конкурсну пропозицію Борейка Андрія Мироновича та вважати його директором названого підприємства».
Суд визнав протиправним і скасував накази президента НААНУ від 20.09.2021 р. № 376-к про призначення на посаду директора дослідного господарства Борейка А. М. і № 375-к про звільнення Уманської В. В. і зажадав негайного поновлення Уманської В. В. на посаді.
Колективного і справедливого облизня від Феміди схопили Національна академія аграрних наук України, новоспечений нею ж «потомствений рисівник» із Харківщини Андрій Борейко, а також завзяті виконавці команди свого шефа, директор Інституту рису НААНУ Володимир Дудченко і його заступник із наукової (!) роботи Василь Єропкін.
Останні двоє із засиджених штанів вискакували, виконуючи вказівки свого столичного шефа: брали участь у штурмі контори дослідного господарства, блокували реалізацію урожаю, тим самим підриваючи економіку господарства, залишаючи людей без зарплати… Їхню б кипучу енергію — та в науку! Не виключено, що самі китайці з японцями, може, позаздрили б!
Поновлена на посаді директора ДП «Дослідне господарство Інституту рису» Валентина Уманська, коментуючи рішення суду, зауважила:
— Я особисто і люди, з якими труджуся не один десяток літ, щиро вдячні за підтримку письмового звернення постійній комісії облради з питань сільського господарства, земельних відносин і екології, голові обласної ради Олександру Самойленку, депутатам Володимиру Хвостову, Сергію Рибалку, Віталію Булюку… Це приклад того, як варто відстоювати не чиїсь відомчі (а може, й приватні) інтереси, а інтереси держави. Ми вдячні високому суду, який не визнав «найкращою конкурсну пропозицію Борейка Андрія Мироновича». Окрема подяка — журналістам тижневика «Новий день» і республіканської газети «Сільські вісті», котрі безкомпромісно висвітлювали ситуацію, створену у нашому господарстві не з нашої вини…
Випадково чи ні, але майже одразу (в той же день!) після судового рішення іменем України на користь позивачки Валентини Уманської на відомчому сайті НААНУ з’явилося оголошення: «У зв’язку з захворюванням голови та членів Постійно діючої конкурсної комісії на гостру респіраторної хворобу COVID-19 Національна академія аграрних наук України ПЕРЕНОСИТЬ конкурси на заміщення вакантних посад керівників державних підприємств Національної академії аграрних наук України, заплановані на період з 22 по 26 листопада 2021 р.».
Що тут скажеш?..
Суд виносить, а COVID косить!
А далі що? З усього видно, що Борейко і К° із рішенням Херсонського окружного адміністративного суду не погодилися і сподіваються на Феміду, котра все порішає на їхню приватну користь.
Новоспечені «рисоводи» не без підтримки вчених світил з Інституту рису продовжують блокувати матеріальні ворота дослідного господарства, перешкоджаючи реалізації не ними вирощеного врожаю. Врожаю, на який, схоже, вони так сподівалися…
Анатолій ЖУПИНА, Василь ПІДДУБНЯК
Новий день