«Ось це класна штука, я її так любила. Коли ж дізналася про неї більше, сказала – прощавай, рідненька! Цей вид упаковки називається дойпак. Ця штука не переробляється взагалі. Здебільшого вона потрапляє на полігон ТПВ, де гнитиме понад 300 років. Знищити вже непотрібний дойпак можна лише за високотемпературного спалювання, але до нього, як правило, не доходить», — розповідає організаторка екоосвітньої екскурсії голова ГО «Екологічні новини» Ольга Машкова.
У дойпаках продають згущене молоко, майонез і навіть дитяче харчування… Яскраву, досить зручну, але згубну для навколишнього середовища упаковку виробники обирають, аби товар краще продавався. Про відповідальність компаній взагалі не йдеться. Тому екоексперти радять за можливості відмовлятися від харчів, побутової хімії і т.д., запакованих у те, що не розкладається й не переробляється. І шукати альтернативу. Приміром, згущене молоко продається і в жерстяних банках. Метал, як відомо, слугує вторинною сировиною. Серед згубних упаковок і вакуумні пакети. Пельмені, вареники, крабові палички, копчена риба чи ковбаса і т.д… Ми звикли до кошика в супермаркеті, не замислюючись, класти ці продукти. Між тим, вакуумна упаковка не перегниє на полігоні! Якщо вже не можна обійтися від споживання товарів у ній, слід подумати й куди потім подіти той пакетик. Звісно, такий вид відходів має відсортовуватися, але у нас так майже не буває…
Херсонський сортувальний центр працює трохи більше чотирьох місяців. Тут відбирають понад 40 видів відходів. Сміття приносять свідомі городяни. Деякі види відходів приймаються на платній основі, як-то батарейки. Адже в Україні спожиті елементи живлення не утилізуються і їх доводиться відправляти аж до Румунії. Щоб здати батарейки на спеціальний склад, звідки їх відвантажать на утилізацію, компанії слід за це заплатити. Херсонський сортувальний центр є повністю приватною ініціативою. Влада підприємству нічим не допомогла. Байдужість чи просто не доходять руки? Подейкують, що все набагато простіше. Щодня на міський полігон твердих побутових відходів завозяться сотні тонн сміття. За це підприємство, з яким укладено угоду, отримує гроші. Тож навіщо думати про масштабне сортування чи переробку непотребу, якщо є пряма зацікавленість у його складуванні, просто під відкритим небом?
-Два з половиною роки тому наша компанія зайнялася сортуванням відходів. І тоді звернули увагу на те, що з тих же ОСББ привозиться багато брудного сміття, яке вважається перебраним. Так прийшли до ідеї сортувального центру. Люди приносять те, що їм вже непотрібне, і самі ж на місці його перебирають. Як сортувати правильно завжди підкажуть наші менеджери, — розповідає підприємець Віталій Ковба.
«Сортуючи сміття в рамках громадської ініціативи, зіштовхнулися з низкою запитань від людей. Виявилося, що в нас не знають, як сортувати. Ми вирішили, що потрібно відповідати на ці запитання, і так буде більше бажаючих сортувати. До речі, часто говорять — треба вчити дітей, так от ми вважаємо – треба вчити всіх. Адже сортування, екологічна свідомість, екологічна культура потрібні всім», — розповідає пані Ольга.
Марина САВЧЕНКО, Новий день
Фото автора.