Замглавы парламентского комитета по вопросам цифровой трансформации Александр Федиенко рассказал в своей колонке о том, как введение спецпошлины на импортные кабели повлияет на цену интернета развитиеЗ обранням курсу на цифровізацію країни, на розвиток цифрових сервісів, формування цифрових навичок, були започатковані державні програми для подолання цифрового розриву між містами та селами. А саме – розбудова цифрової інфраструктури за державні кошти.
Завдяки ініціативі Міністерства цифрової трансформації в якості субвенцій було виділено 500 млн грн на те, щоб досить швидкими темпами відбувалась розбудова основи основ будь-якого цифрового суспільства – цифрової інфраструктури.
Цифрова інфраструктура – це в першу чергу різноманітне обладнання та кабельна продукція, яка у подальшому формує розгалужену мережу завдяки якій інтернет, цифрові сервіси потрапляють до самих віддалених куточків нашої країни.
Над розбудовою цих мереж працює найпотужніша профільна галузь нашої країни, яку представляють оператори як мобільного, так і фіксованого зв’язку, підключаючи до цифрових мереж міста та села практично кожного дня.
Але така швидкість підключення та розбудови цифрових мереж може незабаром уповільнитись, десь зупинитись, та, сто відсотків, здорожчати. А вартість інтернету послуг зросте, принаймні на 23%.
Справа у тім, що свого часу досить у закритому форматі було проведено так зване спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту. Рішення ми поки не бачили, але було анонсовано, що вартість на кабельну продукцію по імпорту збільшиться на 23%.
Чому приділяю цьому питанню значну увагу?
Не тільки тому, що є народним депутатом та займаю посаду заступника голови комітету ВР з питань цифрової трансформації, а тому, що починається черговий навчальний рік, прийдешня осіння пора несе нові виклики щодо карантинної ситуації.
А це все означає, що державні програми по розгортанню мереж швидкісного інтернету 4G та впровадження технології 5G повинні бути виконані у заплановані строки та без перепон.
Я обома руками "за" підтримку національного виробника! Важливість розвитку національного виробництва безперечна, саме тому я завжди підтримував позицію захисту національного виробництва. Пропагандував питання локалізації виробництва з урахуванням розбудови технопарків.
Але разом з тим переконаний, що вказана позиція можлива лише на підставі зваженого економічного підходу, а не шляхом додаткових податків або заборон.
Потрібно запроваджувати державну підтримку розвитку технологій та інновацій щодо національного виробника, це допоможе перейти з країни сировинної продукції на країну технологічної продукції.
Ми живемо у ринкових відносинах, і не може один сегмент бізнесу впливати на розвиток іншого, а тим паче запроваджувати таку неефективну регуляцію з боку державних установ. Тим паче, що все відбувалось якось приховано.
Справа у тім, що розпочавши спеціальне розслідування, Мінекономіки до об'єкту розслідування було віднесено одночасно дві великі групи товарів:
- силові кабелі, що класифікуються відповідно до УКТЗЕД за кодами 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90;
- телекомунікаційні кабелі (кабелі для передання інформації), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 20, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.
Хочу зазначити, що вказані групи товарів не є взаємозамінними, оскільки мають різні як фізичні, технічні, якісні характеристики, так і сферу застосування.
Якщо говорити коротко, силові кабелі призначені для передання струму, а телекомунікаційні кабелі – для передачі інформації.
І це до речі навіть різні галузі: одна галузь – це енергетична, інша – телекомунікаційна.
Проводивши відповідне розслідування спеціальна комісія навіть не намагалась розібратись, чим відрізняються відповідні кабелі. Вважаю об`єднання вказаних груп товарів апріорі призвело до неправильних висновків, адже показники щодо вказаних груп кабелів не можуть консолідуватись, фактично це два різних ринки.
Ринок енергетики – це, в більшості, модернізація вже існуючих розгалужувальних електричним мереж.
А ринок телекомунікацій – це розбудова нової цифрової інфраструктури, де ми не можемо втрачати час.
Нещодавно з'явилось звернення Одеської обласної держадміністрації до комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, в якому ініціатори звернення говорять про різке збільшення на сьогодні негативного сальдо торгового балансу України у зв'язку з різким та неконтрольованим зростанням імпорту проводів на підставі того, що рішення щодо встановлення спецмита на імпорт зазначеної продукції у розмірі 23,5% досі не вступило в силу.
Я продовжую наполягати, що такі речі потрібно розглядати не у форматі популізму, а у форматі конструктиву, та більш відкритих нарад, де будуть зібрані представники всіх трьох галузей, виробники та споживачі.
Так, на сьогодні дані Держмитслужби є відкритими. Відфільтрувавши вказані за кодами телекомунікаційні кабелі побачимо, що динаміка товарообігу за вказаними групами продовжує показувати стабільне превалювання експорту над імпортом. І така ситуація не лише сьогодні, а протягом останніх п'яти років.
Відтак, твердження про неконтрольоване зростання імпорту проводів спростовується наведеними фактичними даними та нівелює голослівні твердження "щодо засилля імпорту, що загрожує подальшою зупинкою вітчизняного виробництва".
Питання в тому, для чого вказані звернення з'являються, і чи дійсно вони направлені на захист національних інтересів виробництва чи на захист чиїхось олігархічних інтересів.
Зокрема, я особисто, як і профільне міністерство – Мінцифри, – захищаючи державницькі інтереси, що полягають у найскорішому впровадженні, а отже, розвитку цифровізації країни, виступали проти впровадження спецмита за результатами розслідування, наголошуючи на негативних наслідках для телекомунікаційної галузі у разі їх застосування.
Якщо порівнювати з країнами Балтики, Україна в напрямку цифровізації відстає мінімум на 10 років.
Говорити про необхідність та важливість вказаного, та безсумнівні переваги як для бізнес-спільноти, держави, громадянина – не має потреби, адже це і так зрозуміло.
Уряд, президент, політики кажуть про те, що ми повинні створювати умови, але ж ситуація, при якій імпорт буде обмежений, при існуванні на ринку України високого ступеню концентрації, є монополістичною, коли учасники схильні до зловживань своїм монопольним становищем у вигляді необґрунтованого підвищення цін, інших антиконкурентних порушень.
Які тоді створюються умови для середнього та малого бізнесу з галузі телекомунікацій? А це переважна – понад 80% – компаній на ринку. Яких зараз у реєстрі регулятора понад 7 тисяч.
Будь-яка монополія – це шлях до зменшення конкуренції та зниження якості продукції. Збільшення термінів очікування продукції, яка вкрай необхідна не завтра, не через тиждень або місяць, а інколи – вже сьогодні.
Для національного виробника мають бути конкурентні переваги передусім на зовнішніх ринках, адже вказане забезпечить валютні надходження в країну, розвиток галузі виробництва та інновації.
А для цього мають бути розроблені державні програми підтримки національного виробника.
blog.ubr
