Кавунова символіка на Херсонщині є скрізь - на сувенірах, одязі та у власних назвах. А врожай відправляють не лише відомою баржею до Києва, а й за кордон - до Євросоюзу та решти країн-сусідів.
Є дані, що в Україну насіння кавуна завезли з Туреччини. Так ця культура почала розповсюджуватись півднем країни.
"Херсонська область має свої регіональні особливості: кліматичні та ґрунтові умови є найбільш оптимальними для вирощування кавунів. Вони у нас не тільки великі та смачні, а мають лікувальні властивості", - розповідає декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрного університету Іван Мринський.
Познайомили Херсонщину з кавунами кримські татари, каже історик Андрій Лопушинський. У середині ХІХ століття плоди вирощували на території Олешок, а звідти Дніпром їх могли сплавляти до Одеси.
У 1969 році у Голій Пристані заснували дослідну станцію баштанництва, тут виводять нові гібриди та сорти кавунів. На початку двохтисячних у місті започаткували кавуновий фестиваль, пізніше встановили скульптуру кавуна.
Від Білорусі до Данії
У 2017 році кавуни знову почали відправляти баржею з Голої Пристані до столиці. За даними Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА, цього року до Києва по воді доставлять 300 тонн кавунів.У 2018 та 2019 роках ця цифра була більшою на 200 тонн. Ціна однієї ягоди, яка подорожує баржею, зросла з 1,5 гривень до 3 гривень за кілограм. На збільшення вартості і кількість урожаю вплинули весняні заморозки.
На кавунах з баржі відтепер є наліпки з QR-кодом. Там зашифрована інформація про їхнє походження та туристичні місця Херсонщини. У продаж до київських супермаркетів кавуни мають надійти вже до Дня Незалежності.
Херсонські кавуни мають попит не лише в Україні - їх смакують у Литві, Естонії, Латвії, Білорусі, Польщі, Німеччині, Румунії та Данії. У 2019 році з Херсонщини експортували 4,67 тисячі тонн кавунів на суму майже у мільйон доларів.
Кількість кавунового експорту щороку зменшується. Якщо у 2017 році експортували 7,2 тис. тонн, то у 2018 - лише 5,1 тис. тонн.
Це пов'язано із тим, скільки коштує ягода в Європі, говорить директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Олександр Паливода.
"Виробники кавунів зазначають, що умови для експорту непрості, вони поставляють тільки тоді, коли є ціна… Якщо ціна на кавун в Україні є приблизно такою самою, як і у Польщі, то набагато простіше реалізувати його на внутрішньому ринку", - пояснює він.
Олександр Паливода також зазначає, що Україна зможе стати повноцінним гравцем на Європейському ринку тоді, коли продукція буде відповідати всім вимогам, а ціна буде гнучкою.
Чи стане херсонський кавун брендом?
Два роки триває робота над тим, аби херсонський кавун отримав "географічне зазначення" - назву, яка прив'язує унікальний товар до регіону та надає право на визнання в Євросоюзі, розповідає виконавчий секретар громадської спілки "Асоціація виробників Херсонського кавуна" Юрій Палічев.Він перелічує ознаки "херсонського кавуна".
Ним буде вважатися сортова ягода, а от гібриди - ні. Кавун має бути традиційного кольору, смугастим та з кісточками. Але це не всі вимоги.
"Прописані сорти кавунів, які треба вирощувати. Географія вирощування - це фактично арена нижньодніпровських пісків, яка дає чудові смакові властивості для кавуна. Третя вимога - це показники нітратів (не більше ніж сорок) та цукрів (не менше ніж 12 за шкалою Брікса)", - каже Юрій Палічев.
Взагалі кількість сортів кавунів постійно збільшується. Іван Мринський ділиться спогадами з дитинства. Науковець знав тільки два сорти: скоростиглий "вогник" і великий "астраханський". Зараз, каже, вибір значно більший - це сорти "Продюсер", "Кримсон Світ", гібрид "Топ Ган", жовтий кавун чи кавун без кісточок.
Нині аграрії намагаються вирощувати сорти середнього розміру. Щоб кавун легко вміщувався у холодильник, а родина могла його відразу з'їсти.
Жовтий кавун вивели не просто заради кольору. Його можна вживати людям з алергією на червоний пігмент. А от кавун без кісточок - це продукт для справжнього задоволення.
"У дитинстві я хотів бачити скибку без кісточок, і не тільки я. Селекціонери звернули на це увагу і вивели безнасіннєві гібриди, там насіннячко в зародковому стані і не ускладнює споживання. Кавуни без кісточок можна зустріти і на ринках, і в супермаркетах. Зазвичай, за них просять трохи більше коштів, але вони є", - пояснює Палічєв.
Як обрати безпечний та смачний
Іван Мринський звертає увагу на те, що кавуни у супермаркетах продають як українські, так і закордонні. Ранні ягоди - це, зазвичай, ті, які потрапляють на полиці з південних країн. Основна проблема ранньої продукції - це надлишок нітратів. Безпечніше вживати кавун тоді, коли він з'являється у масовому продажу, тобто з середини липня.Начальник управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби у Херсонській області Віталій Боярський зазначає, що у регіоні є шість лабораторій, які акредитовані проводити дослідження на вміст нітратів. Їхні висновки діють на території всієї країни та за кордоном. Така експертиза - гарантія якості продукту.
Обрати стиглий та солодкий кавун - це мистецтво. Науковці дають кілька порад:
- варто обирати плоди середнього розміру, від трьох до семи кілограмів;
- звертайте увагу на колір плями кавуна, тобто, того місця, де кавун торкався землі, вона має бути жовтого, а не білого кольору;
- смужки мають бути чітко промальовані, а хвостик сухий;
- обирати кавун варто і на слух: коли плід достигає, у нього всередині з'являються порожнечі, і їх можна почути, постукавши; якщо відчувається резонанс, то кавун стиглий;
- завдяки тим самим порожнечам дозрілий плід не тоне у воді.
"Кілька років тому я був у Ізраїлі на навчальних курсах і здивувався, коли зайшов у місцевий магазин. Поряд із пакуночками з насінням соняшника - такі ж пакуночки з насінням кавуна. Олія, яка входить у склад кавунового насіння, є дуже корисною, її варто споживати", - каже він.
"Кавунова вишиванка"
З'явилася на Херсонщині і своя "кавунова вишиванка". Херсонська художниця Оксана Вороніна малює стиглу ягоду на полотнах. Згодом цей та інші мотиви, які асоціюються з регіоном, мають опинитись на вишитому одязі.Оксана п'ятнадцять років працювала у сфері продажів, а потім вирішила кардинально змінити своє життя та виграла грант на відкриття власної справи від Міжнародної організації праці.
"У мого батька був баштан, він продавав кавуни. Всі три ідеї - малювання, дизайн одягу, кавуни - родом з дитинства. Тепер буду малювати нитками на одязі херсонські мотиви, кавун перший на черзі", - каже вона.
До того ж цього року у "Херсонського кавуна" вже з'явиться свій логотип - біло-червоне коло з білою спіраллю, яка символізує хвостик ягоди, на зеленому кавуновому фоні. Його створили саме для географічного бренду, аби показати багаторічну традицію вирощування кавунів та особливий зв'язок з територією, де його вирощують.
Єлизавета Жарких, ВВС News Україна