Чотирнадцятий сезон міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва продовжує тему пошуків виходу зі світової кризи
Куратор:Костянтин Дорошенко (Київ, Україна)
Комісар: Петар Чукович (Petar ?ukovi?, Подгориця, Чорногорія)
учасники проекту:
Анна Бекерська (Сімферополь, АР Крим)
Юлія Бєляєва (Київ, Україна)
Андрій Блудов (Київ, Україна)
Артем Волокітін (Харків, Україна)
Володимир Воротньов (Київ, Україна)
Влатка Вуйошевич (Vlatka Vujo?evi?, Подгориця, Чорногорія)
Володимир Гуліч (Запоріжжя, Україна)
Хав’єр Ескала (Xavier Escala, Барселона, Іспанія)
Жанна Кадирова (Київ, Україна)
Сергій Кірющенко (Siarhei Kirushchanka, Мінськ, Білоруська Республіка)
Юрій Коваль (Львів, Україна)
Настя Лойко (Запоріжжя, Україна)
Олексій Луньов (Aliaksei Luniou, Мінськ, Білоруська Республіка)
Тетяна Маліновська (Харків, Україна)
Максим Мамсиков (Київ, Україна)
Олекса Манн (Ужгород, Україна)
Ніна Мурашкіна (Барселона-Київ, Іспанія-Україна)
Юрій Пікуль (Київ, Україна)
Віктор Покиданець (Миколаїв, Україна)
Денис Рубан (Київ, Україна)
Андрій Стегура (Ужгород, Україна)
Юсуф Хадзіфейзович (Jusuf Had?ifejzovi?, Сараєво, Боснія і Герцеговина)
Юрій Шабельніков (Москва, Росія)
Ельміра Шемседінова (Київ, Україна)
З 8 по 23 вересня на півострові Бирючий (Херсонська область) пройде чотирнадцятий сезон міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY, який цього року працює над темою «Exodus».
“Старозавітна книга про вихід юдеїв з Єгипту в пошуках землі обітованої підказує нам образ, актуальний для сучасності. Людство відчуває близький тупік, його діяльність призвела до реально прогнозованої катастрофи. Екологія, політика, економіка, психологія тут взаємопов’язані, ми ніби застрягли в спіралі насильства над природою та собою, перетворюючи життя на споживання та виживання. Мистецтво є способом мислення, творенням певної візії світу, що не скута раціональними, науковими, утилітарними рамками. Тому ми звертаємося до митців із пропозицією відчути й зобразити напрямки, мапу можливого Exodus, провести червоні лінії для поворотів на хибні шляхи, розуміючи, що без змін у свідомості, без добровільної роботи кожного над собою, без індивідуальних зусиль вирватися людству не вдасться”, – коментує куратор Костянтин Дорошенко.
Першу частину проекту було реалізовано на арт-резиденції в Гірському Морині (Gornji Morinj) в Чорногорії за підтримки соціального клубу Exodus, де над цьогорічною темою симпозіуму протягом трьох тижнів червня працювали митці з України, Чорногорії, Чехії та Франції. Пізніше, до проекту долучились учасники з Боснії і Герцеговини та Сербії.
Зараз, до 7 вересня триває виставка «Exodus. Biruchiy 019. Montenegro» в Національному Художньому Музеї Чорногорії в місті Цетінє (Cetinje) за участю 19 митців.
«Наш проект досить стрімко розвивається і визиває чималу цікавість серед культурної спільноти в Україні і на Балканах, – коментує президент «Спілки Дослідників Сучасного Мистецтва» Геннадій Козуб – Для нас велика честь працювати з учасниками Венеційської бієнале і показувати високий рівень культурних проектів за участі саме українських митців. Друга частина проекту, яка буде реалізована в Україні, на півострові Бирючий, стане ще одним зразком правильного розвитку культурної дипломатії та децентралізації сучасного мистецтва».
Вперше в українській резиденції візьмуть участь митці з Республіки Білорусь. Сергія Кірющенка (Siarhei Kirushchanka) називають класиком білоруського абстракціонізма. В середині 1980-х він стає одним із організаторів та незмінних учасників групи молодих білоруських митців “Неміга-17”, що проіснувала до 2003-го та закінчила своє існування гучним проектом у Третьяковській галереї (Москва, Росія). “Твори Сергія Кірющенка ось вже сорок років не перестають звертати на себе увагу, причому кожні п’ять-сім років художнику вдається трансормувати вектор своєї діяльності. Він ідентифікує себе як живописець, проте постійно звертається до можливостей інших медій: скульптури та шовкографії, фотографії та відео, land art та public art дослідам, neon art та праці з текстом”, – пише часопис “Art Aktivist”.
Олексій Луньов (Aliaksei Luniou) – білоруський митець-концептуаліст, куратор сучасного мистецтва, автор іконічної роботи “Нічога няма”, що стала критичним символом культурної ситуації в Білорусі 2000-х. Співкуратор проекту “Вона не може сказати НЕБО”, що отримав відзнаку “Кращий проект закордонної галереї ArtVilnius-2011”. Луньов є членом експертної ради проекту ZBOR, спец-ресурсу недержавної дослідницької платформи білоруського сучасного мистецтва “Kalektar”, одним із засновників котрої є Кірющенко.
Юсуф Хадзіфейзович (Jusuf Had?ifejzovi?) з Боснії і Герцеговини – один із засновників Югославської Документи та Сараєвської бієнале сучасного мистецтва, яка вивела сараєвську мистецьку спільноту на вершину югославської та світової художньої сцени у 1980-х роках, з того часу визнається найбільш провокативним митцем середнього покоління. Також він є одним із засновників колекції Ars Aevi – майбутнього Сараєвського музею сучасного мистецтва. Хадзіфейзович вперше відвідає Україну спеціально для участі в проекті.
Скульптор Хав’єр Ескала (Xavier Escala) з Іспанії працює в коллаборації з українською мисткинею Ніною Мурашкіною. Разом, вони вже працювали на резиденції «Бірючий» в травні 2017 року і з того часу створили декілька спільних скульптурно-живописних проектів, що експонувалися в ЄрміловЦентрі (Харків) у 2018 році та в галереях Іспанії у 2017-2019рр.
Вперше з української сторони в проекті візьме учать Юлія Бєляєва з Києва – мисткиня, що досліджує тематику post-human, працює з комп’ютерною графікою, 3D-технологіями, скульптурою та порцеляною. Вона вже протягом місяця створює ескізи майбутньої композиції на тему “Exodus”, яку буде реалізовано в різних медіа.
До проекту в Україні також долучилися учасник паралельної (2011р.) та основної (2015р.) програм від України на Венеційській бієнале живописець Артем Волокітін з Харкова та учасниця основної програми від України (2012р.) та основного проекту цьогорічної 58-ї Венеційської бієнале скульпторка Жанна Кадирова з Києва.
Юрій Шабельніков (Москва, Росія) – один з ключових представників ростовської хвилі сучасного російського мистецтва, що заявила про себе в другій половині 1980-х., був засновником і учасником культової групи живописців, поетів і музикантів «Товариство "Мистецтво або смерть"», зараз є лектором освітнього центру при Московському музеї «Школа сучасного мистецтва «Вільні майстерні», відвідує резиденцію BIRUCHIY з 2014 року і для проекту «Ісход. Бірючий 019. Чорногорія» (“Exodus. Biruchiy 019. Montenegro”) планує створити абсолютно нові роботи.
Влатка Вуйошевич (Vlatka Vujo?evi?) з Подгориці є єдиною учасницею з Чорногорії, що брала участь у першому етапі проекту й чию інсталяцію зараз представлено в Національному Художньому Музеї Чорногорії. Тематика її творів – дитинство, як стан людини, інфантилізація суспільства споживацтва, діти цифрової епохи, як представники нового світосприйняття, що змінить сьогоднішній світ.
За результатами резиденції будуть представлені виставки на півострові Бирючий та в Києві та видано книгу з візуальними та теоретичними матеріалами.
В Україні проект реалізується за підтримки грантової програми Н.О.Р.Д. (Навчання Обміни Резиденції Дебюти) Українського культурного фонду.
Сергій Кірющенко. «Чорні структури 102». 2018.
Сергій Кірющенко. «Останній пейзаж». 2019.
Олексій Луньов. «Нічога няма». З серії Black Market. 2009.
Юсуф Хадзіфейзович. «Осадження кіл». 2002.
Жанна Кадирова. «Маркет». 58-ма Венеційська бієнале. 2019
Юрій Шабельніков. «Біблійна пошта». 2012.
Влатка Вуйошевич. «Ooh, baby, do you know what that's worth...?». 2019.ПРО BIRUCHIY
Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY – це наймасштабніша художня резиденція України, заснована в 2006р., є відкритою платформою для взаємодії між представниками арт-спільноти та місцевим населенням в умовах унікального природного ландшафту, поєднуючи функції художньої лабораторії, платформи для дискусій та майданчику для колективної творчості; активно займається децентралізацією в українському культурному просторі, налагодженням міжнародних комунікацій, популяризацією українського мистецтва в регіонах та за кордоном. За 14 років існування в резиденції взяли участь понад 200 авторів і 12 арт-груп з 14 країн світу: Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Нідерландів, Швейцарії, Польщі, Іспанії, Росії, Великобританії, США, та ін.
ПРО УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФОНД
Український культурний фонд –державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.
Олена Сперанська