Енергетична залежність – питання, яке сьогодні багато обговорюється як на рівні держави, так і на рівні окремих міст. Звісно ж, не минає цей дискурс і наше рідне місто. Наразі міська та обласна влада направляє зусилля на пошук шляхів економії існуючих енергоресурсів, сприяє поступовому переходу на альтернативні види енергії. Але завжди корисно бачити перспективи. Нехай, навіть, деякі з них здаватимуться нам поки що фантастичними. Але те, що для херсонців виглядає недосяжним, вже зараз є реаліями для жителів сучасних еко-міст – оазисів енергозбереження на карті Землі. Експерти Громадянської мережі ОПОРА спробували осягнути масштабні наслідки руху по шляху енергозбереження та залучання альтернативних енергоресурсів. Енергоощадність – один з принципів сталого розвитку міст
Сталий розвиток міст – світовий стандарт з перспективою. Він спрямований на покращення життя:
- забезпечується висока якість міського середовища, міста стають красивими, здоровими;
- поліпшується стан довкілля;
- збалансовується розв’язання соціально-економічних проблем;
- гармонійно поєднуються урбанізація і природне середовище;
- раціонально використовуються та відтворюються природні ресурси держави.
Сталий розвиток задовольняє потреби сучасності, зберігаючи для наступних поколінь потенціал Землі. Наприклад, світових енергетичних запасів викопного палива, за спостереженнями фахівців, вистачить на 90 наступних років. А далі що? Що ми залишимо нащадкам?
Сучасні еко-міста
Шляхи енергозбереження демонструють еко-міста. Вони зорієнтовані на пішоходів, а не на машини. У містах майбутнього не буде чаду, смогу, корків на дорогах. Проектувальники планують безпечне і комфортне життя городян у мегаполісах.
Масдар (ОАЕ). ОАЕ має вдосталь нафти, але саме тут є перше у світі місто з нульовим викидом СО2 та з нульовими відходами. Його засновники розробили надсучасні енергетичні, транспортні, архітектурні «зелені» технології. Сонячні батареї Масдара займають ціле поле. Використовується ще геотермальна та біоенергія. Це невелике місто з невисокими будинками задля тіні накрите ажурним перекриттям. Стіни будинків відбивають гарячий вітер ззовні.
Фуджісава (Японія). Це інноваційне розумне місто сталого розвитку відкрите у листопаді 2014 р. Воно здатне автономно і стабільно розвиватися 100 років. Енергозабезпечення міста базується на сонячній енергії. Електромобілями замінено громадський транспорт та автомобілі на бензині. У випадку надзвичайної ситуації місто забезпечуватиме себе енергією, їжею, зв’язком та гарячою водою протягом трьох діб.
Містечко Logrono Montecorvo у місті Логроно (Іспанія). Розробники цього проекту запланували 100 % використання альтернативної енергії вітрогенераторів та фотоелектричних панелей. Вітряки розмістяться на пагорбах, а сонячні установки – на їхніх південних схилах. Енергоефективні будинки серед мальовничих пагорбів з виноградниками – гармонійне поєднання природи і технологій.
Сегуїн (Франція). Індустріальний острів до 2023 року планується перетворити на еко-острів. Знову ж таки жодного авто. Енергія – тільки з відновлюваних джерел. Найбільшими тут стануть зони відпочинку – зелені тераси, сади, парки. Буде музичний комплекс з двох великих концертних залів, центр мистецтв з історичними реліквіями та галереями художників. Екологічно чистий трамвай з’єднає між собою всі об’єкти набережної.
Трежер-Айленд (Treasure Island, США). Перекладається як Острів Скарбів. Цей штучний острів у затоці Сан-Франциско так названий на честь Р. Л. Стівенсона. Чудове еко-місто зростає на місці покинутого старого військового містечка. Більша частина острова буде засаджена парками. На городах містяни вирощуватимуть необхідні їм для харчування овочі та фрукти. При будівництві враховується відновлюваність усіх життєвих процесів острова.
Донгтан (Китай). Місто, за проектом, повинне було самостійно забезпечувати себе енергією. Через кризу у 2011 р. було змінено його концепцію. Дозволили у ньому автомобілі з бензиновими двигунами, а перші квартали віднесли до дачного передмістя Шанхаю.
Біньхай (Китай). Планується збудувати його до 2020 р. Використовуватимуть сучасні технології альтернативної енергетики, переробки відходів, переробки морської землі на плодючий ґрунт, а морської солоної води – на воду питну. Тут буде відновлюване водопостачання, як на космічних станціях. Все працюватиме на сонячній, вітровій та геотермальній енергії. Частина зелених зон та водойм розміститься на дахах будівель.
Сонгдо (Північна Корея). Закінчення будівництва цього міста заплановане на 2016 р. У ньому буде працювати система швидкісного дистанційного – з відеозв’язком – керування усіма службами міста. А його жителі теж дистанційно зможуть керувати домашнім господарством. Передбачається підключення системи до смартфонів і планшетів. Є тут і пневматичні сміттєпроводи, і автомобілі на водневому паливі та електромобілі.
Сангей Панггол (Сингапур). Реалізація цього проекту розпочалася нещодавно. Білий колір будинків еко-міста захищатиме їх від надлишкового тепла. Вплив тропічної спеки буде знижено також завдяки орієнтуванню будинків за сонцем і «зеленим» дахам. Дощова вода після переробки використовуватиметься для побутових потреб. Ліфти, гідронасоси та освітлення працюватимуть на сонячній енергії.
Чому у світі їх мало?
Еко-проекти міст сьогодні дорогі. На Логроно виділено 388 млн євро, на Масдар – $ 22 млрд, на Сонгдо – $ 35 млрд, на Фуджісаву – 60 млрд йєн. Це гроші з держбюджетів. Тому багато з цих проектів поки що у замороженому стані.
Вихід знайшли в ОАЕ. Залучили іноземні інвестиції, дозволивши в Масдарі іноземні підприємства, нульові податки та необмежений рух капіталу. Планується також демонструвати його туристам як чергове диво світу.
А от у Франції, Америці, Японії еко-міста будуються на місцях полишених старих заводів, фабрик, військових частин. Це дає можливість багато у чому зекономити.
Одначе, хоча ми і говоримо про еко-міста – та й офіційно вони так називаються, – але усі вони є часткою, районами більших міст. Адже на території у пару десятків квадратних кілометрів легше втілити ідеал міста в життя.
Чим еко-міста вигідні державам?
- Такі міста – показник престижу держави.
- Будівництво еко-міст «з нуля» дозволяє не економити на площах, встановлюючи енергогенератори.
- Будівництво у полишених промислових зонах має великий економічний ефект.
- Експорт нових «зелених» ідей та технологій дає серйозні прибутки. Таким чином, будівництво еко-міста себе окупить швидко.
- У більшості еко-міст будуються університети та центри з вивчення і просування енергоефективних технологій. Там здобуватимуть досвід провідні спеціалісти цього напрямку.
- Енергоощадність сьогодні дорівнює енергонезалежності. Альтернативні джерела енергії в еко-містах є стандартною вимогою часу.
Перші в Україні
На першому Міжнародному форумі «Green city», який проходив у Маріуполі в травні цього року, обговорювався сталий розвиток міст, проблеми їхньої енергоощадності, вимоги до енергетично економних будинків, шляхи фінансування комфортного середовища проживання, роль муніципалітетів у запровадженні альтернативної енергетики. Приймали участь в цьому форумі і херсонці. Зокрема, доповідачами на ньому були представники Херсонського Державного Аграрного університету - магістр економічних наук, аспірант кафедри «Менеджмент організації» Євгенія Федорчук та кандидат економічних наук, доцент кафедри «Агробізнесу та права» Олександр Федорчук.
Чимало українських міст вже сьогодні стає на шлях енергонезалежності. Але яке з них буде першим еко-містом в Україні? Можливо, ним стане саме Херсон? В будь-якому разі, незалежно від того, чи у перших рядах буде наше місто, цей шлях нам доведеться пройти. І чим швидше ми його здолаємо, тим раніше наше життя стане кращим.
Аелітта Олійник,
місцевий координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА
