Ще кілька років тому Херсонська область була одним із найпопулярніших туристичних напрямків в Україні. Щорічно сотні тисяч людей відвідували Херсонщину, щоб відпочити на піщаних пляжах Чорного та Азовського морів, помилуватися унікальною природою, яка поєднала в собі степи й плавні, ліс і пустелю, рожеві озера та скелясті береги. Однак, російська агресія перетворила квітучий край на зону бойових дій. А через замінування, величезні території, які колись були доступні для туристів, тепер становлять смертельну небезпеку
Руйнівний вплив російської армії на заповідні території Херсонщини
Журналісти багатьох медіа, зокрема й “Вгору”, не раз повідомляли про руйнівну діяльність російських військових на територіях заповідних зон Херсонської області. Так, на найбільшому в Україні безлюдному острові Джарилгач після довготривалої пожежі вигоріло майже 16 км унікальної території. За словами директорки Джарилгацького національного природного парку Ірини Сабашенко, від вогню постраждали популяції всіх рідкісних рослин, а на відновлення степової, лугової та солончакових ділянок може знадобитися від 4-5 до 8-12 років. Постраждало також чимало тварин.Нині на Джарилгачі російські військові проводять воєнні навчання. Через розташування воєнних об’єктів закриті для цивільних, які залишаються в окупації, і курортні села Лазурне та Залізний порт.
Згоріла площа заповідних земель в окупованій “Асканія-Нова сягає понад 2 тисячі гектарів. А вцілілих рідкісних тварин окупанти звідти вивозять під виглядом обміну з російськими заповідниками.
Заповідник Асканія Нова до початку повномасштабного вторгнення. Фото Олександра Корнякова/«Вгору»
Про знищення й розграбування заповідних територій та популярних локацій розповідають і представники херсонського туристичного бізнесу, а нині волонтери Ігор Цуркан та Олексій Білецький
Деякі локації відновити буде дуже важко або й неможливо
Ігор Цуркан є співзасновником туристичної фірми “Admiral Travel”, вона в мирні часи організовувала екскурсійні тури у Херсонській області.До війни гіди “Admiral Travel” возили туристів до Асканії Нової, до Станіслава, де розташовані скелясті схили “Херсонських гір” та ферма “Лиманська коза”. Знайомили гостей Херсонщини з кам’яними вишиванками Нової Каховки. Організовували тури на острів Джарилгач, який називають українськими Мальдівами, та на виноробні “Курінь” і “Шато Трубецького”, де для гостей влаштовували винні дегустації. Все це нині недоступно. І невідомо, в якому стані ці чи інші локації будуть після завершення війни.
За спостереженнями Ігоря, будь-які економічні чи політичні зміни в першу чергу впливають на туризм. Адже в кризові моменти люди змушені заощаджувати, витрачати кошти на їжу та найнеобхідніші речі, тобто на виживання.
Туризм – це вже як своєрідна розкіш, хоча сьогодні він почав виконувати ще й функцію психосоціальну, тобто функцію емоційного розвантаження. Якщо й раніше люди їхали відпочивати від буденності, то сьогодні це перезавантаження взагалі має дуже важливе значення, – підкреслює Ігор.Однак він зауважує, що на Херсонщині деякі локації відновити буде дуже важко.
“У Шато Трубецького знищені підвали, знищене абсолютно все. Я був і у Станіславі, їздив нещодавно. Зараз там треба все розміновувати. Це дуже складно, і ніхто не знає, скільки часу на це знадобиться. Бо берег там повністю зруйнований, переритий і замінований”, – розповідає Ігор Цуркан.
Станіславські кручі до початку повномасштабного вторгнення. Фото Олександра Корнякова/«Вгору»
Та найбільша проблема, на думку Ігоря, все ж таки полягає в знищенні й в замінуванні. Він припускає, що деякі об’єкти відновити не вдасться.
Поблизу Миколаєва в наших партнерів була равликова ферма, але у них повністю все знищене і я сумніваюсь, що вони будуть щось відновлювати чи повернуться сюди взагалі”.
Дніпровські плавні до повномасштабного вторгнення. Фото Олександра Корнякова/«Вгору»
Ігор згадує, яким відкриттям для багатьох людей, які приїжджали до Херсонщини вперше, ставали Дніпровські плавні. Він сподівається, що плавні залишаться доступними й люди зможуть і далі сплавлятися там на байдарках, як було до війни.
Окупація, замінування, наслідки обстрілів…
А ось що каже про перспективи відновлення туристичних маршрутів Олексій Білецький – один із засновників херсонської туристичної агенції ХерсON:“Ми розуміємо, що наші плавні, піски Олешківські, мабуть, повністю не розмінуються ніколи. Або навіть, якщо там будуть стояти таблички з написами “розміновано”, будь-який місцевий або турист, що наступить на шишку чи гілочку, а вона під ногами хрусне, перша думка в нього буде – міна.
Олешківські піски до повномасштабного вторгнення. Фото Олександра Корнякова/«Вгору»
У мирні часи агенція “ХерсON” проводила екскурсії в Херсоні та Херсонській області для популяризації нашого краю та ознайомлення туристів і херсонців з його культурною та історичною спадщиною.
На думку Олексія, попри те, що більшість найвідоміших і найпопулярніших у багатьох туристів локацій розташовані на лівому березі Дніпра, правобережна Херсонщина теж має гідний туристичний потенціал. Колись ніхто за межами області не знав про “Херсонські кручі” – природний ландшафт під Станіславом, а перед війною туди їздили тисячі туристів. У 2021 році агенція почала працювати на напрямку Нововоронцовки, Бериславщини. За рік-два очікували, що ці місця, які мають культурно-історичні пам’ятки, стануть популярними. Але війна сплутала всі карти. Херсонщина потерпає від обстрілів, а близько 80% рекреаційних ресурсів, за словами Олексія Білецького, опинилися під контролем окупантів.
Він розповідає, що в Олешківських пісках їздила російська військова техніка, там все перерито й заміновано. Однак, попри пожежі, що часто спалахували, тамтешній ліс більш-менш зберігся. Чого не можна сказати про рослинність Кінбурнської коси. Олексій чув від місцевих мешканців і військових, що Кінбурнський ліс на 90% знищений, випалений. Доля диких коней, які водилися на Кінбурні, невідома. А верблюда, який впродовж кількох років там жив, залишившись після закриття місцевого центру реабілітації тварин, за словами Олексія, вбили окупанти.
Виживання та пошуки нових шляхів
Олексій та Ігор говорять про перспективи створення нових туристичних локацій, пов’язаних з героїчним спротивом Херсонщини під час війни з Росією, як от, наприклад, Чорнобаївка. Але обидва зауважують: при організації подібних маршрутів не можна нехтувати етичними питаннями.Адже на сьогодні в Україні існує таке явище, як чорний (нелегальний) туризм, коли людей водять по місцях, де велися бої чи де росіяни влаштовували масові розстріли.
Олексій вважає, дуже важливим вибудовувати такі туристичні програми через меморіалізацію й обов'язково з залученням місцевих мешканців, які не просто додадуть емоцій, розповідаючи власні історії, а зможуть заробити й, за потреби, залучити гостей до відбудови туристичної локації.
“Це можуть бути волонтерські фестивалі, де в програмі обов'язково буде потрібно щось відбудувати, щось почистити”, – підказує Олексій.
Туристи в Олешківських пісках до повномасштабного вторгнення. Фото Олександра Корнякова/«Вгору»
Щодо подальшого освоєння замінованих територій, то він сподівається на допомогу іноземних організацій і рекомендує звернути увагу на досвід деяких країн, причому, не тільки тих, де велися бойові дії. Як приклад наводить Ісландію, де така специфіка землі, що час від часу вона вибухає гарячими газами чи вогнем. Тому там нерідко траплялося, коли туристи зазнавали опіків і навіть гинули. Упродовж кількох років ісландці вибудовували маршрути з місточками й стежками на палях, які дозволяють туристам безпечно пересуватися по місцевості.
"На туризмі ставити хрест не варто”, – підсумовує Олексій Білецький та зауважує, – У Херсонщини буде дуже важкий і дуже цікавий період після перемоги
Ганна Щидловська, Вгору
