Лівобережжя Херсонщини в окупації від початку повномасштабного вторгнення. Звільнений правий берег (тут розташовані, зокрема, міста Херсон і Берислав) росіяни обстрілюють із артилерії, танків, авіації, ворог полює на цивільних, атакуючи з дронів.Як виживають мешканці області в умовах російської окупації, чи правда, що на лівий берег начебто повертаються ВПО, що відбувається у «банці з павуками» – середовищі колаборантів та окупантів, – про це та інше кореспондентка Укрінформу поспілкувалась із першим заступником голови Херсонської облради Юрієм Соболевським.
ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ НА ТОТ МІНІМАЛЬНА, В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ДІЮТЬ СХЕМИ
- Чи залишається у вас контакт із громадами тимчасово окупованого лівобережжя?
- Безумовно, контакт із громадами є. Всю достовірну інформацію, яку ми отримуємо, зокрема про колаборантів, передаємо правоохоронним органам.
- Скільки наразі в облраді серед депутатів тих, кого можна назвати колаборантами?
- Оголошені підозри Літвіну, батькові й синові Репілевським, Ковальову, Булюку. Зауважу, що Ковальов (йдеться про Юрія Ковальова, брата херсонського нардепа-зрадника Олексія Ковальова, – ред.) і Репілевський-молодший вже не депутати: фракція “Слуга народу” провела заміну, ми позбавили їх мандатів. Зайшли за списками нові депутати, через виборчу комісію, за процедурою – все законно.
- Крім явних ідеологічних прихильників Росії, що штовхало інших на зраду?
- Когось – амбіції, хтось не зміг себе реалізувати і повівся на обіцянки високих посад, доступу до ресурсів, збагачення. Ідейних там насправді небагато.
- Що відбувається у середовищі колаборантів на лівобережжі? Росіяни роблять ставку на них в управлінських структурах чи більше орієнтуються на громадян Росії?
- Із колаборантами-зрадниками, які з початку вторгнення перейшли на бік ворога і працювали в структурі окупаційної адміністрації, в так званих міністерствах, дуже цікава ситуація. Продовжується процес зняття їх із посад і переважно це пов’язано з кримінальними провадженнями, які стосовно них порушують уже російські слідчі органи. Отже, росіяни прибирають із посад місцевих зрадників. Чудовий приклад – окупаційне «міністерство охорони здоров’я». Людина, яка його очолювала, нині під слідством: там дуже великі суми привласнення, збитки російському бюджету (в медіа повідомлялося, що Вадима Ільмієва обвинувачують у крадіжці 26,5 млн рублів, які мали піти на зарплати працівникам захопленої Херсонської міської клінічної лікарні, – ред.).
Діяла дуже проста схема: після вторгнення, коли окупанти почали виплачували грошову винагороду медпрацівникам, суттєво завищувалася їхня кількість. Тобто окупаційні «управлінці» отримували готівкові кошти – рублі, потім формували відомості, згідно з якими працівники медзакладів начебто отримували заробітну плату. Але значна частина цих людей зі списків – працівники, які насправді відмовилися від російської заробітної плати, виїхали з окупації або не працювали. А на них виділялося фінансування.
І таких прикладів махінацій колаборантів – багато. Упевнений, це закінчиться тим, що залишаться одиниці зрадників, які потрібні росіянам, щоб показувати, що хоч хтось із місцевих нібито бере участь у «керівництві» регіоном.
- Думаєте, колаборант, так званий губернатор Херсонської області Сальдо з його досвідом у бюджетній сфері не знав про такі афери?
- Як мінімум, був у темі. Можливо, не лише був поінформований, але й брав участь у цій схемі. Але відповідати буде Ільмієв, бо Сальдо поки потрібен.
- Хто з відомих колаборантів лишається в обоймі окупантів?
- Якщо про так званих топових колаборантів, це той самий Сальдо, Булюк. Вони все ще мають певну владу, активно грабують регіон. Сформували значний земельний банк, тепер ці землі обробляють підконтрольні їм сільгосппідприємства, приносячи прибуток. Більше загальновідомих зрадників не залишилося. Едуарда Репілевського (аграрний магнат, гендиректор ТОВ «Агробізнес», депутат Херсонської облради від ОПЗЖ, колишній окупаційний «міністр сільського господарства», – ред.) вже усунули з посад, по ньому так само було кримінальне провадження через нанесення збитків російському бюджету.
Насправді на ключові посади окупанти намагаються завозити спеціалістів із Російської Федерації. Вони не довіряють місцевим, чудово розуміючи: якщо людина зрадила одного разу, то зрадить і вдруге, і втретє. Зрадникам не довіряють, їх не поважають, використовують і про них забувають.
- З чого окупанти наповнюють так званий бюджет на ТОТ Херсонщини?
- Ділова активність на тимчасово окупованій Херсонщині мінімальна, окрім аграрного сектору. Але й той сплачує не дуже багато податків, адже усе працює переважно за схемами. Наскільки знаю, є претензії з боку Москви до окупаційної адміністрації щодо оподаткування. Я так розумію, у росіян були зовсім інші плани, вони хотіли збирати значно більші суми. Звісно, податки надходять переважно від бюджетників, яких фінансують саме з російської «казни». Це – основне джерело наповнення місцевого окупаційного бюджету, ще – субвенції з Москви.
До речі, ми фіксуємо системні затримки виплати заробітних плат на лівобережжі, виплати значно менших сум, ніж були обіцяні, – без премій чи надбавок. Іноді в ці процеси втручається окупаційна прокуратура, питання вирішується в ручному режимі, потім вони звітують, що, мовляв, відреагували. Це – масове явище, останніми місяцями таких повідомлень було значно більше, ніж раніше.
БАГАТО НАШИХ ГРОМАДЯН, ПОПРИ ВСЕ, НЕ ВЗЯЛИ РОСІЙСЬКИХ ПАСПОРТІВ
- Із 1 січня 2025 року жителі ТОТ Херсонщини, які не взяли російських паспортів, перестануть отримувати соцвиплати. Це – ще один метод тиску з боку окупантів...
- Складається дуже важка ситуація, тому що багато наших громадян, попри все, не взяли російських паспортів. Це – прояв пасивного спротиву. А для людей пенсійного віку ця пенсія наразі – єдине, за що вони можуть придбати предмети першої необхідності, виживати. Наголошу, що забезпечення гуманітарних потреб населення на ТОТ – обов’язок окупантів.
Якщо немає російського паспорта, їхнього поліса, дуже складно отримати також медичні послуги. Але навіть якщо мешканці лівобережжя Херсонщини ці папери оформлювали, то не завжди можуть отримати медичні послуги за межами цієї території.
Дуже багато випадків, коли мешканцям Херсонщини відмовляються надавати медичні послуги в тому ж Криму, зокрема в Сімферополі. Їх відправляють назад в область, а там немає кваліфікованих спеціалістів, медичного обладнання для складних операцій. Лікарі, які працюють вахтовим методом на лівобережжі, прибувають переважно з депресивних регіонів Росії. Вони дуже погано ставляться до нашого населення, особливо коли чують українську мову (а деякі наші громадяни лише українською і спілкуються). Є випадки, коли російські лікарі вимагали перекладача, бо не могли розуміти, що їм кажуть пацієнти.
На ТОТ люди далі їздять на авто з українськими номерами. Росіяни почали тотально перевіряти такі автівки, хоча Москва дозволила використовувати українські державні реєстраційні знаки до кінця 2026 року. Це – так само форма тиску, щоб примусити людей перереєстровувати номери на російські.
- Чи є факти депортації тих, хто не отримав російських паспортів?
- Наразі про це не маю інформації, підтвердити не можу.
ОКУПАНТИ ТИСНУТЬ, ЩОБ ЗМУСИТИ МЕШКАНЦІВ ТОТ УКЛАСТИ КОНТРАКТ НА СЛУЖБУ В РОСАРМІЇ
- Що відомо про мобілізацію на строкову службу в окупаційну армію на ТОТ?
- На жаль, уже працюють декілька медичних комісій – у Каланчаку, Скадовську, Каховці. Проводять огляди, щоб оформлювати призов у військкоматах. Не озвучують, скільки людей повинні зібрати, але зрозуміло, що Москва намалювала їм завдання. Обіцяють не відправляти для участі у бойових діях наших людей, які за призовом підуть до російської армії. Але ми розуміємо, що це – брехня. Навпаки, шанси потрапити туди, де відбуваються бойові дії, у них дуже високі. Постійно проводиться дуже сильна психологічна робота, чиниться професійний тиск, щоб примусити укласти контракт. І знову таки росіяни обіцяють, що в зону активних бойових дій цей потенційний контрактник не потрапить, але зрозуміло, що вже за тиждень-другий він може опинитися на передовій.
- Якщо звертатися до наших людей на тимчасово окупованому лівому березі, що б ви їм сказали, враховуючи ці ризики й умови, в яких вони живуть?
- Дуже багато людей вирішили залишатися і чекати на деокупацію, але це – щоденні ризики. Друзі, виїжджайте! Щоб остаточно закінчився той кошмар, потрібна деокупація лівобережжя, а наразі – тимчасово виїжджайте, почекайте на визволення території в безпеці.
- У соцмережах можна натрапити на неприємні для нас аргументи, мовляв, люди повертаються в окупацію, зокрема і з європейських країн, бо не мають за що жити як вимушені переселенці чи бояться втратити майно на ТОТ. Чи є такі факти, наскільки вони масові?
- Є окремі випадки, коли люди повертаються, налякані тим, що в них заберуть нерухоме майно, яке лишилося на ТОТ. Адже окупаційна адміністрація може визнати його безгоспним і передати в так звану муніципальну власність. Але це – точно не масово. Бо всі чудово розуміють, куди їм доведеться їхати, наскільки це небезпечно. Крім того, це – складний шлях: уже немає коридору у Василівці на Запоріжжі, їхати по великому колу – складно та дорого, якщо немає власного транспорту. Є випадки, коли люди приїжджають, оформлюють майно в російських реєстрах і знову тихенько виїжджають. Але це – теж не масово. Ще є люди, які оформили у росіян житлові сертифікати, реалізували їх у тимчасово окупованому Криму чи в Росії, але при цьому вони вважають себе патріотами України, ненавидять окупантів і чекають на деокупацію. Трапляються різні історії.
НА ТОТ ХЕРСОНЩИНИ БІЛЬШІСТЬ ШКІЛ – МАЛОКОМПЛЕКТНІ
- Ми умовно ділимо лівобережжя на 20-кілометрову зону біля Дніпра і решту території. Як відрізняється життя у громадах?
- У населених пунктах поруч із Дніпром дуже складна гуманітарна ситуація. Є руйнування інфраструктури, житлового фонду, там фактично відсутня медицина, так само немає доступу до соціальних послуг, гуманітарна підтримка мінімальна. Якщо говорити про Скадовськ, Генічеськ, там інша ситуація. Генічеськ, перетворений росіянами на так званий адмінцентр, напевно, раніше ніколи не бачив такої кількості людей. Там дуже багато внутрішніх переселенців, також росіян, які вважають місто більш-менш безпечним. Там краща ситуація з доступом до медпослуг, медикаментів, інший асортимент товарів. Їх завозять із Криму, але ціни дуже високі. Люди скаржаться, що на них наживаються. Окупанти намагаються контролювати ціни, бо розуміють, що це спричинює незадоволення населення, але виходить так собі.
- З’явилася інформація, що на ТОТ Херсонщини росіяни вже готові відкривати військові класи.
- Вони дуже багато зусиль спрямували саме на дітей, молодь, на зомбування, примусову інтеграцію до «русского міра». У регіональній навчальній програмі значно більше годин, аніж у російській, відведено вивченню історії, – ми розуміємо, якої саме, – а також так званому патріотичному вихованню. Позашкільна освіта – юнармія, кадетські класи, намагаються відновити ДОСААФ. Слідчий комітет постійно відвідує навчальні заклади. По класах ганяють «учасників СВО». Якість освіти об’єктивно дуже низька. Учителів там залишилося небагато, більшість шкіл малокомплектні – за кількістю дітей і вчителів. Деякі так звані педагоги викладають по п'ять-шість предметів.
- На ТОТ далі викрадають людей. Про це, зокрема, пишуть у соцмережах їхні рідні та друзі. А чи є практика, коли росіяни викрадають, щоб вимагати викуп?
- Так, були випадки, коли росіяни таким чином заробляли. Чекали, поки хтось із родини приходив і пропонували вирішити питання: мовляв, або оформимо екстремізм-тероризм, співпрацю з СБУ, ЗСУ, або платіть і не будемо оформлювати, наче не затримували. До речі, зазвичай їх влаштовували гривні. Останнім часом про такі «комерційні» викрадення інформації не надходило. Але це не означає, що такого немає. А безпідставне затримання людей продовжується. Знаю приклад, коли людину з лівобережжя утримували без будь-якого звинувачення пів року. Тримали без жодного процесуального документа. Катували, витягували якусь інформацію, примусили підписати папірець, що готовий «добровільно» співпрацювати з ФСБ.
- Є якась інформація про викрадених мера Голої Пристані Олександра Бабича, мера Херсона Ігора Колихаєва, ексмера Херсона Володимира Миколаєнка?
- На жаль, офіційно нічого немає. Ми намагаємося відслідковувати, в яких вони умовах, отримати якісь підтвердження, але тепер це дуже складна історія.
- У соцмережах з’явилося відео, де призначений росіянами на Кінбурнській косі на Миколаївщині гауляйтер заявив про масове мародерство і насильство з боку військових РФ.
- Я саме цього відео не бачив, але те, що росіяни мародерять, – так. Це узагалі для них норма, що чудово розуміють їхні командири. Відомо, з кого складається те військо, значна частина – люди з кримінальним минулим. Але якщо це рівень ротного, то він сам у мародерстві бере участь.
Хати, в які вони заселяються, на щастя, переважно порожні. Але люди кажуть, що коли росіяни з’їжджають, то в деяких випадках простіше буде все знести і збудувати з нуля. Цей бруд… навіть розетки демонтують. Розповідали, що в одній хаті росіяни акуратно зняли зі стіни шпалери, що їм сподобалися...
- Про деокуповане правобережжя Херсонщини. Серйозні дискусії спричинило будівництво у Херсоні протирадіаційних укриттів для шкіл. Проти виступають мешканці розташованих поруч будинків, які бояться обстрілів через такі роботи. Яка ваша позиція щодо цього як людини, що залишається в місті?
- Питання дуже складне. З одного боку, чим більше укриттів – тим вища безпека людей у місті, що постійно під обстрілами. Але масштабне будівництво у житловій забудові, коли поруч багатоповерхові будинки, куди вже прилітало… Треба пам’ятати, що вороги моніторять усе, що в нас відбувається. Вони роблять це через систему Prozorro, інформаційний простір, над Херсоном постійно літають розвідувальні дрони. Є зрадники, які надають їм інформацію. Картинка в окупантів є – вони більш-менш розуміють, що відбувається у місті. Реалізація таких проєктів у цій безпековій ситуації – дуже складно й дуже небезпечно і для будівельників, і для людей, які мешкають поруч. Тому я сподіваюся, що МВА це врахує.
У Херсоні, на мою думку, доцільно облаштувати якомога більше невеликих сховищ у тих же підвальних приміщеннях. Додатково встановлювати зовнішні бетонні укриття, якщо вони, звісно, відповідають безпековим нормативам.
Ірина Староселець, Укрінформ
Фото Олександра Корнякова та із соцмереж