Оперативники ФСБ, Росгвардія та воєнна поліція окупантів помітно активізували контрдиверсійну роботу в містах і селах тимчасово окупованих Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та у Криму.
З 1 по 14 березня 2024 року Центр журналістських розслідувань нарахував у пропагандистських ЗМІ 13 офіційних повідомлень російських силовиків про затримання 25 цивільних осіб.
Показова активність окупаційних силових структур може бути пов’язана з незаконними виборами, які Росія вчергове проводить на зайнятих територіях України, та з ліквідацією кількох колаборантів, які брали участь в організації фейкового волевиявлення.
Фото: скріншот відео роспропаганди. Колаж: investigator.org.ua
Географія і кількість поневолених цивільних виглядають так: в АР Крим – незаконно арештовано чотирнадцять осіб, у Луганській області – четверо, у Запорізькій – троє, у Херсонській та Донецькій областях – по двоє осіб.
Найпоширеніші голослівні обвинувачення, які ФСБ висуває українцям в окупації, – шпигунство за завданнями СБУ та Головного управління розвідки МО України, планування та підготовка до терактів, фінансування ЗСУ в цілому або неіснуючого «полку «Азов», зокрема, участь в організації Хізб ут-Тахрір, яка заборонена в Росії, але вільно діє в усьому світі.
7 березня «Київський районний суд» Сімферополя відправив до СІЗО дев’ятьох кримських татар, а одного – під домашній арешт. Активістам та релігійним діячам інкримінують нібито участь у «терористичній організації» у рамках нової «справи кримських мусульман».
У Криму за двома чоловіками правоохоронці прийшли через «публічну образу почуттів віруючих у соцмережах» і «публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності».
Фото: скріншот відео роспропаганди. Колаж: investigator.org.ua
Фабрикування справ – стратегія ФСБ на всіх окупованих територіях з 2014 року. Це один із методів боротьби з українським підпіллям, як і з будь-яким «інакомисленням». Як і за радянських часів, за роки російської експансії в Україні багато людей опинилися в полоні після доносів колаборантів.
Схоже, саме такий випадок стався у березні 2024 року у Маріуполі, де жертвою терору через наклеп став 19-тирічний Михайло Карімов, який і сам знехтував правилами безпеки в окупації, повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко . У хлопця напідпитку трапився стався конфлікт зі знайомим, який пішов воювати за окупантів, а він виклав відео суперечки у соцмережі. Як результат – стаття за шпигунство, яка передбачає до 20 років ув’язнення.
До слова, з поміж 25 полонених цивільних встановлено імена лише десяти кримчан і юнака з Маріуполя. Про інших майже нічого не відомо. Як і про долі тисяч цивільних «на підвалах», у російських буцегарнях і катівнях, як на ТОТ півдня України, так і у в’язницях на території РФ.
За даними уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, у російському полоні перебувають близько 28 тисяч саме цивільних українців, приблизно 2 тисячі з них — громадяни віком понад 65 років.