NоvaKahovka.City розбиралась, як змінилася екологія регіону і які перспективи відновлення ГЕС і водосховища.
Сергій Шкарупа: “Без води на півдні ні туди, і ні сюди”
“Ситуацію зі станом флори і фауни вище греблі Каховської ГЕС досліджують і контролюють фахівці природного парку “Кам'янська Січ”, — розповідає начальник відділу рекреації і туризму Національного природного парку “Нижньодніпровський” Сергій Шкарупа. — Там екологічна ситуація більш-менш стабільна. Щодо пониззя Дніпра, то наша екосистема зазнала значного підтоплення. На сьогодні у протоках і з островів вода відійшла. Флора поступово відновлюється. Нині осінь, і перелітні птахи збираються у вирій. Гірша ситуація з копитними. Чимало косуль і кабанів загинуло. На відновлення піде чимало років. Крім того, тривають постійні обстріли з обох боків. Тож поки йдуть військові дії, з відновленням тваринного і пташиного ареалу доведеться зачекати”.
На думку фахівця, відновлення дамби і водосховища буде позитивом у багатьох аспектах. Насамперед потрібне відновлення енерговузла.
“Навколо Нової Каховки уже сформувався енергетичний хаб, — зазначає Сергій Шкарупа. — І це не тільки гідроенергетика, а й сонячна, вітрова тощо. Усі використовували логістику відбору і перерозподілу енергії на потужностях акумуляції і лініях передач, побудованих для Каховської ГЕС. Ну а водосховище для агросектору та економіки півдня України і Криму було головним резервуаром води і для споживання, і для зрошення”.
Тому наміри відновити ГЕС і водосховища після перемоги цілком відповідають інтересам населення і народногосподарського комплексу, вважає фахівець. А враховуючи сучасні технології і бажання світової спільноти допомогти відновленню України, це займе не так багато часу.
“Без води на півдні ні туди, і ні сюди, — каже Сергій Шкарупа. — Бо це зона ризикованого землеробства. Саме зрошення у Херсонській, Запорізькій, частині Миколаївської областей дало змогу бути і населенню. А повернення людей, які виїхали під час війни, стане головною проблемою після закінчення бойових дій. Бо в тій же Новій Каховці й інших містечках і селищах залишилося в основному непродуктивне населення. Відновлення флори і фауни в пониззя Дніпра відбудеться досить швидко за людськими мірками : перший етап — 3-5 років, абсолютне відновлення екологічного біоценозу, який існував до затоплення, відбудеться максимум за 10 років”.
Михайло Захарченко: “Замість каналів потрібні трубопроводи”
Гідрогеолог із Харкова Михайло Захарченко вважає, що ГЕС треба було збудувати не біля Каховки, а на 70 км вище по Дніпру. Там розташовані кристалічні породи. Тоді при формуванні водосховища не було б підтоплення навколишньої місцевості — десятки тисяч гектарів землі. А відтак не потрібно було б споруджувати безліч насосних станцій і відкачувати воду.Однак тогочасний очільник СРСР Йосип Сталін обрав для будівництва ГЕС Каховку. По-перше, це місто стало символом однієї з найбільших перемог Червоної армії у громадянській війні. По-друге, звідси був найкоротший шлях для спорудження каналу, який би ніс дніпровську воду до Криму.
“На мою думку, водосховище відновлювати не треба, — зазначає Михайло Захарченко. — Гідроелектростанція була не дуже потужна. А водосховище робили для того, щоб подати воду на зрошення півдня України. Вона подавалася через канали. Втрати води були величезні. Нині ж увесь світ переходить на трубопроводи. Колись були колгоспи, де вирощували все — і зернові, і овочі, і живність. А тепер у нас — фермерські господарства, які спеціалізуються на певних видах діяльності”.
Великі агропідприємства в Херсонській, Запорізькій, Миколаївській областях переходять на крапельне зрошення, зазначає фахівець. Тому їм такої кількості води для поливу, як раніше, не потрібно.
Так само можна замість каналів провести трубопроводи до русла Дніпра від сіл і містечок, щоб забезпечити їх водою, переконаний гідрогеолог.
“Нічого страшного не станеться, —- каже Михайло Андрійович. — Побудуємо нові насосні станції, більш енергоефективні. Бо там ще старі радянські, дуже затратні. Тож не було б нам щастя, так нещастя помогло. Увесь лівий берег Херсонщини ряснів дамбами. Сотні свердловин відкачували воду, щоб не підтоплювалися села. Щодо ГЕС, то її відновити можна, але поставити сучасні канадські або німецькі турбіни. Цим її потужність збільшиться принаймні утричі — до 1 мегавату”.
Іван Гайдуцький: “Питання в тому, щоб мінімум дніпровської води скидати в море”
Директор Інституту низьковуглецевої економіки Іван Гайдуцький звертає увагу на кілька аспектів розв'язання проблеми відновлення ГЕС і водосховища. У 1950-х роках пріоритетом будівництва Каховської ГЕС була енергетика. Але за 70 років ситуація в енергетиці радикально змінилась. У Європі енергетичний мотив будівництва ГЕС давно і безповоротно втратив актуальність. За цей час на зміну вуглецевим енергоносіям прийшли безвуглецеві — відновлювані. Тому інвестування в будівництво, відбудову чи модернізацію ГЕС з енергетичною метою містить великі ризики для окупності проєкту.
“Енергетичний аспект відбудови Каховської ГЕС знецінюється і втрачає перспективу”, — зазначає фахівець.
Це повною мірою, на його думку, стосується і транспортного аспекту. У середині ХХ століття будівництво ГЕС на Дніпрі, особливо в районі порогів, з метою підвищити його транспортну спроможність було актуальним. Однак річковий транспорт повсюдно втрачає свої позиції. На передній план дедалі більше виходить автотранспорт. Дніпровський воднотранспортний коридор багатошлюзовий, тривалий, надто локальний. Тому інвестування у будівництво шлюзів таке ж безперспективне для транспортних цілей, як і будівництво самих дамб для енергетичних цілей.
“Зовсім інша справа — водогосподарський аспект. Його актуальність постійно зростає і він стає основним. Бо перспектив заміни води немає. Навпаки, у переважній більшості країн світу, в тому числі в Європі, зокрема і в Україні, перспектива одна — дефіцит води. Тому дедалі важливішим стає пошук джерел водозабезпечення та шляхів раціонального використання води. “Саме тому водогосподарський аспект відновлення Каховського водосховища є найпріоритетнішим”, — упевнений Іван Гайдуцький.
Цей аспект цілком відповідає екологічним вимогам, вважає експерт. Адже, якщо енергетичний і транспортний аспекти були конкурентами екологічному, то водогосподарський, навпаки, гармонізує з ним.
Отже, відбудова Каховської ГЕС потрібна, але вона має бути максимально переорієнтована на відновлення водосховища.
На думку Івана Гайдуцького, при відновленнія водосховища потрібно врахувати такі питання:
- скоротити затоплення площі водою,
- збільшити обсяги водозабору і водонаповнення,
- покращити природне функціонування водосховища (флора, фауна, чистота води, екологія тощо),
- істотно покращити водозабезпечення економіки та життєдіяльності населення водою,
- створити розгалужену мережу водорозподілу та підвищити ефективність використання води.
“Питання в тому, щоб мінімум дніпровської води скидати в море, — зауважує фахівець. — Адже шляхом розширення та підвищення ефективності поливу сільгоспугідь у зоні можливої досяжності дніпровської води урожай сільгоспкультур можна збільшити у 1,5–2 рази, а експорт продуктів харчування — у 3–4 рази. Це і є та сама валюта водного походження. Ціну води добре знають у багатьох країнах із засушливим кліматом, де, як правило, постійний і гострий дефіцит продовольства, недоїдання і голод населення”.
Олександр Гунько
