Про це 28 червня у Києві розповіли дослідники Центру прав людини ZMINA та представили звіт про викрадення та затримання активних громадян. Дослідження тривало з лютого 2022 року до червня 2023 року, інформує ZMINA, передає Інше ТВ.
Дослідники збирали дані як з відритих джерел, якісно перевіряючи інформацію за міжнародними протоколами, так і під час опитування членів родин затриманих затриманих та викрадених, їхніх знайомих, а також імовірних свідків.
“Ми зафіксували принаймні 562 випадки викрадень активних громадян, що відбулися на території дев’яти регіонів України. На момент публікації цього звіту 311 активних громадян ще не звільнені, або їх доля невідома. Ми також знаємо, що 235 людей повернулись додому, а 16, на жаль, були знайдені мертвими”, – розповіла радниця з прав людини ZMINA Наталія Охотнікова.
Під активними громадянами дослідники мають на увазі громадських активістів, правозахисників, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, юристів, освітян, релігійних діячів та інших, тобто тих, хто чинив опір окупації та залишався на боці України.
“І ми дізналися, що найчастіше Росія викрадає громадських активістів та волонтерів (323 особи). Друга за чисельністю група – представники органів місцевого самоврядування (128 осіб). Також росіяни часто викрадають родичів активних громадян (32 особи), освітян, зокрема директорів шкіл, вихователів, вчителів української мови та літератури, а також історії України (30 осіб). Наступною за чисельністю групою є журналісти (18 осіб)”, – каже Охотнікова.
За її словами, жертвами викрадень ставали як чоловіки, так і жінки, молодь, діти, люди старшого віку, хронічно хворі. Однак, переважна більшість з викрадених – це чоловіки різного віку від 18 до 70+ років (451 особа). Кожна п’ята жертва насильницьких зникнень – це жінка (110 осіб).
Найбільша кількість викрадень та затримань сталися в Херсонській області (258 випадків). На другому місці – Запорізька область (110 випадків). А третьою є Донецька область (67 випадків на новоокупованих територіях цієї області).
Правозахисниця каже: викрадення українців розпочалися з першого ж дня повномасштабної війни та продовжувались протягом всього періоду окупації. Така тактика Росії є спланованою, аби придушити український спротив на окупованих територіях. Крім того, людей викрадали переважно за списками, а більшість викрадень супроводжувалась фізичним та психологічним впливом різного ступеню жорстокості.
Наталія Охотнікова вважає, що ще однією ціллю викрадення людей є намагання Росії збільшити обмінний фонд: “На окупованих територіях проводяться масштабні “фільтраційні заходи”. Жертвами окупантів найчастіше стають чоловіки призовного віку. В першу чергу – ветерани АТО/ООС, колишні військові та правоохоронці, проукраїнські активісти. Їх, скоріше за все, планують обмінювати на російських військових, навіть за умови, що українці не брали участі у бойових діях у 2022-2023 роках”.
Аналіз, проведений ZMINA, показав, що російські військові та представники окупаційної влади використовують для викрадення людей новітні технології: білінг мобільних телефонів, використання записів камер відеоспостереження, застосування програм розпізнавання облич.
Марія Квіцінська, експертка з Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ), зазначила, що насильницькі зникнення цивільних можна вважати злочином проти людяності:
“На це вказує велика кількість жертв та продовження цих практик з боку РФ вже понад рік, а ще навмисне та усвідомлене тримання викрадений без звʼязків із зовнішнім світом і недопуск до них адвокатів, міжнародних структур”.