А вже за кілька місяців – після початку широкомасштабної війни Росії проти України, – про Ковальова написали усі ЗМІ: адже він не просто поїхав на окуповану територію Херсонщини, але і заявив про намір співпрацювати з російською окупаційною адміністрацією.
Чи втратить він тепер свій депутатський мандат і як саме це може статися?
Чим Олексій Ковальов протягом трьох років займався у парламенті та чиї інтереси лобіював?
Та завдяки кому і чому Олексій Ковальов став народним депутатом від «Слуги народу»?
Відповіді на ці питання шукало Радіо Свобода.
Своєю появою серед мажоритарників «Слуги народу» на Херсонщині Олексій Ковальов має завдячувати «тіньовому куратору» монобільшості Іллі Павлюку. У цьому Радіо Свобода запевнили одразу кілька впливових людей, обізнаних з нюансами парламентської виборчої кампанії 2019 року.
За їхніми словами, саме Павлюк тоді займався підбором кандидатів для «ЗЕ-команди» у Одеській, Миколаївській і Херсонській областях.
«Ковальов – це аграрний бізнесмен середньої ланки на Херсонщині. Такі кандидати, звичайно, віталися, тому зрозуміло, чому він став мажоритарником. Хто саме його запропонував Павлюку? Ймовірно (і швидше за все) Віталій Булюк – дуже відомий аграрій на Херсонщині, який з Павлюком тісно спілкується», – розповів Радіо Свобода один зі співрозмовників.
Після виборів все той же Павлюк, за словами джерел редакції у Верховній Раді, порекомендував включити Ковальова до складу одного з найпрестижніших парламентських комітетів – з питань фінансів, податкової та митної політики.
Чому? Радіо Свобода поцікавилось про це безпосередньо у самого «тіньового куратора» монобільшості Іллі Павлюка. Але на момент публікації матеріалу він на запитання не відповів, хоч і прочитав їх.
«Льоша – вільна каса»
29 серпня 2019 року Олексій Ковальов офіційно став народним депутатом України та увійшов до складу фракції «Слуга народу».На початку парламентської каденції він, як згадують у монобільшості, особливо нічим не вирізнявся. Але доволі швидко усе змінилось.
«Він був «рішала». Намагався на всьому заробити. Це знали всі депутати. Хтось свого часу навіть жартома назвав його «Льоша – вільна каса», – розповів Радіо Свобода один зі співрозмовників у парламенті. При цьому офіційних підозр у корупційній діяльності Ковальову не висували.
Ставши членом податкового комітету, Ковальов очолив напрямок з питань акцизного податку та законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну. Але займався не тільки цим.
«Кілька разів він пропонував певні рішення по «євробляхам». Чомусь його це дуже цікавило», – розповів Радіо Свобода співрозмовник, обізнаний із ситуацією у монобільшості.
Але публічно говорити про те, як Ковальов працював у комітеті, депутати не поспішають.
«Без коментарів», – відповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, почувши запитання Радіо Свобода.
Натомість у неформальних розмовах про діяльність Ковальова депутати більш багатослівні.
«Льоша з першого дня в комітеті намагався «мутитися». Коли «табачники» шукали людину, яка буде захищати їхні інтереси, він швидко зійшовся з ними. Плюс він одразу підсів на гроші Яценка. Це бачили всі: Яценко міг підходити до нього і в залі, і в кулуарах та давати якісь вказівки», – розповів Радіо Свобода один із членів податкового комітету.
За його словами, саме Ковальов був тим, хто у 2019 році захищав від ліквідації так звані «майданчики Яценка». (Йдеться про корупційну схему у вигляді електронних майданчиків-посередників, які за гроші допомагали надавати звіти з оцінки майна до Фонду держмайна, і які, як встановили журналісти проєкту Bihus.Info, були пов’язані з Антоном Яценком – ред.).
«Льоша був тією людиною, яка ходила і пропонувала членам комітету гроші, щоб цю тему з майданчиками не чіпали», – зауважив співрозмовник Радіо Свобода.
Те, що Ковальов справді захищав схему «майданчиків Яценка» підтверджує перший заступник голови податкового комітету та член фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Він був автором законопроєкту, який зберігав ці «майданчики», відкрито захищав їх на комітеті. Його роль у цьому питанні тоді була однією із визначальних. Загалом у комітеті Ковальов пропонував законопроєкти по оцінці землі та лобіював інтереси тютюнової сфери», – пригадує Железняк.
Тим часом депутат Антон Яценко стверджує, що ніяких справ зі «слугою народу» Олексієм Ковальовим ніколи не мав і не має.
«Я з ним ніколи не мав жодних стосунків (тим паче фінансових). І взагалі, як я міг давати йому якісь вказівки? Я що голова фракції «Слуга народу» чи президент Зеленський, чи Павлюк, до групи якого Ковальов за чутками входить? Мій «вплив» на нього – така сама маячня, як і про мою причетність до якихось «майданчиків», – наголосив Яценко у коментарі Радіо Свобода.
На думку парламентаря, інформацію про його зв'язок із Ковальовим поширюють через те, що він критикує очільника податкового комітету Данила Гетьманцева та загалом нинішню владу.
Купівля каналу
28 грудня 2021 року Олексій Ковальов несподівано для багатьох оголосив про набуття у власність «4 каналу» та пообіцяв зробити його «одним із інформаційних лідерів».Медіаексперти побачили у цьому черговий етап «формування провладного пулу медіа»: на їхню думку, «4 канал» відтепер мав працювати на інтереси Офісу президента.
Однак, близьке коло Володимира Зеленського запевняє: усе було зовсім не так.
«Навіть президент здивувався, коли Ковальов оголосив про купівлю цього каналу. Він про це не знав. Цікавився, що відбувається. Тобто, це точно не ми були. Це не був наш канал. Більш за все Ковальов таким чином хотів підстрахувати медіапул Медведчука-Козака», – розповів Радіо Свобода один із впливових представників владної верхівки, близький до Володимира Зеленського.
Про подібне говорить і антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.
«Жодного стосунку до дивного придбання майбутнім колаборантом Ковальовим телеканалу Офіс президента, безумно, не мав і не міг мати. Це був би абсолютний нонсенс. Подібна «інформація» мала виключно брехливе наповнення», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
На думку Подоляка, такі месиджі поширювали у власних інтересах різні політгрупи задля компроментації ОП, хоча насправді «4 канал» був потрібен Ковальову «виключно в інтересах Росії та її внутрішніх сателітів».
Перші «тривожні дзвіночки»
Тривалий час у діях та заявах Ковальова не було проросійських настроїв. На цьому наголошують представники монобільшості, з якими поспілкувалось Радіо Свобода.За їхніми словами, перші питання до нього почали з’являтись лише під час виборчої кампанії 2020 року.
«Усі наші депутати брали участь у формуванні списків до місцевих органів влади. І саме тоді з’явились «перші дзвіночки», бо всі кандидати, яких запропонував Ковальов, були так чи інакше пов’язані з ОПЗЖ, а головою однієї із місцевих громад на Херсонщині він взагалі пропонував зробити фігуранта справи Катерини Гандзюк. Тобто до його кадрової політики були питання», – зазначив Радіо Свобода обізнаний із деталями виборчої кампанії 2020 року представник «Слуги народу».
Уже під час широкомасштабної війни – коли Ковальов поїхав на окуповану частину Херсонщини, залишився там та заявив про намір співпрацювати з самопроголошеною владою, – у монобільшості зрозуміли: усе було не просто так.
«Видно, що з ним, як і з іншою частиною херсонських колаборантів, гарно попрацювали перед війною, системно. Він точно свідомо там лишився і точно свідомо почав зондувати там ґрунт. Робити під тиском те, що робить зараз Ковальов, може лише якась вирвана з контексту людина, але точно не він. Я впевнений, що у нього це – добровільно», – зазначив у розмові з Радіо Свобода один із впливових співрозмовників у «Слузі народу».
«Він такий, що буде підлаштовуватися під будь-яку владу. Тому я на 99 відсотків впевнений, що він це робить не під тиском. Він туди поїхав і залишився там точно не випадково», – зауважив Радіо Свобода вже інший депутат, обізнаний з деталями про політичний шлях Ковальова.
Політичний імпотент з мандатом
Попри офіційне виключення Олексія Ковальова із фракції «Слуга народу», у нього все ще залишається мандат народного депутата. Але нині цей статус, як запевнили Радіо Свобода у парламенті, йому особливих можливостей не дає.«У нього зараз нічого немає: ні електронного підпису, ні доступу до СЕДО. Його робочий планшет знайшли та відключили, ключі від кабінетів позабирали, помічників позвільняли. Ще з комітету заберемо його і він буде фактично імпотент», – розповів Радіо Свобода один із впливових співрозмовників у Верховній Раді.
Поки що Ковальов і досі член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Але у ньому Радіо Свобода розповіли, що ще на початку повномасштабної війни відключили цього депутата від будь-якої комунікації всередині комітету.
Що робити з мандатом Ковальова?
Чи може Рада позбавити Ковальова депутатського мандату? Так, може. Але для цього потрібна або його особиста заява (як це було у випадку з Іллею Кивою), або ж обвинувальний вирок суду.У те, що Ковальов сам може написати заяву про складання депутатських повноважень, у «Слузі народу» не вірять. Більше сподівань покладають на другий варіант (тим паче, що ще у квітні просили Офіс генпрокурора та СБУ «всебічно розслідувати» його перебування і діяльність на окупованій території Херсонщини).
«Ми не будемо закликати нашого колишнього колегу скласти мандат. Якщо совість, честь і гідність вже втрачено остаточно – немає сенсу до них апелювати. Хай це станеться за законом, після вироку суду», – наголошують у фракції монобільшості.
У тому, що Ковальов обов'язково отримає обвинувальний вирок упевнені і у Офісі президента.
«Мені здається, що по фізіономії пана Ковальова очевидна його майбутня доля: конкретний колаборант, який обов’язково пройде весь етап – від зради держави до тюремної камери», – зазначив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.
Наскільки швидко може з'явитися обвинувальний вирок суду щодо Ковальова?
«Це не питання двох днів, але це можна зробити протягом місяця», – припустив у розмові з Радіо Свобода один із впливових співрозмовників у парламенті.
Водночас інший авторитетний депутат від монобільшості зазначив: вирок суду хоч і можна зробити швидко, але головне – щоб він був юридично грамотним.
«Його можна поспіхом зробити, але тоді чистота буде сумнівна. Треба, щоб відбулись усі необхідні слідчі дії», – зазначив співрозмовник Радіо Свобода.
А що каже сам Ковальов?
Ще у середині квітня Олексій Ковальов у коментарі «Схемам» наголосив, що «не зраджував інтересів держави» і «в будь-який момент може повернутися та надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу».За його словами, на окуповану територію Херсонщини він поїхав з двох причин: через виборців та через власний бізнес.
«За мене проголосувало 25 тисяч громадян, тому кидати їх напризволяще вважаю неправильним... Також у нас багато бізнесу, який оформлений, звичайно, не на мене, на моїх родичів і так далі. Ви розумієте, почалися мародерства в перші дні… З магазинів, складів, офісів різні матеріали були вкрадені», – пояснював тоді мету своєї поїздки на окуповані території Ковальов.
Він також повідомив, що до нього додому приїжджали російські військові, які проводили обшук, але «нічого не знайшли».
На запитання, чи не боїться він, що його як народного депутата можуть взяти у полон і обмінявати потім на російських військовополонених, Ковальов відповів, що «страх є у всіх, ніхто не хоче побувати у полоні, але це життя».
Окрім того парламентар наголошував, що не має доступу до секретних даних, тому «не знає, що саме може повідомити російським військам».
Але якщо у квітні депутат запевняв, що не співпрацює з окупаційною владою, то вже 8 червня на його сторінці у «Фейсбук» з'явився допис, у якому він озвучив намір співпрацювати з російською окупаційною адміністрацією.
Радіо Свобода звернулося до Олексія Ковальова з проханням прокоментувати усі нові питання щодо його діяльності, згадані у цьому матеріалі, та очікує на відповідь.