Під стінами навчального закладу, розташованого на вул. Поповича в обласному центрі, — 15 людей. Це половина педагогічного колективу Херсонського професійного ліцею харчової промисловості. Решта — у відпустках. «Не забирайте майбутнє у здобувачів освіти ХПЛХП», «»Не знищуйте профтехосвіту міста», «Ми хочемо працювати в ХПЛХП» — такі написи на плакатах, які тримають у руках освітяни.
Викладачі говорять, що заклад закривають. Адже недавно перед цим фактом їх поставила директорка закладу. Вона, в свою чергу, отримала інформацію в обласному управлінні освіти, щоправда, винятково в усній формі. Зараз керівниця у відпустці, обов’язки директора ліцею виконує завуч Наталя Калініченко.
— Є усне повідомлення обласного управління освіти про те, що нас закривають, про те, що ми не можемо здійснювати набір учнів на наступний навчальний рік, але жодного офіційного документа станом на сьогодні ми не маємо. В нас немає наказу Міністерства освіти, ніякого наказу, з якими ми б ознайомилися, розписалися і цим були доведені до відома. Кампанія відпусток наших викладачів почалася 1 липня. До цього ми повинні були знати, що заклад реорганізують, чи про якусь іншу форму закриття, — говорить Наталя Калініченко.
— тістороб-пекар,
— контролер харчової продукції (виробництво фруктових та овочевих консервів), лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу,
— цукерник-дражувальник,
— машиніст холодильних установок,
— продавець продовольчих товарів, контролер-касир,
— художник розмалювання по дереву.
Найближчий заклад зі схожим фахом розташований аж у Західній Україні. Середня кількість випускників — 120—140. Таку ж кількість учнів набирають щороку, під час вступної кампанії. Всього в ліцеї до 250 учнів. Це діти з Херсона та області, зокрема, віддалених населених пунктів.
«Ці діти інколи не потрібні своїм батькам, розумієте, тому розраховують на нас, викладачів. Населення у віддалених районах досить збідніле. І діти до нас приїжджають часто без речей і продуктів, абсолютно без нічого. Мама їх залишає біля воріт і їде додому. І ми починаємо шукати житло, допомагаємо максимально чим можемо. Це безкінечна робота протягом року, співпраця з багатьма службами. Закривають 10—11 класи. Дитина, яка навчається посередньо або нижче середнього, не піде в університет, і не всім воно треба. Частині підлітків необхідно просто отримати середню освіти і робітничу професію, яка затребувана на ринку праці. Куди подітися цим дітям, що робити батькам?», — говорить завуч закладу.
З батьками декількох ліцеїстів «Новому дню» вдалося поспілкуватися.
— Ми погано сприйняли ідею закриття ліцею. Моя донька навчається на 2-му курсі, на художника по дереву. Подальші плани — вступати у вищий навчальний заклад. Ми нічого не платимо, дитина отримує стипендію. Для мене, матері-одиначки, це має значення, — розповіла Тетяна Мостова, мати учениці.
— Ми з сільської місцевості. Скажу, що дитина в ліцеї почала краще навчатися, ніж у школі, посіла перше місце на конкурсі професійної майстерності. Всі характеристики позитивні. Практику проходила на підприємстві дитячого харчування. І її вже запрошують працювати там на ще одне виробництво. Все прекрасно. Був неодноразово в ліцеї, люди працюють. Не розумію, навіщо його закривають, — розповів Іван Тресніцький, опікун учениці.
— Наш заклад готує контролерів-лаборантів з 1932 року. На території області 50 харчових підприємств, великих і малих, на яких працюють наші випускники. Після нашого ліцею вони йдуть у вищі навчальні заклади. Співпрацюємо з технічним, аграрним університетами. Бердянський коледж харчової промисловості взагалі в захваті від наших лаборантів. Тому що ми кожен аналіз із дітьми відпрацьовуємо, — розповідає майстер виробничого навчання Лариса Черната.
— Кожне підприємство йде нам назустріч, виплачує кошти за виробничу практику. Але це не така сума, за яку можна, скажімо, виконати ремонт. У нас є на меті випікати хліб. Хотіли влітку зробити ремонт. Маємо три курси пекарів, щороку ця професія набирається дуже швидко. Є окреме приміщення, де можна випікати хліб на продаж або хоча б для своїх учнів. Але нас щороку намагаються закрити, як не одна причина, так інша. І ми ніколи не знаємо, чи розпочнеться навчальний рік…, — говорить Наталя Калиниченко.
І знову мало що зрозуміло. Щоб розставити всі крапки над «і», звертаюся до управління освіти та науки ОДА, яке педколектив називає ініціатором закриття ліцею. Як виявилося, Херсонський міський ліцей харчової промисловості чиновники дійсно вирішили закрити.
Спеціальності та учнів переведуть до інших двох закладів: Херсонського вищого професійного комерційного училища та Херсонського професійного кулінарного ліцею. Частина педагогів теж туди перейдуть. Решта все ж потрапить під скорочення. Коли це буде точно, не відомо, оскільки наразі триває процедура передачі Міністерством освіти інфраструктури закладів профтехосвіти на баланс Херсонської облради. Остаточне рішення про оптимізацію училищ, ліцеїв прийматиметься тільки після завершення майнової процедури. Чим же не догодив харчовий ліцей, чому на ньому ставлять хрест?
— Потрібно розуміти: цей заклад існував, коли були консервний і м’ясокомбінат. І потім, у них є тільки будівля, вибачте, стільці та парти. А подивіться, яка база в комерційному ліцеї. Там є спонсори, вони беруть участь у грантових проєктах. Тільки недавно отримали сучасну техніку. Це ж не просто так, що от ми вирішили заклад закрити. Є об’єктивні причини і суб’єктивні. Вибачте, після регіонального замовлення, коли дітей навчали за державні кошти, вони йдуть працювати у приватні підприємства… Але при цьому всьому з 1 вересня у закладі розпочнеться навчальний рік.
— Чи можлива оптимізація посеред навчального року?
— Міністерство може будь-коли оптимізувати заклад і перевести учнів до іншого. Дітей набирати ми їм не забороняємо. Але ви повинні розуміти: якщо їм не затвердять регіональне замовлення, вони набиратимуть на комерційній основі. Ми давно, до речі, цей варіант їм пропонуємо, — розповіла заступниця начальника управління освіти та науки ОДА Олена Міхєєва.
Марина САВЧЕНКО, Новий день
ВІД РЕДАКЦІЇ: Хочемо додати: не поділяємо позицію жодної зі сторін, які виступили в даній ситуації. Адже остання надто неоднозначна. Очевидно одне — питання потребує детального вивчення депутатами обласної ради і виважених рішень, аби і педагоги з учнями не втратили, і область мала сучасний заклад. А не тягар без перспектив.