Вчора відбулось засідання експертної групи фракції БПП на якому розглядалась низка законопроектів, які сплановані до розгляду на цьому пленарному тижні, в тому числі закони, які регулюють правовідносини у освітній та науковій сфері.
Зокрема обговорювались проекти законів №№ 3312-д "Про працевлаштування випускників”, 4349 "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність” (щодо уточнення деяких положень) та 3491-д "Про освіту” .
За результатами обговорення законопроекти № 3312-д та № 4349 були підтримані одностайно.
Навколо ж проекту закону № 3491-д "Про освіту” розгорнулась конструктивна дискусія.
Під час свого виступу я наголосив, що цей проект Закону закріплює соціальні гарантії в освіті, демократичні правила управління і громадського контролю у сфері освіти, і в цілому відповідає проєвропейському курсу нашої держави. Він враховує інтереси основних стейкхолдерів освіти, закладає можливості для кращого зв'язку освіти з ринком праці, а також формує нові цінності і орієнтири освітньої політики.
Також мною було зазначено, що Комітетом з питань науки і освіти були отримані в цілому позитивні висновки на проект Закону «Про освіту» від НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики. У підготовці цього законопроекту взяло участь багато практиків освіти (керівники навчальних закладів, експерти, громадськість), які виражають суспільний запит на нове унормування відносин в цій сфері.
При цьому необхідно виділити слабкі та сильні сторони запропонованого законопроекту, а саме:
Сильні сторони:
1. Впровадження інклюзивної освіти
2. Визнання формальної, неформальної та інформальної освіти
3. Територіальна доступність повної загальної освіти, в тому числі опорних шкіл, створення освітніх округів
4. Профільна старша школа (у вигляді професійного або академічного ліцею)
5. Право навчальних закладів створювати освітні комплекси
6. Запровадження громадського контролю і нагляду в освіті всіх рівнів
7. Оновлення системи забезпечення якості відповідно до європейських вимог (створення окремого орган державної влади з контролю за якістю освіти, незалежних установі з оцінювання якості освіти)
8. Забезпечення відкритості і прозорості закладів освіти
9. Забезпечення державно-громадського управління закладами освіти, зокрема, у сфері повноважень батьківських об'єднань для роботи шкіл.
10. Впровадження системи освітніх і професійних кваліфікацій, створення Національного агентства кваліфікацій, яке буде здійснювати зв'язок освіти з професійним середовищем
11. Впровадження сертифікації педагогічних працівників з метою підвищення якості викладання
12. Унормовується дотримання академічної доброчесності
13. Закріплюються соціальні права і гарантії здобувачів освіти, а також педагогічних, науково-педагогічних працівників
14. Декларуються академічна та фінансова автономія закладів освіти.
Слабкі сторони та загрози:
1. Відсутній механізм фінансового забезпечення реформ, передбачених в цьому проекті.
Згідно Експертного висновку Міністерства освіти і науки України на реалізацію законопроекту необхідно передбачити додаткове фінансування у розмірі 36 млрд. грн у 2017 році та 66 млрд.грн у 2018 році. За розрахунками Міністерства фінансів України, для імплементації законопроекту потрібно 44,1 млрд.грн та 55,3 млрд.грн у 2017 та 2018 роках відповідно.
2. Проект Закону не передбачає механізмів вирішення проблеми міграції з регіонів України абітурієнтів та студентів, що може загрожувати катастрофічною нестачею трудових ресурсів вже в найближчому майбутньому.
3. Прийняття законопроекту вимагатиме розробки численних підзаконних актів та інших нормативних документів, що, цілком ймовірно, приведе до гальмування важливих змін.
4. Концепція 12-річної освіти та терміни для її впровадження, не є достатніми. На сьогодні випускники наших шкіл отримують достатньо знань для того, щоб вступати до вищих навчальних закладів не лише України, але й європейських країн, зокрема Польщі. Як приклад, проводиться масова агітаційна кампанія польських вишів не тільки серед студентів, але й вже серед школярів України. Для профілізації старшої школи цілком достатньо двох років з подальшим продовженням навчання у середніх спеціальних або вищих навчальних закладів. Ні навчально-методична, ні матеріальна база шкіл України поки що не готова до переходу на 12-річний термін навчання. Тому збільшення терміну навчання на один рік поки що не виглядає виваженим.
За результатами обговорення експертна група дійшла одностайного висновку щодо підтримання, в якості компромісу та розблокування подальшої роботи над ним, проекту Закону «Про освіту» (реєстр. № 3491-д) у першому читанні та суттєвого його доопрацювання під час підготовки до другого читання.