До анексії Криму Росією на території півострова на зовнішнє незалежне оцінювання щороку реєструвалося орієнтовно 20 тисяч випускників. З весни 2014 року ця цифра зменшилась до сотень. Більшість кримчан закінчували місцеві школи і здавали там випускні іспити. Вступити до українського вишу змогли лише ті діти, які отримали атестати зі шкіл на материковій Україні. Тоді самопроголошена кримська влада заборонила видавати українські атестати, а фактично — викрала їх, адже всі оригінали на весну 2014 року були у Криму. З 2015 року для випускників із Криму й окупованих територій Донбасу спростили процедуру реєстрації на ЗНО. Цього року вона виглядає приблизно так само.ЯК РЕЄСТРУВАЛИСЯ
«Одинадцятикласники повинні вступити на екстернат до однієї з 19 тисяч закріплених міністерством шкіл і через неї зареєструватись на ЗНО. Для цього треба написати відповідні заяви на ім’я директора та прикласти копію паспорта. Переважно діти додають копії паспортів одного з батьків, адже нинішні випускники під час анексії Криму ходили в 9 клас і не встигли отримати паспорт українського зразка, — розповідає директор Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти Максим КИРПЕНКО. — Потім дитина реєструється на сайті оцінювання якості освіти. Звідти роздруковується анкета, вклеюється фото. Усі ці документи скануються і відправляються на електронну адресу школи. Школа подає їх до регіонального ЦОЯО. Ми виготовляємо дитині сертифікат учасника ЗНО й відправляємо їй скан-копію на електронну адресу. Оригінал сертифіката відправляється в ту школу, де випускник проходитиме ЗНО. Таким чином учневі можна з дому пройти всю процедуру реєстрації, а приїхати лише на самі тести. Також в Інтернеті є багато матеріалу для заочної підготовки та зразки тестів з усіх предметів, а на сайті ЦОЯО поетапно розписано процес отримання сертифікату учасника ЗНО для дітей з окупованих територій».
Реєстрація на основну сесію тривала з 1 лютого по 18 березня, на додаткову — до 20 травня. Заступниця начальника управління освіти Херсонської ОДА Ніна Левенець повідомила, що на Херсонщині ЗНО здаватимуть 199 кримчан. Втім, як виявилось, дітей із окупованих територій Криму та Донбасу спеціально не рахують. Вони вважаються звичайними екстернатниками, які, наприклад, переїхали з Вінниці в Полтаву і здаватимуть ЗНО на новому місці проживання.
ПЕРЕШКОДИ
На думку Максима Кирпенка, є кілька основних проблем, чому діти з Криму не здають українське ЗНО, а отже й не вступають до українських вишів.
«Передусім — це інформаційна блокада, — вважає Максим. — Основна інформація йде до учнів через школи, а в Криму це зробити неможливо. Так, все є в Інтернеті, але діти в такому віці не дуже турбуються про те, як правильно зареєструватись і куди писати. Це часто лягає на дорослих. Більш свідомі батьки, які думають про перспективи своїх дітей, проходять ЗНО, подають документи до вишів. Адже кримські дипломи визнають тільки в Росії. По-друге, не у всіх вистачає коштів і нервів, щоб 3-4 рази за тиждень, коли проходитимуть тести, їздити через кордон. Людям треба десь зупинитися, харчуватися. Управління освіти надавало гуртожитки, але цього недостатньо».
«Я ПРОСТО ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ»
Нелегко було знайти учня з Криму, який складатиме іспити на материковій Україні та з ким про це можна поговорити. Контакти цих дітей неохоче дають у школах, куди вони зараховані екстерном, щоб у самих учнів не було проблем удома. Але в одній зі шкіл Каланчацького району ми розшукали таку дівчину.
Яна — з Красноперекопська. Просить не публікувати її прізвище. Дівчина розповідає, що за два роки російської окупації Криму в школі все змінилось докорінно. Учні мають «наздогнати» своїх однолітків із російських шкіл, тому вчаться за прискореною програмою. Вчителі й учні змушені пристосовуватись. Комусь це подобається, комусь — ні. Однак про своє рішення вступати до українського вишу Яна сказала лише кільком однокласникам, які її підтримують.
«Я вирішила здавати ЗНО, тому що кримська освіта ніде не дійсна, окрім Росії. До того ж, я просто люблю Україну, — зізнається Яна. — Щодо спеціальності, я більш схиляюся до менеджменту, але виш остаточно не вибрала. Зареєструватися мені допомогли вчителі Каланчацької школи. Дуже їм дякую. Загалом процес був нормальний, нічого складного. Зараз мені висилають контрольні завдання, які я виконую та відправляю у школу електронною поштою. Дуже хочу вступити до українського вишу. Більше нікуди не планую. У мене є деякі проблеми з українською мовою, але я їх вирішую — готуюсь. Сподіваюсь, усе складеться добре».
Іван АНТИПЕНКО, «День»,
