Знову страйк! Знову Херсон у заручниках жадібних приватників!

 

Херсон традиційно має кілька проблем, одна з них пасажирські перевезення.
Останні два роки питання перевезення пасажирів регулярно виходить на перший план і кожен раз з все більшим загостренням. Ми знову стоїмо перед дилемою: підвищувати вартість проїзду на категоричні вимоги приватних фірм-перевізників, чи ходити пішки?
Херсон унікальне місто, у нас два комунальних підприємства, які займаються пасажирськими перевезеннями: «Херсонелектротранс» (тролейбуси) та «Херсонкомунтранссервіс» («ХКТС» - автобуси). І якщо тролейбусники мають хоч кілька десятків одиниць рухомого складу, то «ХКТС» «розпоряджається» лише 3 одиницями автобусів.
30 січня, 2018 року, під час засідання депутатської комісій з питань підприємництва Херсонської міської ради (ХМР) знову сплило на поверхню питання підвищення ціни за проїзд у маршрутках. Приватники в ультимативній формі вимагають підняти ціну до 6 грн. Якщо на їх ультиматум не пристануть, то, як заявив директор фірми-перевізника «Корнет-Стиль» Зублевскій: «… то ми станемо». Підтримав його і депутат ХМР Олександр Васильєв, який пов'язаний з комунальним підприємством «Херсонкомунтрассервіс». У тому, що представник комунального підприємства йде слідом за приватниками вже немає нічого дивного. Так було й минулого року: приватники страйкували – комунальники їх підтримували. Чи не дичино? В нашому місті – ні!
Нагадаю, що у жовтні 2017-го Виконком ХМР прийняв рішення про підвищення ціни за проїзд у маршрутках до 4 грн. «За» голосували 14 членів виконкому.
І саме тут слід зробити наголос на тому, що рішення стало можливим тільки після того, як представники «Опозиційного блоку» двічі проводили мітинги на центральних площах обласного центру, і обидва рази збирали рекордну кількість громадян, які підтримували їх ініціативу.
Рішення «по 4» було не простим і приймалося дуже складно. До цього було інше рішення Виконкому про вартість проїзду «по 5», яке було оскаржено одним з народних депутатів у судовому порядку, а депутати ХМР після кількох невдалих спроб таки скасували рішення виконкому, у тому числі за ініціативи та безпосередньої участі депутатів ХМР від ОПБ.

Скандальну історію пам’ятають всі, а тому не буду переповідати її у деталях. Наголошу лише на тому, що перед тим як вийти на компромісне рішення, а його висунули представники кількох політичних сил які представлені у ХМР, серед яких були й представники «Опозиційного блоку», маршрутники вдавалися до різних способів тиску на виконком, депутатів та Херсонців. Серед них був і страйк. І це не дивлячись на те, що представники громадського транспорту страйкувати не мають права. На те, що автомобілісти порушили законодавство ані виконком, ані міський голова, ані самі депутати не звернули уваги. Не був покараний і директор комунального підприємства.
Саме тоді в одному з своїх матеріалів я писав: «якщо не дати відповідної оцінки, не вжити заходів та не покарати винних, ситуація повториться, і дуже скоро». Не минуло й півроку: нам знову погрожують страйком.
Ситуацію обговорюємо з людиною, яка тоді взяла ініціативу у свої руки і була організатором протестного руху проти підвищення цін на проїзд Василем Федіним, головою обласного партійного осередку партії «Опозиційний блок», депутатом обласної ради від цієї партії, людиною яка ніколи не була байдужою до того, що відбувається у рідному місті.
- Василь Вікторович, на Вашу думку чого чекати далі? Новий страйк? Нові залякування? Нове викручування рук?
- Так. Ви праві. Коли перевізники минулого року вимагали підняти ціну за проїзд до 5 гривень, був організований страйк водіїв, який тоді на один день чи неповністю паралізував життя всього обласного центру: люди масово запізнювалися, або взагалі не виходили на роботу. Діти, які живуть в одному мікрорайоні, а навчаються в іншому, кілька днів змушені були прогулювати школу, адже батьки просто не могли дозволити дітям ходити пішки через все місто. Було кілька випадків коли на робочих місцях вчасно не з’являлися не тільки викладачі, але й лікарі. Місто лихоманило кілька днів, адже чи не 80% автобусів – власники «маршрутних листів» не випускали на маршрути.
На щастя тоді це не призвело до жодного трагічного випаду, але це було сурове породження владі міста – стережіться, вживайте заходів, працюйте.
Представники нашої політичної сили тоді наполегливо наголошували міському голові: «Приймайте кардинальні рішення»; «Вживайте кардинальні заходи»; «Працюйте на перспективу». Історія зі страйком може повторитися і може обернутися трагедією. Миколаєнко та його оточення, яке скоріш за все має зиск з такої «бездіяльності», демонстративно нас «не почули». Наші попередження набули реалій – знову йде мова про страйк. З нами знову розмовляють мовою ультиматумів.
- Чому таке має місце? Що до цього призводить?
- Безкарність. Безвідповідальність. Безпорадність. Миколаєнко та його підлеглі так і не вжили будь-яких заходів. Вони так і не зрозуміли, що коли вони пішли на поводу в купки людей, які щодня заробляють на херсонцях десятки, а той сотні тисяч гривень, то вони не зупиняться. Вони вже засмакували відчуття перемоги над владою. Зараз вони вирішили взяти реванш за свій «програш».
Ми говорили: треба шукати компроміси, знаходити порозуміння – обов’язково, але неможна залишати безкарними тих, хто порушив Закон.
Так, з приватниками вести розмову важко. А що заважає дати лад у комунальному підприємстві? Чи було оголошено бодай одну догану? Покарано бодай одного заколотника? Ні. Все кинули напризволяще. Результат? Знову маємо ту ж ситуацію, але із значно більшими жахливими перспективами.
- Чи є якісь розумні аргументи підняття ціни?
-  Головний аргумент який звучав під час засідання: у Миколаєві – підняли, у Одесі – підняли. Давайте піднімати й ми.
- Мушу заперечити. Мені практично один раз на 2 тижні доводиться бувати у Миколаєві у справах і багато пересуватися містом в маршрутках. Там вартість проїзду складає – 4 гривні, а нам кажуть, що 6.
-  Не тільки Ви, багато хто з нас буває у різних містах Україні. Говорити, що по всій Україні підняли ціну, а ми тут пасемо задніх – безпідставно. Так, в окремих обласних центрах є вартість проїзду, як складає і 6 , і навіть 8 гривень. Але, це виключно окремі маршрути, які мають велику довжину і які курсують частіше через все місто. Наприклад у Кривому Розі протяжність маршруту понад 60 км у один бік (є такий маршрут і у Миколаєві).
Під час засідання перевізники наводили у якості приклада вартість на проїзд до Білозерки – 17 грн. Але, по-перше, це приміський маршрут і ми не приймаємо по ньому рішення. По-друге, яка відстань між Херсоном та Білозеркою? А скільки кілометрів проїжджає автобус по самій Білозерці та Херсону (відстань між населеними пунктами обчислюється від знаку до знаку)? І, по-третє, багато обласних центрів мають сьогодні вже диференційовані варіанти вартості, залежно від довжини маршруту.
-  Крім того, у частині областей існують «зони». «Зонування» - нормальний цивілізований шлях підходу до вирішення проблеми, яким з самого початку рухалася Європа. Чим далі їдеш – тим більше платиш.
Наскільки я пам’ятаю частина депутатів пропонувала «зонувати» місто, і брати за проїзд відповідно до того скільки людина реально проїхала.

-  Так, і ми вносили таку пропозицію. І що почули у відповідь? Категорично незгоду перевізників. Вони не чують голос розуму.
-  Чому?
- Це їм не вигідно. Для того, аби вводити зони, треба мати чіткі розрахунки витрат на перевезення. Що ми почули у відповідь на пропозицію «зонування»? «Вартість повинна бути від 7 – 9 до 25 і навіть до 30 грн.».
- Я пам’ятаю як один із активних підбурювачів до страйку, володар кількох маршрутів, який не має власного транспорту, а на якого працюють приватні підприємці, які сплачують йому «мзду» за «маршрутний листок», пропонував встановити вартість проїзду у півтора євро.
- Ви зараз виводите нашу розмову на два нових рівні. Перший – відсутність комунального транспорту і реального розрахунку вартості проїзду. Другий – хабарництво у виконкомі та його управліннях.
Здається, що вже все місто втомилося питати Володимира Миколаєнко: «Ви та міське управління автотранспорту бачили реальні експертні розрахунки вартості проїзду на будь-якому маршруті?». Ми вносили пропозицію, яку депутатська більшість, яка підтримує міського голову, не захотіла приймати: виділити гроші і обрахувати бодай один маршрут. Т.т. визначити всі витрати, порахувати кожну копійку, отримати реальні розрахунки, з якими можна говорити із перевізниками аргументовано, а не посилаючись на підручник «Стеля». Що почули у відповідь: «У нас немає грошей на дитячі іграшки». Панове, які ж це іграшки? Це життя міста. Без реальних аргументів ми отримаємо такі проблеми, які й не наснилися. Я думаю, що якщо зараз спустити ситуацію «на гальмах», якщо приватникам вдасться нас «підкорити», то тоді те, що було в місті минулого року буде насправді «дитячими забавками».
- Які перспективи? Який вихід з ситуації?
- Тільки один – боротися і розвивати комунальний транспорт. Нагадаю, що у т.ч. і за нашої наполегливої пропозиції було прийнято рішення оновити автопарк «ХКТС» - закуповувати нові автобуси у лізинг.
- Що буде якщо «більшовики» не пристануть на цю пропозицію?
- Рано чи пізно місто опиниться у заручниках. Не секрет, що вже сьогодні щоденно на маршрути не виходить від 150 до 200 одиниць транспорту. Далі ще страшніше. Як заявила начальник управління транспорту ХМР Марина Віркун: «З 100 наявних маршрутів зараз виповнюється тільки 60». Т.т. 40% маршрутів не обслуговуються, а влада міста тільки констатує факт.
- Мабуть не слід забувати і про те, що у місті більш ніж складна ситуація і з іншим комунальним підприємством «Херсонелектротранс» тролейбуси якого здебільшого обслуговують пасажирів пільгових категорій.
- Але ситуація минулого року довела, що саме це комунальне підприємство стало тим стабілізуючим фактором, яке гарантувало перевезення пасажирів, і не тільки пільгових категорій, а всіх громадян.
За пропозиції у тому числі й представників «Опозиційного блоку» зараз мова ведеться про те, що чи не найближчий сесії слід розглянути питання щодо внесення змін і доповнень до програми розвитку електротранспорту на 2018 – 2020 роки. Запропоновані зміни стосуються фінансової частини Програми щодо виділення додаткового фінансування. Якщо депутати перестануть чубитися один з одним, а нарешті повернуться обличчям до містян. Якщо перестануть лобіювати інтереси приватних перевізників і виділять додаткові гроші, а мова йде про те, що у наступні два роки КП «Херсонелектротранс» може отримати з міського бюджету понад 83 мільйонів гривень, то ми зможемо сказати підбурювачам до страйків: «Панове – ви вільні! Ми звільнили місто з заручників!»
- Дякую.
А поки депутати ведуть «війни» за наповнення гаманців окремих осіб, які продовжують погрожувати місту, може нам – громадянам настав час все це кардинально змінити? Може час послати їх «НА…» та «В…», і взяти справу в свої руки?

 

 

Сергей Осолодкин, заслуженный журналист Украины

 

Вернуться назад