"ЧП" районного масштабу

Процес децентралізації на Херсонщині проходить не під фанфари та литаври, а в суперечках, сумнівах, економічних розрахунках… Рішення часом приймаються несподівані. Судячи з усього, перспективний план об’єднання громад області доведеться переробляти…

— Ми вже давно навчилися жити самостійно, — говорить каїрський сільський голова Анатолій Тарасенко. — Тому в питаннях, пов’язаних з децентралізацією, не можемо піти на компроміс із совістю та підіграти чиновникам, щоб нічого фактично не змінювати. Коли нам у районі повідомили, що треба об’єднуватися, я відразу ж за­пропонував умовно поділити район на дві частини: одну приєднати до Горностаївки, іншу — до Каїр.

Каїри — село самодостатнє. Тут успішно працюють 26 фермерських господарств, а ще в селі приблизно 700 одноосібників. За словами сільського голови, головні наповнювачі місцевого бюджету — земля та єдиний податок на доходи фізичних осіб. Торік мешканці поповнили бюджет свого села на 4 мільйони гривень. Вода у Каїрах подається цілодобово (у Горностаївці з цим проблема), організований 100-відсотковий облік! Першими в районі тут впровадили чекову систему оплати через комп’ютер. А приміщення сільради — взагалі «диво» для Херсонщини: скляні перегородки замість традиційних дерев’яних дверей і стін дозволяють бачити, чим зай­маються місцеві чиновники…

— Нам пощастило, що на території сільської ради є непоганий потенціал бюджетної сфери: центральна районна лікарня, психоневрологічний інтернат (300 утриманців та 200 працюючих), територіальний центр, дві школи, відділення зв’язку, дитячий садок на 4 групи, — розповідає Анатолій Тарасенко. — Є сімейна амбулаторія, до речі, перша в районі. Є своя ветлікарня. Цього року наша сільрада виділила 750 тисяч гривень на ремонт доріг. У травні плануємо завершити будівництво двоярусного літнього майданчика для молоді села. Будуємо його також за кошти власного бюджету і хочемо бачити таким, як в Юрмалі...

Керуючи селом з таким потен­ціалом, Тарасенко запропонував сільським головам Червоної Поляни, Дубівки, Костянтинівки, Антонівки та інших сіл Горностаївського району об’єднатися з Каїрами. Однак ніхто з них на цю пропозицію не відреагував.

— Тобто їм усім було байдуже, — з гіркотою констатує Анатолій Іванович. — Однак я та депутати, які мене підтримують, опинилися під шаленим тиском районного керівництва, яке вирішило, що район має стати єдиною територіальною громадою і нічого нового вигадувати не треба.

За словами Тарасенка, районне керівництво, на жаль, не стало говорити з каїрцями мовою аргументів, а давило лише на емоції: «Ми ж з вами поруч, через балку! Ми ж разом 70 років живемо! Ми ж тут усі брати і сестри!»…

— Дурня все це, — без усяких реверансів зауважує Тарасенко. — Адже головне — економіка, якщо вона є — то ми живемо, якщо ні — злиднями залишимося. Тому я так і сказав: якщо не хочете ділити район навпіл, то, вибачайте, нам з вами не по дорозі. Переконаний: не потягне Горностаївка 29 населених пунктів — немає у неї такого економічного потенціалу! Ми підемо своїм шляхом. У нас своє бачення перспектив розвитку села. Не хочемо просто змінювати вивіску, адже згодом люди спитають: а що ж змінилося? А нічого! Інвестиції в район не йдуть, ситуація патова. Ми споживаємо більше, ніж заробляємо!

А тут якраз Любимівка, що в Каховському районі, прорахувавши свої перспективи, звернулася до мешканців Каїр з пропозицією об’єднатися з нею та сусідньою Василівкою. Для багатьох це був шок! Горностаївка на це спочатку навіть не відреагувала. Так минув місяць.

— Подібні питання треба обговорювати на сходці мешканців села, — пояснює Анатолій Тарасенко. — Але як це зробити реально? Як водночас зібрати на громадські слухання, як того вимагає закон, половину мешканців плюс один голос, тобто більше 1240 чоловік? Ми вирішили йти шляхом інформаційних зібрань. У кожному жилому кварталі обговорювали пропозицію об’єднання. Друкували інформацію у своїй сільській газеті, вивішували роз’яснення на дошках оголошень.

За основу брався винятково економічний чинник. У перспективі Люби­мівська селищна об’єднана терито­ріальна громада — це 7 населених пунктів (одна з сільрад має 4 села), 11 326 мешканців, 861 дитина дошкільного віку і 1101 шкільного, територія — 41 174,83 га, 90 закладів, дохід бюджету — 9 мільйонів гривень.

Серед переваг об’єднання з Любимівською та Василівською громадами сільський голова Каїр виділяє кілька. По-перше, вдале місцезнаходження. Усі вони розташовані уздовж лінії Каховського водосховища з дорожнім сполученням по трасі Каховка — Кам’янка-Дніпровська. Відстань від Каїр­ської сільської ради до Любимів­ської селищної ради — 19 км.

По-друге, вдало розташовані землі сільськогосподарського призначення та вибудуване в одну лінію велике зрошення. Окрім того, на території Любимівської селищної та Василівської сільської рад розташоване Головне управління Каховського магістрального каналу. До речі, воно є найбільшим платником прибуткового податку. При об’єднанні в одну територіальну громаду він надходитиме в спільний бюджет громади. І ще один момент. Необхідність створення органів управління спільною громадою дасть можливість прийняти на роботу близько 60 осіб.

Словом, принаймні теоретично, нова структура може бути цілком життєздатною. Тож не дивно, що жодного письмового заперечення проти об’єд­нання з Василівською та Любимівською громадами в Каїрах не було. Тому на сесії сільради більшістю голосів прийняли рішення відмовити Горностаївській селищній раді в об’єднанні і дати згоду Любимівській селищній громаді на об’єднання з нею та сільською громадою Василівки. Тепер це рішення може скасувати тільки суд.

Ось така надзвичайна подія районного масштабу сталася в Каїрах. Проте сподобалася вона далеко не всім.

— Сьогодні нас у районі лають за те, що ми посміли мріяти жити краще! — говорить Анатолій Тарасенко. — Нам говорять, що не можна об’єднуватися з громадами сусіднього району! Вважаю це штучною перепоною. Беру закон про об’єднання територіальних громад і читаю: «Об’єднана територіальна громада має бути розташована у межах території однієї області». Ніяких заборон щодо районів немає! До того ж, райони будуть ліквідовані. На Херсонщині створять 3—4 округи. За планом — Нижньосірогозький, Новокахов­ський, Херсонський та, як варіант, Ге­нічеський. Якщо ми об’єднаємось з Любимівською громадою, то, думаю, нікого і переконувати не треба, що нам вигідніше увійти в Новокаховський округ, а не в Нижньосірогозький, до якого відійдуть Горностаївський, Верхньорогачицький, Великолепетиський, Новотроїцький та Іванівський колишні райони.

Ось таке бачення перспектив розвитку рідного села у сільського голови Каїр.

— Я хочу іншої якості самоврядування, хочу жити за економічними законами! — заявляє він. — У місцевому самоврядуванні я вже 14 років, тому можу порівнювати. До питання децентралізації ставлюся з відповідальністю: беру її на себе і веду свою громаду туди, де є перспектива. Захочуть люди використовувати мій потенціал — я готовий брати участь у виборах голови територіальної громади. Не оберуть — нічого страшного. У мене є руки та голова, знайду себе у цьому житті…

Коментар спеціаліста

Регіональний консультант з організаційно-правових питань, координатор Офісу реформ Оксана СІЛЮКОВА:

— У мене давній досвід роботи з Каїрською громадою. Знаю їх з 2008 року, коли ми працювали у спільному проекті з Євросоюзом. Тому позиція сільського голови мене не дивує. Він завжди був дуже активним, досить підкованим у юридичному плані. Постійно вчився і завжди шукав кращі умови для громади. Намір Каїр приєднатися до Любимівки та Василівки — ситуація досить логічна. У Горностаївському районі Каїри стояли дещо осібно. Це завжди була досить небідна громада. І голова сільради протягом своїх каденцій зробив її ще багатшою. Тож нічого дивного. До того ж, він посилав запрошення іншим сільським радам свого району з пропозицією об’єднатися у спільну громаду, але підтримки не знайшов. Це також грає не на користь району.

Разом з тим, знаючи багато років районне керівництво, я чудово розумію, що вони так просто Каїри не здадуть. І, скоріш за все, розкол серед мешканців села ще буде. Але районному керівництву слід озброїтися серйозними аргументами, щоб переконати людей у своїй правоті. Та у будь-якому випадку закон ніхто не відміняв. І головною дійовою особою в цьому процесі є, звичайно, територіальна громада. Оскільки вже є юридичні документи, які обгрунтовують бажання мешканців Каїр об’єднатися з селами Каховського району, думаю, що так воно й буде. В чисто економічному плані це стане кращим варіантом для громади. Ну а як поводитимуться мешканці, котрі думають інакше? Або створять ініціативну групу, або оскаржуватимуть рішення своєї сільради в суді — це їхнє право.

Торік прийнято перспективний план об’єднання громад Херсонщини. Він — не догма. Оскільки децентралізація — це живий процес реформ, зрозуміло, що в нього вноситимуть зміни не тільки по Каїрах, а й по інших сільських радах. Не є перешкодою і адміністративний кордон між районами. У законодавстві є чітка установка: всі рішення при­ймає територіальна громада. І ніхто вказувати їй, як об’єднуватися, не може. Головне, що слід зробити в такій ситуації, це дуже уважно вивчити фінансово-економічні показники, щоб на старті об’єднана громада не була на нулі.

"Новий день"