Р— 11 червня РїРѕ 1 вересня 2024 СЂРѕРєСѓ ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда” провела Всеукраїнський РєРѕРЅРєСѓСЂСЃ учнівських есе «Я тебе чую»: лист однолітку РІ окупації», Р·Р° підтримки Міністерства освіти С– науки України та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Р—Р° умовами РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ учні 8-11 класів писали листи підтримки СЃРІРѕС—Рј одноліткам РІ окупації.В


Учасниками РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ стала 241 дитина Р· СЂС–Р·РЅРёС… куточків України, РІ тому числі Р· Херсонщини.В
Р† третє місце РІ РєРѕРЅРєСѓСЂСЃС– зайняв мешканець Херсону, учень 10РіРѕ класу – Євгеній Гогін, СЏРєРёР№ мав РґРѕСЃРІС–Рґ життя РІ окупації, РїСЂРѕ що ділиться РІ самому листі РїС–Рґ назвою “Чую”:В
“Адже СЏ мимоволі чув. Р§СѓРІ теплими червневими вечорами, коли сам Р±СѓРІ Сѓ Херсоні РїС–Рґ окупацією. Р§СѓРІ РєСЂРѕРєРё патрулів РЅР° вулицях, чув РіСѓСЂРєС–С‚ техніки вночі, чув страх Сѓ голосах СЃСѓСЃС–РґС–РІ. Але знаєш, що СЏ чув найгучніше? РЇ чув підтримку. Р§СѓРІ, СЏРє люди Р· вільної України передають нам надію через радіохвилі, через повідомлення, через РїС–СЃРЅС–. РЇ чув С—С…РЅСЋ РІС–СЂСѓ РІ нас, С– це давало сили триматися. Зараз СЏ РЅР° СЃРІРѕР±РѕРґС–, але частина мене РґРѕСЃС– там, Р· тобою. Тепер РјРѕСЏ черга стати тим самим голосом надії, СЏРєРёР№ колись підтримував мене”.В
Як зазначив хлопець під час церемонії нагородження переможців, цей лист він написав не конкретній людині, а більше як собі в минулому: “Я хотів донести ті слова, які мені тоді (автор. – під час окупації) б допомогли”.


Євгеній зазначив, що тема була для нього емоційно складною. Але він відчував, що зробити щось подібне, написати лист підтримки – це важливо: “Донести голос дітей, які пережили чи переживають окупацію. Тематика конкурсу була мегавижлавою та дуже відгукнулась мені”.
На питання про що мріє хлопець, Євгеній згадав про свої мрії під час окупації: “На той час моя мрія була – зустрітися з друзями, підтримувати контакт з іншими, попри цензуру, відключення світла та інтернету. Тому мені здається, що моя мрія на той момент була – спілкування з моїми однолітками”.
Як зазначають організатори, вони провели цей конкурс з метою формування розуміння та емпатії в українському суспільстві, до реалій, в яких живуть 1,6 млн дітей на ТОТ. А також для того, щоб діти на окупованих територіях відчули, що про них памʼятають, що Україна з ними.

РўРѕРјСѓ ЦГП “Альменда” запрошують РІСЃС–С… небайдужих поділитися листами Р· тими, РєРѕРјСѓ РІРѕРЅРё адресовані.В
Інші листи переможців були написані особисто своїм друзям в окупації – в м. Золоте (Луганської області), м. Рубіжне (Луганської області) та м. Маріуполь (Донецька область).
Прочитати РїРѕРІРЅС– версії листів переможців РІРё можете за цим посиланням.В
А ось і частина листа Євгенія:
РџСЂРёРІС–С‚, РґСЂСѓР¶Рµ!
Знаєш, мене не полишає відчуття, що прислухаюсь. Ніби намагаюсь почути тебе крізь відстань і час. І здається, що іноді справді чую.
Чую, як ти зітхаєш, коли прокидаєшся вранці і на мить забуваєш, де ти і що коїться навколо. А потім реальність накриває з головою, і ти робиш глибокий вдих, готуючись до нового дня.
Я чую твої кроки - обережні, виважені. Уявляю, як ти йдеш вулицями нашого міста, такого знайомого і водночас чужого тепер. Може, проходиш повз нашу стару школу або улюблену кав'ярню. Цікаво, вони ще стоять?
Часом мені здається, що я чую твій сміх. Пам'ятаєш, як ми реготали до сліз з дурних жартів? Той твій заразливий сміх, від якого не можна було втриматись. Я бережу ці спогади як найбільший скарб.
Я чую твою тишу. Ту напружену тишу, коли ти стримуєш слова, ковтаєш емоції. Знаю, як це важко - мовчати, коли хочеться кричати. Але я чую навіть те, чого ти не говориш.
Буває, я ніби чую твій голос у натовпі. Обертаюсь, але це, звісно, не ти. Проте на мить серце завмирає від надії.
Я чую, як ти намагаєшся бути сильним. Як змушуєш себе вставати щоранку, йти вперед, не здаватися. Твоя сила духу - це щось неймовірне


