Розмінування "в шаховому порядку" – чи отримають компенсацію херсонські фермери…

У державному бюджеті України закладено 3 мільярди гривень на компенсації за гуманітарне розмінування сільгоспземель. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель  урядовці затвердили 12 березня 2024 року. Однак, виявляється, херсонські аграрії наразі не можуть взяти участь у цій програмі від держави. Чому, які є перепони та проблеми, і що потрібно зробити, аби наші фермери змогли отримати компенсацію, журналісти “Вгору” дізнавалися в очільника Департаменту сільського господарства ХОВА Дмитра Юнусова.

Що не врахували у програмі компенсації за розмінування

Дмитро Юнусув сумнівається в успішній реалізації цієї програми на Херсонщині

У Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для  компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, наразі прописана норма, яка не дає можливості херсонським аграріям подавати заявки.

У пункті 4 цього порядку вказано: компенсація за гуманітарне розмінування надається сільгоспвиробникам, які господарюють поза межами території бойових дій.

Це визначено постановою КМУ 1364 та наказом 309 Міністерства з питань реінтеграції 

Але сьогодні всі території Херсонської області – зони або можливих, або активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. 

За словами Дмитра Юнусова, Херсонська ОВА звернулася до Міністерства економіки  з пропозиціями щодо внесення змін до чинного Порядку. І в Мінекономіки пообіцяли врахувати ці пропозиції та підготувати зміни, що надасть змогу фермерам, чиї землі належать до території можливих бойових дій, взяти участь у державній програмі.

На шаховій дошці замінованого поля 

Ще однією суттєвою проблемою, яка може завадити фермерам отримати компенсацію, є особливості розташування земельних ділянок на полях. Тобто на одному полі  частина земель належить одному фермеру, частина – другому, третьому… І кожна ділянка має свій кадастровий номер.

Там, де є один номер, це, скоріше за все, державні, або комунальні ділянки, – пояснює Дмитро Юнусов. – Тож для зручного обробітку, фермери обмінюються наділами, щоб обробляти землю одним масивом.  А як бути з розмінуванням? Адже на одному полі може бути й 10 окремих ділянок. Уявімо, фермер подає заявку на розмінування своєї землі площею 50 гектарів, а сусідні ділянки не включені до заявки. І тут виникає низка питань. Як відбуватиметься розмінування? Що робитиме оператор з іншими ділянками, якщо їхні власники не подавали заявок на компенсацію і не планують цього робити? Зо договором він їх розміновувати не повинен, а якщо розмінує, хто за це повинен заплатити та яку ціну, адже компенсація на них не передбачена…

Ціна та час – важливі складові

Непокоїть аграріїв і вартість комерційного розмінування. Адже 20 відсотків їм доведеться сплатити зі своєї кишені. 
Яку ціну пропонуватимуть оператори-учасники програми, – поки невідомо. Якщо вона буде високою, Дмитро Юнусов не виключає, що фермери можуть відмовитися брати участь у програмі. Економічно це може бути невигідно навіть за умови сплати лише 20 відсотків від повної вартості.
В 
Ми говорили, що компенсація  повинна бути повною. Крім того, Порядок не враховує те офіційне розмінування, яке провели аграрії ще у 2023 році”, –  розповідає Дмитро. Однак він уточнює, що на останній зустрічі з аграріями 16 квітня представники Мінекономіки запевнили: всі пропозиції щодо компенсації за розмінування, яке офіційно зроблено фермерами у 2023 році, та компенсації за гуманітарне розмінування с/г земель на території можливих бойових дій будуть враховані, і зараз розробляється проєкт змін до Порядку.Звертає Дмитро Юнусов увагу й на інше: у порядку подання заяви на компенсацію не визначені граничні терміни виконання робіт. Але припускає, скажімо, час, за який оператор зобов’язується виконати роботи, може бути зазначений у договорі. У будь-якому разі фермерам потрібно розуміти, скільки часу це займатиме, щоб не чекати у невіданні рік чи два. 

Кожен із них зацікавлений якнайшвидше стати до роботи на полях. Та не варто забувати, що немає нічого більш цінного, ніж людське життя. А, отже, надзвичайно важливо, щоб до наших фермерів прислухалися й створили для них всі умови для безпечного господарювання.
​Ганна Щидловська, Вгору