
З Ярославом Полещуком ми знайомі майже двадцять років. Багато хто знає його як досвідченого IT-спеціаліста. На його професійному рахунку – розробка і створення не малої кількості вебсайтів. Більше ніж п'ятнадцять років тому з легкої руки Ярослава народився і мій сайт, який функціонує й досі, з періодичними переробленнями та доповненнями. Та настав час, коли Ярославу, як кажуть, стало “низько в головах” і нецікаво займатися сайтами, захотілося створювати більш серйозні IT-продукти. А щоб був якийсь відпочинок для мозку – Ярослав купив собі авто… І гараж.

РґРѕ цього авто треба було РґРѕР±СЂРµ докласти СЂСѓРє С– багато коштів, щоб довести Р№РѕРіРѕ РґРѕ тями, Р° враховуючи “прожерливість” РґРІРёРіСѓРЅР° – Р·Р° сучасними цінами РЅР° бензин – навряд чи РјРѕР¶РЅР° було назвати таке придбання раціональним. “А мені так захотілося”, – каже Ярослав…В


За два роки у гаражі все припало пилом. “Треба авто доводити до тями”, – вирішив Ярослав, і приїхав на кілька днів у Херсон.

Я ніколи не бачив свого друга у такому вигляді, тому мені здалося, що буде цікаво сфотографувати його у таких незвичайних обставинах.
“Плани – наполеонівські, хочу зробити Р· цього “газика” лялечку. Р† зроблю!” – впевнено каже Ярослав, Р° потім задумливо додає: “Я РґРёРІСѓСЋСЃСЊ, СЏРє РІРё тут живете РїС–Рґ цими постійними обстрілами…” В


Олександр Андрющенко, 23 лютого 2024 СЂРѕРєСѓ.В
