Р—Р° С—С…РЅС–РјРё словами, Р·Р° РІС–СЃС–Рј місяців окупації СЂРѕСЃС–СЏРЅРё постійно С—Рј повторювали, що прийшли СЃСЋРґРё назавжди. РўРёРј, хто Р· цим РЅРµ погоджувався, погрожували: «Для вас тут надто РґРѕР±СЂРµ, тому РІРё РІ Борозенському жити РЅРµ будете. РўСѓС‚ будемо жити РјРёВ». Р— часом С—С…РЅСЏ риторика змінилася: «Якщо РјРё тут РЅРµ житимемо, то РјРё вас просто зітремо Р· лиця землі».В
«Росіяни кидали охоронця на землю, припалювали йому руку цигаркою і виганяли техніку»
Після звільнення Борозенської громади минуло майже десять місяців, Р° РІ місцевому сільськогосподарському виробничому кооперативі РґРѕСЃС– підраховують збитки С– заліковують рани. РЇРє Р· СЃСѓРјРѕРј говорять селяни, завдяки тому, що окупантам було що красти РІ РЎР’Рљ «Борозенське» – РѕРґРЅРѕРјСѓ Р· найбільших господарств Сѓ Бериславському районі – СЂРѕСЃС–СЏРЅРё трохи менше чіпляли самих людей.В«Коли окупанти зайшли РґРѕ Борозенського, РІРѕРЅРё попервах нас РЅРµ чіпали С– більше просто спостерігали Р·Р° нами. РЇРєРѕСЃСЊ влітку біля РїС–РІ п’ятої РіРѕРґРёРЅРё ранку СЏ РїСЂРѕРєРёРЅСѓРІСЃСЏ РІС–Рґ сильного гуркоту: СЂРѕСЃС–СЏРЅРё заходились виламувати двері РІ нашому офісі. РњРё прибігли РґРѕ РЅРёС…, кажемо, чому РЅРµ РјРѕР¶РЅР° було попросити відкрити двері, Р° РѕРґРёРЅ С–Р· СЂРѕСЃС–СЏРЅ питає: «Нацики, РґРµ тут нацики?В» Рђ потім такий: «Як РІРё ставитесь РґРѕ Р РѕСЃС–С— С– РґРѕ СЂСѓСЃСЃРєС–С…? Тільки правду кажи!В» Кажу: «Ну, РґРѕ Р РѕСЃС–С— СЏРє РґРѕ держави – нормально, Р° РґРѕ ваших РґС–Р№ – негативно». Р’С–РЅ РЅР° мене Р· кулаками кидається, Р° СЏ Р№РѕРјСѓ: «Ти Р¶ сам попереджав, щоб СЏ казав правду, що ти СЂРѕР±РёС€, РјРё Р¶ прості люди. РўРё знаєш, що таке кооператив?В» Рђ РІС–РЅ поняття РЅРµ має. Потім приїхав С—С…РЅС–Р№ командир С– відчепились РІС–Рґ нас. Але дедалі більше СЂРѕСЃС–СЏРЅРё РЅР° нас наїжджали. РўРё РјС–Рі Р· РЅРёРјРё поспілкуватися вдень, Р° ввечері отримати РІ хату РјС–РЅСѓВ», – згадує 69-річний Микола Медвідь, голова РЎР’Рљ «Борозенське».

Микола Медвідь. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Р—Р° Р№РѕРіРѕ словами, найбільш важким для села РІРёСЏРІРёРІСЃСЏ останній місяць окупації. Після того СЏРє Р—Р±СЂРѕР№РЅРёРј Силам України вдалося звільнити СЃСѓСЃС–РґРЅСЋ Велику Олександрівку, СЂРѕСЃС–СЏРЅРё кинулися РґРѕ Борозенського, РїРѕРІСЃСЋРґРё розставили СЃРІРѕСЋ техніку С– робили РІСЃРµ, що С—Рј заманеться. Їхні командири РґРѕ села здебільшого РЅРµ заїжджали С– керували Р·С– штабів РїРѕ сусідству.В РўРѕРґС– Р¶ СЂРѕСЃС–СЏРЅРё трощили С– грабували РІСЃРµ навкруги. Знищили ферми РІ селах П’ятихатки С– Садок, розграбували третій С– четвертий відділки господарства, пекарню. Окупанти відібрали більшу частину врожаю, СЏРєРёР№ вдалося зібрати РІ минулому році – Р№РѕРіРѕ частку працівники кооперативу встигли сховати.В
«Залітали до гаражу, кидали охоронця на землю, цигаркою припалювали йому руки і наказували: «Показуй, де тут хороші машини! Інакше ми тебе…» Брали найкращі машини і виганяли їх. Кожен ранок ми починали з підрахунку втрат: то молоковоз забрали, то «КамАЗи», то сівалки, то комбайни. Частину вони вивезли до Нової Каховки і туди, далі. А частину техніки просто нищили: били скло, виривали монітор, пробивали бак. Усюди, де були росіяни вони наробили великої шкоди», – каже Микола Медвідь.

РЎР’Рљ “Борозенське”. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
За приблизними підрахунками, російські окупанти знищили і розграбували виробничі потужності СВК «Борозенське» щонайменше на 60%, а тваринницький напрямок і того більше. Частково техніку вдалося відновити власними силами, а за решту досі довелося погасити оформлені до повномасштабної війни кредити. Більша частина орендованих кооперативом земель – біля 7,5 тисяч гектарів – ще навесні цього року залишалися замінованими, особливо з боку Великої Олександрівки. Трохи їх вдалося розмінувати власними силами, частково – за допомогою військових. Але ця проблема залишається для місцевих аграріїв дуже болючою.Має кооператив проблеми зі збутом зерна. Микола Медвідь каже, що до великої війни у нього були надійні партнери, які теж сильно постраждали внаслідок бойових дій. Але він сподівається, що це питання вдасться вирішити.
Місцеві стверджують, що Борозенське і навколишні села змогли вижити саме завдяки роботі кооперативу, в якому працювали і продовжують працювати майже три сотні людей. В скрутний час господарство допомагало продуктами.
Р РѕСЃС–СЏРЅРё встигли створити РІ Борозенському окупаційну адміністрацію, але попрацювала РІРѕРЅР° недовго. Очолила С—С— 62-річна місцева колаборантка Надія РџРѕРїРѕРЅС–РЅР°, СЏРєР° перед звільненням правобережної Херсонщини встигла втекти РґРѕ Р РѕСЃС–С—.В

олаборантка Надія Попоніна. Фото: соцмережі
Р—Р° словами Миколи Медвідя, СЂРѕСЃС–СЏРЅРё Р№РѕРјСѓ РЅРµ пропонували співпрацю. «Якось РѕРґРёРЅ мене спитав, чи хотів Р±Рё СЏ РЅР° РЅРёС… працювати. РЇ перепитав – хто ти Р·Р° національністю? «Я дагестанець». РўРё любиш СЃРІРѕСЋ батьківщину? «Да, люблю». РќСѓ, Р° СЏ СЃРІРѕСЋ Україну люблю, тож більше РїРѕРґС–Р±РЅРёС… питань мені РЅРµ став». РќР° тому СЂРѕР·РјРѕРІР° закінчилася», – згадує голова РЎР’Рљ «Борозенське».Р—РіРѕРґРѕРј РІС–РЅ сам постраждав РІС–Рґ СЂСѓРє окупантів. Микола Медвідь неохоче згадує, СЏРє СЂРѕСЃС–СЏРЅРё жорстоко побили Р№РѕРіРѕ разом С–Р· РґСЂСѓР¶РёРЅРѕСЋ. Р’С–РЅ стікав кров’ю, коли Р№РѕРіРѕ доставили РґРѕ Бериславської центральної районної лікарні, РґРµ Р·РіРѕРґРѕРј РІС–РЅ дізнався РїСЂРѕ звільнення Борозенського. Наслідки жорстокого побиття РґРѕСЃС– дають РїСЂРѕ себе знати, хоча Микола Михайлович всіляко намагається це приховати С– одразу переводить СЂРѕР·РјРѕРІСѓ РЅР° щось інше. Але С…РѕС‡-РЅРµ С…РѕС‡ бесіда РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ повертається РґРѕ спогадів РїСЂРѕ безчинства СЂРѕСЃС–СЏРЅ.В
«Вони зовсім не такі люди як ми. Вони геть інші. Боляче дуже згадувати про те все. Стараємось це забути. Але поки не виходить», – зізнається Микола Медвідь.

Будинок культури РІ Борозенському. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«Стелі тут не було, даху не було. Не було нічого, синок!»
«Ось тут жили РѕСЂРєРё, РІ нашому Р±СѓРґРёРЅРєСѓ культури. Будівля Р·РґРѕСЂРѕРІР°, РґСѓР¶Рµ гарна, РІРЅРёР·Сѓ кафе було, дискотека. Відновленню підлягає, але РѕР±СЃСЏРі СЂРѕР±С–С‚ великий. Рђ навколо СЂРѕСЃС–СЏРЅРё понаставляли СЃРІРѕС— ДОТи. Навіть трохи встигли РЅРёРјРё покористуватися, Р° потім кинули С—С…, залишивши таблички «Заміновано», – показує нам СЃРІРѕС” село Володимир Васюта, заступник начальника Борозенської сільської РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРѕС— адміністрації.Разом С–Р· РЅРёРј С– очільником РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРѕС— адміністрації Семеном Мощенським РїС–РґС…РѕРґРёРјРѕ РґРѕ порослої травою невеличкої бетонної СЃРїРѕСЂСѓРґРё. Біля РѕРґРЅРѕРіРѕ Р· ДОТів Васюта зізнається, що після звільнення села спочатку пропонували С—С… передати нашим РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРёРј. РўС– відмовились, тому селяни вирішили перетворити С—С… РЅР° туалети, встановивши над РІРёРіСЂС–Р±РЅРёРјРё ямами.В

РћРґРёРЅ С–Р· ДОТів, кинутих СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРёРјРё окупантами РІ Борозенському. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
РўСѓС‚ Р¶Рµ, РІ центрі неподалік стоїть пусткою пошкоджена РѕРїРѕСЂРЅР° школа. Представник РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРѕС— адміністрації каже, що кошторисна документація Р· С—С— відновлення РІР¶Рµ подана РґРѕ Фонду ліквідації наслідків Р·Р±СЂРѕР№РЅРѕС— агресії.В
До великої РІС–Р№РЅРё Володимир Васюта працював спортивним інструктором, РјСЂС–СЏРІ побудувати РІ центрі села сучасний стадіон Р·С– штучним покриттям. Підготовлений Р·Р° Р№РѕРіРѕ ініціативи проєкт став переможцем РѕРґРЅРѕРіРѕ Р· РєРѕРЅРєСѓСЂСЃС–РІ С– РІ 2022 році РІР¶Рµ мали розпочатися земляні роботи. Але після 24 лютого Р№РѕРјСѓ довелося переключатися РЅР° Р·РѕРІСЃС–Рј інші справи. Навесні 2022 СЂРѕРєСѓ, після того СЏРє Сѓ Борозенському РІР¶Рµ РЅР° РїРѕРІРЅСѓ хазяйнували «ДНРівці», РІС–РЅ РїСЂРёР№РЅСЏРІ рішення вибиратися Р· окупації, зібрав колону Р· кількох десятків машин С– через 14 РІРѕСЂРѕР¶РёС… блокпостів РІРёРІС–Р· людей через РќРѕРІСѓ Кубань С– Давидів Брід РЅР° РљСЂРёРІРёР№ Р С–Рі.В

Володимир Васюта РІ укритті, облаштованому РІ Борозенському. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«На кожному з блокпостів я давав оркам шмат м’яса, щоб вони людей не чіпали. Стояли там «ДНРівці» з 113-го полку», – згадує Володимир Васюта.
Прогулюючись центром, заходимо до будинку 82-річної Віри Кулик. Жінка розповідає, що 3 листопада 2022 року, якраз перед звільненням села, росіяни майже повністю зруйнували її хату. Нещодавно в ній зробили капітальний ремонт, тож будинок знову став придатним для життя.
«Стелі тут не було, даху не було. Не було нічого, синок! Зірвало все, залишились лише стіни. Зараз усе відновлено», – говорить Віра Михайлівна.

Р’С–СЂР° Кулик С– Володимир Васюта. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Р—Р° словами Семена Мощенського, начальника Борозенської РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРѕС— адміністрації, зараз Сѓ громаді РІР¶Рµ відновлені С– видані матеріали для відновлення 40 житлових Р±СѓРґРёРЅРєС–РІ. Загалом тут пошкоджено 293 Р±СѓРґРёРЅРєРё, Р° 45 повністю зруйновані.В

Відновлений Р±СѓРґРёРЅРѕРє Р’С–СЂРё Кулик. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Питання відновлення житла Р№ отримання будівельних матеріалів Сѓ Борозенському, майже СЏРє С– РІСЃСЋРґРё, РЅРµ обходиться без сварок.В В
«Часто питають: «Чому сусідам будматеріали дали, а мені не дали?» Нерідко люди хочуть отримати від нас, приміром, шифер, рейки, балки, потім отримати компенсацію від держави і ще й відновити житло за рахунок програми «Пліч-о-пліч». Або привезли нам на село фуру шиферу, а в ній 986 листів. Аби перекрити одне стандартне домоволодіння, потрібно 80 листів шиферу, тож однієї фури вистачає по факту лише на 12 будинків. А людям здається, що з однієї фури можна ледь не все село перекрити і виникає обурення. Бо всі хочуть отримати шифер. Тому ми виділяємо його за категоріями. В першу чергу тим, у кого немає даху, посеред хати просто небо і хто самостійно не може його перекрити. Якщо ж ми будемо роздавати шифер направо-наліво, то буде ще гірше, багато людей знов залишаться незадоволеними», – вважає Семен Мощенський.
Начальник РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІРѕС— адміністрації людина РЅРµ місцева. Його призначили, коли Херсонську обласну РІС–Р№СЃСЊРєРѕРІСѓ адміністрацію очолював Ярослав Янушевич. Семен Мощенський СЂРѕР·РїРѕРІС–РІ, що народився РІ Донецьку С– що РІ 2014 році Р· СЂРѕРґРёРЅРѕСЋ переїхав РґРѕ Києва, РґРµ РІС–Р№РЅР° Р№РѕРіРѕ застала РІРґСЂСѓРіРµ. Р’С–РЅ працював РІ РѕРґРЅРѕРјСѓ Р· донецьких банків, Державній службі фінансового моніторингу України, департаменті захисту економіки столичного главку Нацполіції С– РІ Національному агентстві України Р· питань виявлення, розшуку та управління активами.В В В

Семен Мощенський. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«Плануємо відкрити повноцінний ЦНАП у Борозенському»
Найбільш постраждале село РІ Борозенській громаді – П’ятихатки. Саме тут проходила лінія зіткнення. До СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРѕРіРѕ вторгнення РІ цьому селі було близько 70 Р±СѓРґРёРЅРєС–РІ, Р° зараз залишилося лише 29 мешканців. Через велику кількість РјС–РЅ, СЏРєС– зараз РїСЂРёС…РѕРІСѓС” РІРёСЃРѕРєРёР№ бур’ян, Р· розчищенням П’ятихаток С– навколишньої території доведеться почекати. Також складна ситуація Р· замінуванням Сѓ селі Дмитренка, РїСЂРѕС—Р·Рґ РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ тимчасово заблокований.ВРџРѕРїСЂРё це люди продовжують повертатися РґРѕ СЃРІРѕС—С… РґРѕРјС–РІРѕРє. Зараз Сѓ громаді проживає біля 2600 РѕСЃС–Р± Р· майже 4 тисяч, СЏРєС– мешкали РґРѕ окупації. Бум повернення припав РЅР° час, коли місцеві почули, що РІ Борозенському Р·РЅРѕРІСѓ з’явиться світло. Р—Р° словами Семена Мощенського, подачу електроенергії тут відновили РЅР° початку весни 2023 СЂРѕРєСѓ. Багато громаді допомагали енергетики Р· Івано-Франківської Р№ Рівненської областей.В
Через те, що окупанти розграбували місцеве господарство і саму громаду, зі здавалося б, елементарними проблемами тут стикаються постійно. Одна з головних – прориви водогону. Оскільки екскаватора тут немає, викопувати ями, щоб латати труби, доводиться вручну. На саме водопостачання підрив росіянами Каховської ГЕС і знищення Каховського водосховища ніяк не вплинули. Після катастрофи на гідроелектростанції тут зробили аналізи води, які виявилися в межах норми.

РћРїРѕСЂРЅР° школа РІ Борозенському. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Довелося Борозенській військовій адміністрації розпочати й оптимізацію освітніх закладів, серед яких і повністю знищена будівля Новокубанської філії дошкільної та базової середньої освіти опорної школи. Наприкінці серпня 2023 року на базі Чарівненської школи, яка теж постраждала від окупантів, створили філію дошкільної та базової середньої освіти Борозенської опорної школи. Вже розпочата процедура ліквідації Садківського дитсадка «Колобок». Тут до великої війни виховувалося лише п’ятеро дітей, яких обслуговували вісім працівників, тож утримування кожної дитини обходилося платникам податків приблизно в 9 тисяч гривень щомісяця. Дітей з Садка підвозитимуть шкільним автобусом до Борозенського дитсадка – відстань між двома селами 10 кілометрів. Завдяки цій оптимізації місцева влада сподівається зберегти статус опорного закладу для Борозенської школи і зекономити чималі бюджетні кошти.

Семен Мощенський біля мапи громади. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
Продуктами мешканці громади, СЏРє стверджує Семен Мощенський, повністю забезпечені. Щотижня завозяться продуктові набори РІС–Рґ СЂС–Р·РЅРёС… гуманітарних РјС–СЃС–Р№, двічі РЅР° тиждень привозять хліб, через що РЎР’Рљ «Борозенське» тимчасово перейшло РЅР° випікання власного хліба лише раз РЅР° тиждень. РўСѓС‚ підрахували, що мешканці громади РІР¶Рµ отримали більше 105 тисяч гуманітарних хлібин. Р† це РЅРµ враховуючи консерв, СЃРІС–Р¶РёС… овочів, фруктів та інших продуктів.В

Будинок культури імені РђРЅРґСЂС–СЏ Снігача Сѓ Борозенському. Фото: Олег Батурін/ЦЖР
«Офіс президента України поставив перед нами чітку задачу: до 31 грудня 2023 року відкрити свій ЦНАП і ми рухаємося в цьому напрямку, – запевняє Семен Мощенський. – Плануємо відкрити повноцінний Центр надання адмінпослуг, де зараз знаходиться наше відділення «Укрпошти», яке переселимо до іншого приміщення. Вже обрали спеціаліста на посаду державного реєстратора, який невдовзі розпочне прийом людей в Борозенському».
ОЛЕГ БАТУРІН, Центр Журналістських Розслідувань