Грушко зображений на фото в повідомленні про передачу Скадовському музею від «міністерства молодіжної політики та спорту Херсонської області» подарунка – знайдених у Херсонській області на полях боїв Другої світової залишків протигазу з амуніції німецького солдата.
На цьому заході херсонський колаборант, скоріше за все, був присутній як так званий «начальник управління патріотичного виховання Департаменту молодіжної політики Херсонської області». Таку «посаду» він займав в окупаційній адміністрації до визволення Херсона. На фото в цьому репортажі є й інші колаборанти.








Після визволення обласного центру С– втечі запроданців, СЏРєСѓ окупанти назвали «евакуація», Олега Грушко бачили РІ РїРѕРєРё що окупованому росіянами місті Скадовську. Можливо, РІС–РЅ С– зараз перебуває там. Виходить, СЂРѕСЃС–СЏРЅРё РЅРµ оцінили багаторічну роботу Грушка РЅР° РЅРёРІС– поширення СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРѕС— пропаганди, С–, можливо, РЅРµ відпускають зрадника, СЏРєРёР№, РїРѕРїСЂРё РІР¶Рµ немолодий РІС–Рє, Р№РѕРјСѓ – 61, потрібен загарбникам. Бо зрадниками стали небагато херсонців, С– місцеві кадри РІ окупаційній адміністрації – РЅР° вагу золота. В
Після російської окупації Херсонської області Олег Грушко, відомий своїми проросійськими поглядами і ностальгією за СРСР, став колаборантом. Період вагань був нетривалим, і 9 травня Грушко був помічений серед «журналістів», які висвітлювали так зване «святкування Дня перемоги» в херсонському Парку Слави. В той же день на сайті «Наддніпрянка» вийшов матеріал про херсонське «побєдобесіє», написаний в дусі російської пропаганди. Однак після того, як факт його колаборантства став загальновідомим, Грушко деактивував свій сайт.
Але він не відійшов від справ, а став фактичним редактором основного друкованого органі окупантів на Херсонщині – газети «Наддніпрянська правда», яку формально очолював інший «журналіст»-колаборант – Євген Білий. Він і досі є офіційним редактором видання. Чи має до газети відношення Олег Грушко, невідомо.
РњРѕСЃС‚