
Окупанти посилюють обстріли Херсона і Р¶РѕРґРЅРѕРіРѕ безпечного району Сѓ місті, вулиці чи Р±СѓРґРёРЅРєСѓ РІР¶Рµ немає. Стріляють Р· важких гармат та реактивної артилерії хаотично, цілять Сѓ лікарні, багатоповерхівки С– приватні обійстя. Щодня гинуть місцеві, Р±Рѕ Сѓ місті ще лишається багато людей - РѕРґРЅС– РЅРµ мають фінансів, щоб виїхати, інші - РЅРµ хочуть кидати оселі С– СЂС–РґРЅРµ місто, йдеться РІВ РўРЎРќ.В
У діда Володимира частина будинку від влучання снаряду згоріла. “Постійно і вдень і вночі гатили, від і до, але такого не було, що одразу пряме потрапляння і загоряється. Ні, я буду тут до кінця, нікуди я не поїду, я вже тут 30 років живу, як я можу кинути та кому кинути, розтягнуть все”, - розповідає чоловік.
Окупанти щільно С– РІР¶Рµ цілодобово хаотично обстрілюють Херсон. РќРёРЅС– РІ місті РЅРµ залишилося жодного безпечного району, прилетіли РјРѕР¶Рµ Р·Р° Дніпра РІ Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёР№ момент С– Р±СѓРґСЊ-РєСѓРґРё.В
72-річна Людмила Олександрівна ще кілька РґРЅС–РІ тому жила Сѓ маленькому приватному будиночку, зараз РІС–РЅ знищений. Її врятували РїРѕРєС–Р№РЅР° дочка, каже Р¶С–РЅРєР°. Снаряд влетів просто Сѓ дах С—С— помешкання С– РІРёР±СѓС…РЅСѓРІ над головою. “В самому епіцентрі каструлька стоїть РЅР° плиті, СЏ готувала поминальний РѕР±С–Рґ, СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– 14 СЂРѕРєС–РІ СЏРє пішла РјРѕСЏ дочка РІ інший СЃРІС–С‚, СЏ чула Р·РІСѓРє ракети, що летить, СЏ благала, Наталочка, РЅРµ забирай мене С– пішов удар”, - каже Р¶С–РЅРєР°.В
Пенсіонерку витягнув незнайомець, СЏРєРёР№ РїСЂРѕС…РѕРґРёРІ вулицею. Р’С–РЅ побачив наслідки РІРёР±СѓС…Сѓ С– витяг стареньку Р·-РїС–Рґ завалів, тепер Людмила Олександрівна Р¶РёРІРµ Сѓ родичів. Таких людей, що втратили житло, Р·Р° РґРѕР±Сѓ РїРѕ кілька десятків. Найстрашніше, кажуть самі містяни, що починають звикати РґРѕ смерті, СЏРєР° завжди РїРѕСЂСѓС‡. “До обстрілів звикається, діватися РЅС–РєСѓРґРё. Страшнувато, бігаєш РїРѕ тих кімнатах, РЅС–РґРµ сховатися, Р±Рѕ РЅРµ знаєш Р·РІС–РґРєРё прилетить, падає Р· СѓСЃС–С… боків”, - кажуть люди.В
Відлуння РІРёР±СѓС…С–РІ РІС–Рґ РІРѕСЂРѕР¶РѕС— артилерії котиться СѓСЃС–Рј містом, дрижать ще подекуди вцілілі шибки. Серед цього хаосу РґРІС– Р¶С–РЅРєРё Р· дітьми йдуть РїРѕ гуманітарну РґРѕРїРѕРјРѕРіСѓ, С—Р¶Сѓ РЅРµ має Р·Р° що купувати. РЈ Херсоні Олена лишилася Р· своєю мамою С– РґРІРѕРјР° маленькими дітьми: хлопчику - 7, Р° дівчинці - 5. “Діти реагують, пішов Сѓ хлопчика тремор СЂСѓРє, С– дівчинка боїться, С– СЏ теж боюсь”, - розповідає бабуся дітей.В В
Р’С–Рґ РєРѕР¶РЅРѕРіРѕ Р·РІСѓРєСѓ РІРёР±СѓС…Сѓ Сѓ місті діти підскакують.В РЈ С—С…РЅС–Р№ багатоповерхівці лишилось Р· десятка РґРІР° людей, але РїРѕРїСЂРё щоденні СЂРёР·РёРєРё Р¶С–РЅРєРё РїРѕРєРё відмовляються виїзджати.“Ми тут для того, щоб місто жило. Якщо нас РЅРµ Р±СѓРґРµ, тоді нічого РЅРµ Р±СѓРґРµ взагалі, Р±СѓРґРµ РґРёРєРµ поле”, - переконана Олена.В В
Так думають і інші, тому побиті скалками вікна нашидкоруч закривають дерев'яними плитами, десь самотужки латають дах. Комунальники вивозять бите скло і цеглу, яка валяється біля осель, і засипають вирви на дорогах. Все це під артилерійську канонаду окупантів, яка розриває місто на шматки. Херсон бореться.