В окупації вишивала оберіг для Залужного. Історія херсонської майстрині

Херсонка Олена Набокова вишила подарунок для Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Це контур тризуба, а всередині надпис "Слава Україні". Оберіг жінка зробила під час окупації.

Як передати свій подарунок генералу Залужному, херсонка Олена поки не знає, але сподівається, що зможе зробити це особисто.

"Це такий оберіг, який можна в дома покласти або мати в машині. Він буде нагадувати про вдячність херсонців за звільнення від окупації російськими військами", — розказує майстриня.
Херсон, патріотичні прикраси, які робила жителька міста під час окупації міста. Фото: Олена Набокова

Олена всю окупацію була у Херсоні. Попри щоденні обстріли лишається в місті і зараз. Говорить, відволікатись допомагає вишивка. До війни майстриня робила весільні аксесуари, а під час окупації почала творити на патріотичну тематику. За 10 місяців вишила близько 150 сердечок, оберегів і підвісок.

"Мені так хотілося української символіки, а Херсон був весь у триколорі. Хотілося позбавитися цього. Це була, скоріш, потреба духовна, щоб хоч щось принести українське в наш простір, хоча б в домашній. Я думала, що після звільнення я буду шити і вішати на кожному куточку український прапор. Хочу вишивати наше — українське", — говорить жінка.
Під час окупації були проблеми з матеріалами, розказує Олена. Крамниці для рукоділля з часом зачинились, тому все доводилося шукати на ринку.

"Я ходила на острівський ринок. Там жіночка торгувала старенькими матеріалами для рукоділля. Один день купиш сині нитки, другий — жовті. Я була впевнена в неї, але не була впевнена в тих, хто стояв поза спиною і дивився, що купуєш", — розказує херсонка.Херсон, площа Свободи, херсонка Олена Набокова разом з генералом Дмитром Марченко у день звільнення Херсона. Фото: Олена Набокова

Свої обереги Олена дарує військовим, які приносять їй підшити свої тактичні рукавиці або речі. Більшу частину — роздала у день звільнення міста. На площі Свободи оберіг від неї отримав і генерал Дмитро Марченко.

Суспільне Херсон
Вернуться назад