Робота для українців за кордоном: чому одні знаходять за тиждень, а інші лишаються ні з чим

Українські біженці масово шукають роботу за кордоном, але європейський ринок праці відрізняється від вітчизняного

Тенденція їхати на заробітки за кордон серед українців існувала давно, зокрема так робила чи не вся Західна Україна. Найчастіше наші люди працевлаштовувалися робітниками на заводи, збирали ягоди, доглядали за пенсіонерами чи дітьми, прибирали будинки тощо. 

У війну в Європу виїхали мільйони українців, які почали масово шукати роботу, але ринок праці не гумовий і щастить не всім. Що впливає на успішне працевлаштування за кордоном, що цінують у наших громадянах іноземні працедавці, Новини.LIVE розповіла коуч та консультантка з пошуку роботи Євгенія Склярець. 

ЧИ БУВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ ГОТОВИМ ДО ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ЗАПИТІВ НА РОБОТУ? ВАЖКО ЧИ ЛЕГКО НАШИМ ПРАЦЕВЛАШТУВАТИСЯ?

— Українці розділилися на кілька категорій. Є сумлінні працьовиті пошукачі роботи, а є ті, які вимагають все на тарілочці. Я для себе склала узагальнену картину, що відбулося, коли наші люди приїхали за кордон.

Ті, хто кожного дня спрямовував зусилля на те, щоб знайти роботу, — вони її знайшли. Шукали, відправляли резюме, ходили у відкриту до компаній та пропонували себе. Для них пошук роботи в середньому зайняв від 8 днів до 1,5 місяця.

Друга категорія — люди, які сумнівалися і були не впевнені. Вони спершу вирішили вивчити англійську, переробити резюме, пройти додаткові курси, а тоді шукати роботу. Але через велику кількість підготовчих дій людина втомлюється, в неї вичерпується енергія і їй вже не до пошуку роботи. Хто довго сумнівався, той досі нічого не знайшов.

ЯКІ СИЛЬНІ СТОРОНИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ПРАЦЕВЛАШТУВАТИСЯ?

— Слава про українську робочу силу дуже добра на європейському ринку, особливо це стосується робочих професій — прибиральниці, доглядальниці, збирачі урожаїв та водії. Це однозначно зіграло на руку тим, хто почав шукати роботу активно. Це база і подушка, на яку зайшов наш народ.

Нас завжди цінують за те, що ми дуже працьовиті і не розділяємо роботу на брудну чи ні. Будучи HR-менеджером можемо принести чашечку кави директору. Ми самі про себе склали таку характеристику, тому нас хочуть

Але в українців набагато більше сильних сторін. Від "можу все" треба переходити до пошуку роботи саме у своєму напрямку, не погоджуючись одразу на прості рішення. Робити все можна тоді, коли це питання життя і немає грошей на хліб.

ОКРІМ ПРАЦЬОВИТОСТІ, ЯКІ САМЕ ПРОФЕСІЙНІ СТОРОНИ СИЛЬНІ У НАШИХ ГРОМАДЯН?

— Сильною стороною українців є розв'язання проблем і робота в трансформаційних критичних ситуаціях. Це сталося не лише з війною, це давно наша характеристика. Ми з хаосу можемо зробити порядок, структуру, ми готові йти на ризики і їх оцінювати.

НАШІ РОБЛЯТЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ВИМАГАЄ РОБОТА. ЧИ ВАРТО ВІДХОДИТИ ВІД ЦЬОГО? 

— Якщо немає амбітних цілей на життя, наприклад, стати керівниками, то це гарна риса, яка створює для нас конкурентну перевагу. Якщо ми говоримо про робочу силу і посади у сфері обслуговування, то я впевнена, що цю рису варто зберегти, за неї нас цінують. Звісно, це не має негативно впливати на здоров'я.

А от на рівні вищих посад, наприклад, менеджменту, то ця риса шкодить. Якщо сказати на співбесіді, що ви готові працювати у вихідні і залишатися після роботи, то висновок один — ви поганий менеджер, який не вміє організувати процес.

ЧИ БАГАТЬОМ УКРАЇНЦЯМ НЕ ВИСТАЧАЄ ВПЕВНЕНОСТІ  ДОВЕСТИ СВОЮ ПРОФЕСІЙНІСТЬ, ПОПРОСИТИ БІЛЬШУ ЗАРПЛАТУ?

— Такої статистики, мабуть, не існує. Але серед моїх клієнтів десь 80% казали, що не дотягують до європейського рівня. Хоча в них чудові резюме і крутий досвід.

Українці вигадали собі європейський рівень і їм здається, що вони до нього не дотягують

Найбільша проблема наших — це комунікативні навички. Треба не просто лялякати, а вміти розповісти про себе, свої проєкти, резюме, відповісти розлого на запитання. Тут все залежить і від рівня мови.

ЧИ Є У ВАС КЛІЄНТИ, ЯКІ ШУКАЮТЬ РОБОТУ ТУТ, В УКРАЇНІ? ЯКА СИТУАЦІЯ НА НАШОМУ РИНКУ?

— Більшість запитів в Україні пов'язані не з пошуком роботи, а з пошуком себе. Для мене це було відкриття. Бо, здається, ось вона критична ситуація, коли потрібна робота, а основний запит — хто я?

Є запити від чоловіків в Україні, як зараз підготуватися до пошуку роботи в Європі. Тобто коли відкриють кордони, вони хочуть їхати туди. Є ті, хто хоче перепрофілюватися й опанувати нові професії.

ТІ, ХТО ПОПРАЦЮЄ В ЄВРОПІ І ПОВЕРНЕТЬСЯ, БУДУТЬ ВИМАГАТИ ЧОГОСЬ ІНШОГО ВІД НАШОГО РИНКУ ПРАЦІ?

— Дуже складно було і раніше повернутися після досвіду роботи в Європі. Ти розслаблений, а тут сидять ті самі хардворкери, які працюють і вдень, і вночі, і під час відпустки. На нашому ринку це ще зона для розвитку.

У США та Європі ринок праці функціонує інакше. Тому це складність, з якою можуть стикнутися люди, які повертаються. Хоч війна, але треба більше розмірковувати, аналізувати, змінювати.

Приїде в Україну оновлена версія людини. Вона може шукати собі роботу іншого типу, іншого заробітку тощо. Сама людина рухатиме кар’єру, бо стала більш обізнана. Але більше вартуватимуть знання, а не стрічка в резюме про європейський досвід.