Туристів у Генічеську вабить таємниця унікального мосту

     
За свої майже 100 років він побував у трьох країнах, втратив свою другу частину і знову повернувся додому. З ним поспішають зробити селфі, а дехто навіть тут освідчується у коханні… Все це про залізний міст у Генічеську, який є візитівкою міста. Той, хто його не побачив, все одно що, у приазовському містечку і не був. Екскурсоводи вважають ледь не своїм головним обов’язком розкрити відпочивальникам таємниці складної інженерної конструкції над протокою Тонкою. Міст з’єднує материк з Арабатською Стрілкою. Цікавий він не лише дизайном, а й історією створення. 
Спорудила міст всесвітньо відома австрійсько-німецька інженерна фірма «Waagner Biro». Компанія заснована в далекому 1895 році. Існує вона й понині, займається складними спорудами. Серед найвідоміших сучасних робіт «Waagner Biro» Сіднейський оперний театр і лондонський хмарочос-«огірок». Генічеський міст, як вважають історики, з’явився у 1915 році. Привезли його з Австрії в розібраному вигляді. Споруджено конструкцію без єдиного зварювального шва. Міст скручений винятково на болтах і гайках. А монтувався він за системою  «Waagner Roth». Її суть у тому, що міст конструюється на вазі, за принципом лего. Такі роботи достатньо дороговартісні, але дуже мобільні. За один день вдавалося збудувати понад 20 метрів конструкції. Цей метод зборки винайшов інженер Фрідріх Рот.
Довжина Генічеського мосту – 100 метрів. Але це вже другий його варіант, у першому протяжність була вдвічі більшою. Після Другої світової війни міст СРСР розбирає і перевозить до Білорусі, як трофей. Одну частину ставлять через річку Орша, другу – в сусідньому адміністративному окрузі. Згодом один міст розбирають. Стається це на початку 50-х років, коли вирішують активно розвивати Крим. На Арабатській Стрілці будується залізниця. Її протяжність становитиме 44 кілометри.  Пісок для укладки залізнично-дорожнього полотна беруть морський. На місце повертають залізничний міст, яким той самий пісок вивозиться для всього СРСР. У лютому 1969 року під час шторму Арабатку сильно затоплює. Збоку Бірючого через Утлюкський лиман крижини жене вітром, і частину залізничного полотна просто змітає. Міст вже не відновлюють, стелять там асфальт, встановлюють світлофор і перетворюють його на автомобільний. У 80-х роках на Арабатку прокладають міст бетонний. З тих пір металевий масово не використовується. 
У 2015 році  влада Генічеська вирішує унікальний міст демонтувати. Чи-то заради металу, чи-то просто від незнання історії. На захист унікальної споруди піднімаються місцеві та обласні активісти й краєзнавці. На Генічеському мосту влаштовують культурну акцію зі своєрідною експозицією. Суспільний резонанс змушує горе-ініціаторів забути про свою дивну затію. З тих пір старий міст ніхто не чіпає. А скандал навколо нього надав цінності споруді. Міст з’явився на листівках, магнітах, чашках. Тепер це головна  візитівка Генічеська.  Близнюк мосту стоїть у польському місті Тчев. До Другої світової війни таких мостів було виготовлено всього 14. Більшість із них зруйновані, а от Генічеський дуже чудово зберігся.

Марина САВЧЕНКО, Новий день
Вернуться назад