Ювілей міжнародного аеропорту відсвяткували в Херсоні

«Свято зі сльозами на очах» зустрічали працівники Херсонського аеропорту. Летовищу нині 75 років, але час для нього не найкращий: через коронавірус авіакомпанії скоротили більшість чартерних і регулярних рейсів, тож аеропорт «тягнуть у прірву» борги. Тим не менш свято є свято, і його відзначили гідно. Для ветеранів і діючих членів трудового колективу були грамоти, подяки й цінні подарунки від Херсонської облради та облдержадміністрації, мерії обласного центру. Поклали квіти біля меморіальної дошки засновника аеропорту – керівника регіонального авіапідприємства з 1959 по 1984 роки Володимира Полупанова, котрий і був ініціатором та натхненником проекту створення летовища біля села Чорнобаївка. 

Довідково. Все починалося у 1944 році з створення у Херсоні ланки Одеського 216-го авіазагону. З 1 лютого 1946 році на її базі організували 97-й авіазагін, підпорядкувавши йому аеропорт міста Херсона (тоді він являв собою три дерев’яні споруди на околиці). У 1995 році наказом Державного департаменту авіатранспорту авіазагін перейменували на Херсонське державне авіаційне підприємство, а в 2001 році з його складу виділили аеропорт Херсон. Для його обслуговування створили обласне комунальне підприємство «Аеропорт Херсон». Його ліквідували 2005 року, але наступником стало КП «Херсонські авіалінії». 

Аеропорту під Херсоном, до речі, могло й не бути, якби історія пішла іншим шляхом, відкрив невеличкий секрет продовжувач справи Володимира Полупанова, екс-директор Херсонського авіапідприємства Сергій Чупін. Він розповідає, що за СРСР  державна влада розглядала можливість облаштування одного великого аеропорту на дві області – Херсонщину та Миколаївщину. Він мав постати біля села Григорівки. Однак регіональні еліти тоді рішуче висловилися проти, і відстояли право на власні аеропорти для кожного регіону. Тож вони і зараз конкурують, причому в цій конкуренції поки що бере гору аеропорт Херсона. Він раніше отримав статус міжнародного, і навіть у карантинну скруту виконує більше рейсів. Хоча до процвітання і йому, на жаль, ще далеченько. Це засвідчила, зокрема, і дбайливо збережена афіша із розкладом рейсів з 1 травня по 30 вересня 1989 року, представлена на виставці документів і світлин, відкритій у аеровокзалі з нагоди знаменної дати (дивись фото). Так от: понад тридцять років тому з Херсонського аеропорту літаками АН-2, АН-24, Як-42, Л-410 здійснювали пасажирські рейси до 33 міст  — в тому числі, до Києва, Москви, Кишинева, Мінська, Сочі, Ленінграда, Ростова. У розкладі фігурувала також інформація про кілька щоденних вильотів до Лазурного й Скадовська.

Квиток на них коштував усього якихось три рублі, і був доступним для будь-кого. А зараз летовище обслуговує тільки два рейси – до Києва та Стамбулу. Це обмаль для того, аби «зв’язати кінці з кінцями»: у комунального підприємства «Херсонські авіалінії» накопичилося 1,8 мільйона гривень боргів тільки по зарплаті. І якраз до 75-річчя облрада зробила дуже актуальний і доречний подарунок: знайшла в бюджеті кошти для погашення заборгованості. Такі нині часи й такі презенти…Втім, директор КП «Херсонські авіалінії» Віталій Кучерук налаштований бадьоро. Віталій Петрович не має жодних сумнівів, що процвітання в міжнародного аеропорту ще попереду. І на нинішній рік планів удосталь: треба завершити монтаж світлосигнальної системи, добудувати злітно-посадкову смугу для великогабаритних літаків, облаштувати огорожу, яка відповідала б усім міжнародним нормам безпеки для таких об’єктів: із датчиками вібрації, проти підкопною системою тощо. Є програма розвитку аеропорту, і в скруті його кидати не збираються. А це обнадіює: адже для Херсонщини власне летовище було і залишається «вікном у світ», яке додає краю інвестиційної й туристичної привабливості.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день
Фото автора.