Проросійський священник на Херсонщині налаштував проти себе все село

«Якщо в єпархії не почують людей — буде бунт», — сказав голова Милівської ОТГ Олег Яхнієнко

Молитися за президента Росії Владіміра Путіна і не дозволяти собі жодної критики на його адресу вимагає від своїх парафіян настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці ієромонах Іустін (Юревич), розташованого в Качкарівці Бери­славського району. Дика поведінка священика і його відверто антиукраїнська риторика налаштували проти нього все село. 

— Цей настоятель не просто проросійський, він веде відкриту проросійську агітацію. Жодного разу він не молився за українських воїнів. А якось жінки в розмові між собою біля церкви назвали винуватцем війни на сході України Путіна. Священик почув і примусив їх ставати на коліна та відмолювати у Бога гріхи за сказані проти президента Росії слова, — розповів депутат Херсонської облради VII скликання Ігор Йосипенко.

За його словами, до нього як депутата зверталися жителі села з проханням допомогти з заміною проросійського священика.

— Однак це рішення залежить від його керівництва, а в Новокаховській єпархії робити цього не хочуть. Не можемо ж ми винести його на вилах. Громада нічого, на жаль, зробити з ним не може. Тому люди просто відмовляються ходити до цієї церкви, — пояснив Ігор Йосипенко.

— В качкарівській церкві залишилися лічені одиниці парафіян. Слухати його проросійські промови і бути свідком відверто хамської поведінки бажаючих мало. Я сам зіштовхнувся з неадекватною поведінкою настоятеля кілька років тому, коли у мене помер батько. Після того, що я побачив, більше не дивуюся, чому його не кличуть ані на похорон, ані на хрестини, — прокоментував голова Милівської ОТГ Олег Яхнієнко.

Він говорить, що замість свого настоятеля жителі Качкарівки і Милового запрошують священиків з Борозенського, Дудчан, Новорайська.

— Кого завгодно, тільки не Іустіна. Обурюються ним усі. Якось він відмовився хрестити дитину тільки через те, що хрещеним батьком мав стати вірменин. Так і сказав хлопцю: «Ти не нашої віри!» (історично вірмени є християнами і найпершими прийняли християнство. — Прим. авт.). Люди махнули рукою на нього, поїхали до Дудчан і там похрестили. Іншій парафіянці настоятель заборонив приходити до Покровської церкви через її вислови проти Путіна. Попри те, що син цієї жінки живе в Росії і давав чимало по­жертвувань на храм. Багатьох це теж обурило: як священик може заборонити людині ходити до церкви? Вона що, його власність? — розповів сільський голова.Негативно відгукуються про свого священика і жителі Качкарівки.

— Не хочу про нього навіть говорити. Якби міг, я йому по морді б надавав, — несподівано різко відповів на наше питання про Іустіна чоловік, якого ми зустріли в центрі села.

Про погане ставлення до проросійського настоятеля з боку односельчан говорить і староста Качкарівки Юрій Бутівчак: «Церква у нас красива, але потребує ремонту. А де священик візьме на це гроші, якщо він налаштував усіх проти себе?».

— Я звертався до СБУ з проханням взятися за Іустіна. Після того він наче притих. Але щось із цим треба робити. Як на мене, настоятеля храму треба замінити. Звісно, сільська рада не має права втручатися в справи церкви, та якщо в Новокаховській єпархії не дослухаються до людей, буде бунт. Дивно, що там цього не розу­міють. Адже церква повинна вгамовувати конфлікти, духовно налаштовувати людей, виховувати. А тут виходить навпаки. Ще одна біда з настоятелем пов’язана з крадіжками з церкви цінних ікон. Як тільки він кудись поїде — одразу там щось вкрадуть. Якось навіть вівтар звідти повністю винесли. Не хочу думати, що він якось до того причетний, але сам збіг обставин дуже дивний. Після чергової крадіжки він зібрав своїх парафіян і запропонував вивезти цінні ікони до російського Санкт-Петербурга або ж монастиря в Червоному Маяку. Як таке може в голову прийти? Може, давайте тоді й саму церкву вивеземо з Качкарівки? — обурений Олег Яхнієнко.

— Ікони зникають як тільки Іустін їде до Росії. В церкві вже й сигналізацію ставили, але потім вона зламалася. Надто багато дивних співпадінь, — додав Ігор Йосипенко.

Качкарівський храм вважається одним із найкрасивіших на всьому півдні України. Збудували його на пагорбі в центрі села в 1912 році за проєктом відомого архітектора, одного з головних архітекторів Одеси Олександра Бернардацці. Зараз він відноситься до київської митрополії Україн­ської православної церкви.

Крім Покровського храму, ієромонах Іустін є настоятелем милівської церкви. За інформацією «Церковного вестника» РПЦ, він народився в Києві у 1967 році та є доктором богослов’я. З 2010 року служив у червономаяцькому Свято-Григорівському Бізюковому монастирі. У 2013-му прийняв чернечий постриг з ім’ям Іустін.

Іустін Юревич є активним учасником російських православних інтернет-форумів та заходів РПЦ. Наприкінці січня 2020 року він виступав з доповіддю на Міжнародних різдвяних освітніх читаннях «Великая Победа: наследие и наследники» у Храмі Христа Спасителя в Москві.

Качкарівська церква під­порядкована Новокаховській єпархії УПЦ в Україні. Як відомо, митрополит Новокаховський і Генічеський Філарет наприкінці 2018 року відмовився від участі в об’єднавчому соборі українських православних церков. Згодом він оприлюднив заяву, в якій подякував одіозному митрополиту УПЦ в Україні Онуфрію, котрий неодноразово був помічений в суперечливих оцінках подій української історії і сьогодення.

Після відмови Собору УПЦ в Україні визнавати рішення Вселенського патріархату та приєднуватися до єдиної церкви, Українська православна церква в Україні на чолі з Онуфрієм встала на шлях розколу. Як заявив один із провідних представників Вселенського патріархату у Константинополі архієпископ Тельміський Іов (Геча), з канонічної точки зору Української православної церкви Московського патріархату (колишня назва РПЦ в Україні) відтоді більше не існує.

Олег БАТУРІН, Новий день
Фото автора та Фейсбук/Іустін Юревич